Закупівлі для Збройних сил України нагадують мінне поле, зазначив генеральний директор Держоператора тилу Жумаділов.

Державний оператор тилового забезпечення - це агенція, яка, виконуючи функції з підтримки армії, повинна дотримуватись принципів гуманності та етики. Її заснування стало відповіддю на резонансні корупційні скандали у сфері державних закупівель для Збройних сил України, а також численні випадки постачання військовим товарів неналежної якості.

ДОТ почав свою діяльність менше року тому, 1 грудня 2023 року. Керівником став Арсен Жумаділов, фахівець у сфері державного управління, який раніше займав посаду генерального директора національної агенції "Медичні закупівлі України".

"Я переконаний, що від моменту, коли ми розпочнемо свою діяльність, з'явиться чимало різноманітної інформації, яка буде стверджувати, що ми 'працюємо неправильно' і взагалі 'все йде не так'. Адже інтереси людей безумовно будуть порушені, і це змусить їх чинити на нас певний публічний тиск," - висловив свою думку Жумаділов у листопаді 2023 року в інтерв'ю для "Української правди".

Протягом цього періоду дійсно виникло багато конфліктів. Деякі з них стосувалися особисто керівника ДОТ, зокрема, в контексті російського паспорта його дружини та бізнесу брата в анексованому Росією Криму. Інші звинувачення були на адресу самого Держоператора тилу, зокрема через неналежну якість тушкованої свинини, яка постачалася військовим, а також через непрозорість закупівель.

Наскільки поширеними та критичними є подібні випадки з тиловим забезпеченням для Збройних сил України зараз? Як ДОТ вдалося змінити ринок держзакупівель для армії? Та як керівник Держоператора тилу сприйняв скандальну ідею можливого об'єднання його установи з Агенцією оборонних закупівель?

Про все це "Українська правда" поговорила з Арсеном Жумаділовим.

Ось скорочений варіант бесіди. Повну версію інтерв'ю можна переглянути на YouTube каналі УП.

Ми мали зустріч минулого року приблизно в цей же період. Тоді Державний оператор тилу ще не розпочав свою діяльність, а ви тільки уклали контракт на посаду керівника. Яким був для вас та вашої організації цей рік?

Установа зарекомендувала себе як інституція. На момент розмови, яка відбулася 21 жовтня (УП), ми уклали контракти на приблизно 69 мільярдів гривень. Водночас нам вдалося зекономити 16,5 мільярда гривень у сфері матеріального забезпечення.

Ми заблаговременно підготували військових з усім необхідним до завершення цього року та на початку наступного. Тому ви не чуєте зараз розповідей про те, що нашим хлопцям і дівчатам бракує одягу чи взуття.

Ми досягли такого рівня продовольчого забезпечення, при якому обговорюємо лише окремі випадки труднощів, а не системні проблеми.

Приблизно через шість місяців після відкриття нашої організації та успішного впровадження всіх програм, ми виявили нашу здатність взяти на себе інші програми тилового забезпечення, які наразі обслуговуються підрозділами Міністерства оборони або Збройних сил України.

Є сумніви щодо їхньої ефективності. Тому в Міністерстві оборони планують, щоб ДОТ взяв на себе більшу відповідальність і наступного року також займався закупівлею комп'ютерної техніки, твердого пального, мобільних конструкцій та інших виробів, які в основному потрібні силам підтримки, наскільки мені відомо.

- Який із напрямків тилового забезпечення ЗСУ є для вас зараз найскладнішим?

Напевно, найважчою складовою завжди залишається харчування, адже в цифрах ми маємо справу з надзвичайно складною системою, що включає безліч компонентів, їхніх взаємодій та регуляторних механізмів.

Ми прагнемо забезпечити безперервність постачання харчування для Збройних Сил України, одночасно контролюючи витрати держави. Наша мета – щоб учасники ринку демонстрували високі етичні стандарти та мали нульову терпимість до корупційних проявів. Це досить складний процес.

Ви зазначили 16,5 мільярда гривень, які вдалося зекономити завдяки закупівлям в ДОТ. Яка саме категорія товарів тилового забезпечення принесла найбільшу економію?

Ми досягли економії приблизно в однакових обсягах, по 5 мільярдів для кожної з програм, що включають харчування, матеріально-технічне забезпечення та паливно-мастильні матеріали.

У деяких ситуаціях, наприклад, у сфері матеріально-технічного забезпечення, на зниження витрат вплинуло впровадження більшої конкуренції. Якщо минулого року в середньому на один тендер приходило близько 3-3,5 учасників, то тепер їх кількість зросла до 5-6. Це означає, що там, де конкуренція є високою, ціни, як правило, знижуються.

Яким чином ці заощаджені кошти будуть використані в подальшому?

Вони моментально витрачаються на придбання додаткових необхідних ресурсів для Збройних Сил України, відповідно до актуальних потреб.

Дешева ціна не завжди свідчить про високу якість. Як часто вам трапляються випадки, коли продукти, придбані за привабливою вартістю, виявляються ненадійними?

Подібні ситуації трапляються досить часто.

Проте існує система контролю якості, яка має чітко визначені рамки: частина відповідальності лягає на наші плечі, а інша частина - на спеціалізований відділ Міністерства оборони.

Уся продукція, що не відповідає стандартам якості, повертається назад до виробника для повторної обробки. На нього накладається штраф, який зазвичай становить 20% від вартості товару. Це правило стосується, в основному, постачань товарів, що стосуються речового та паливно-мастильного забезпечення.

Якщо ми говоримо про харчування, то тут ситуація складніша. Коли приїхали неякісні продукти і їх дуже багато, а у завскладу і начпрода товарних залишків мало, у них виникає мотивація прийняти цей товар, попри низьку якість. Це може бути проблемою. Тому ми дуже активно взаємодіємо з начпродами, збираємо зворотний зв'язок, як їм працюється з тими чи іншими постачальниками, чи є нарікання на товар.

В цілому, на мою думку, на даний момент у нас немає гострої проблеми з тим, що ми купуємо дешеві товари, які виявляються низької якості.

Нещодавно ми стали свідками ситуації з неякісною тушкованою свининою, що надійшла до Збройних Сил України. У відповідь на цю новину, ДОТ швидко оприлюднив заяву про розірвання контракту з даним постачальником.

Які подальші кроки будуть вжиті щодо забезпечення харчування військовослужбовців, для яких він зобов'язувався постачати продукти? Яким чином тепер буде задовольнятися ця потреба?

- Вона вже перекривається: вже підключені відповідні підрозділи району на постачальність з боку інших контрагентів. Тобто немає переривання в харчуванні.

Ми абсолютно відкрито комунікуємо щодо всіх проблемних випадків, проводимо розслідування і за їхніми результатами вживаємо заходів.

Подібні ситуації не рідкість і, безсумнівно, продовжуватимуть виникати. Чому це відбувається? Справа в тому, що щоденне постачання харчових продуктів складає тисячі тонн, які розподіляються по більш ніж тисячі торгових точок по всій Україні. Навіть під час відвідування супермаркету ви іноді можете натрапити на продукти, що вже вийшли з терміну придатності або виглядають не свіжими. Таке трапляється навіть у самому центрі Києва.

Звісно, і у війську так іноді буває теж. І це не означає, що в цілому система якось так працює. Бо в 99% випадків, коли приїздить щось якісне, з цього ж не робляться новини, що приїхало щось нормальне у військо, ніхто про це не пише у Фейсбук. Всі несуться з тими випадками, коли щось не те.

- Який висновок особисто для себе ви зробили після історії з цією неякісною тушкованою свининою?

- Ми розірвали наш контракт, наклали штраф і заборонили участь цьому постачальнику в наших торгах на строк до одного року.

Одночасно з цим ми працюємо над подальшим запровадженням нашої електронної системи DOT-Chain. Це, в принципі, досить безпрецедентна історія, коли все постачання - від заявки підрозділу і до приїзду товару, - заведено в "цифру".

Цю програму вже почали використовувати. У її рамках ми плануємо не лише організацію постачання, але й забезпечення контролю якості. Згадаю, що ще рік тому як постачання, так і контроль якості відбувалися виключно в паперовому, традиційному вигляді.

Користувачам DOT-Chain не потрібно займатися біганиною з документами чи шукати командира для отримання підписів. Усе це здійснюється дуже оперативно. Постачальникам також стає набагато легше отримувати оплату за товари через DOT-Chain.

Хотіла порушити ще одну тему щодо постачання неякісних продуктів до ЗСУ. Нещодавно в соцмережі Facebook з’явились фотографії, на яких виявлено голки у курятині. Це, ймовірно, свідчить про те, що м'ясо накачували водою для збільшення його ваги.

Яким чином ви відреагуєте на цю ситуацію, і наскільки часто трапляються подібні труднощі?

Ми вже вжили заходів: вся партія м'яса була відкликана, а для виробника буде проведено розслідування, щоб з'ясувати, чому у нього спостерігаються порушення в процесі виробництва.

Щодо загального вмісту води в м'ясних продуктах, це питання є регуляторним. Наразі ми працюємо над внесенням змін до специфікації товарів, в якій вперше буде визначено допустимий рівень води. Раніше ця тема не піднімалася, і постачальники мали юридичне право додавати воду до м'яса. Тепер це питання буде під контролем, і в разі виявлення порушень з боку постачальників, ми будемо вживати відповідних заходів.

Які санкції наразі можуть бути накладені на постачальників за неналежну якість продукції для Збройних Сил України?

Не менше 20% буде утримано за постачання продукції неналежної якості або в разі її доставки без супровідних документів, таких як сертифікати якості. Наразі ми розпочали процес зміни, відповідно до якого ця сума становитиме 100% від вартості товарів.

Найбільш серйозна санкція з нашого боку в разі грубого або системного порушення вимог щодо якості - розірвання контрактів та заборона для таких контрагентів брати участь у наших торгах, внесення їх у чорний список.

Якою мірою бізнес адаптувався до нових вимог, які ви ввели на ринку закупівель товарів для тилового забезпечення протягом цього року, і наскільки він навчився їх обходити?

Бізнес, який щиро прагнув долучитися до постачання для Збройних сил України, зміг реалізувати свої наміри. Наприклад, у сфері речового забезпечення на сьогоднішній день ми маємо третину українських виробників, які раніше не займалися постачаннями для ЗСУ.

З'явилися сподівання, що змінивши деякі процеси в сфері харчування, ми зможемо залучити нових постачальників, зокрема торгові мережі. Вони нібито прагнули співпраці, але їх відсторонювали від постачань для Збройних сил України. Проте ці очікування не справдились. З'ясувалося, що деякі компанії не бажають співпрацювати з державними структурами через страх перед увагою контролюючих і правоохоронних органів.

Ще один аспект, який нещодавно потрапив під критику щодо ДОТ, - це закриті закупівлі продуктів харчування за каталогом. На це звернуло увагу видання "Наші гроші".

Зокрема, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов у зв'язку з цим написав: "Виведення закупівель в тінь попередників в Міноборони довело до цугундера. Не зразу, але закритість призвела до яєць по 17 при збереженій формулі закупівель харчів по каталогу".

Юра прекрасно розуміє, що це є особливістю системи Prozorro. Коли ми публікуємо звіт у рамках, він не стає відкритим для загального доступу. Ми його завантажуємо, але він залишається недоступним для публіки. Однак на нашому сайті можна знайти дані про переможця в цій рамці, інформацію про контрагента, умови угоди та деталі договорів. Ми нічого не приховуємо.

Нещодавно в інформаційному просторі активно обговорювалася перспектива злиття Державного оператора тилу з Агенцією оборонного забезпечення. Виникло безліч припущень щодо причин цього кроку та осіб, які стали його ініціаторами.

Хотілося б почути вашу версію також. Від кого вперше і як ви дізналися про це?

На даний момент у нас існують дві агенції, що займаються закупівлями для Збройних Сил України. Чи є така практика поширеною в країнах НАТО чи в інших регіонах? Ні. Наявність однієї агенції дозволяє зменшити адміністративні витрати і уникнути зайвих витрат у цій сфері.

Але чому ми обрали саме дві агенції для запуску? Це рішення було цілком логічним і обґрунтованим з боку Міністерства оборони, оскільки існував ризик, що одна з них зможе впоратися, а інша — ні.

Насправді, дві агенції вже розпочали свою діяльність, і обидві функціонують. Проте, в Міністерстві оборони, наскільки я зміг зрозуміти, виникають певні питання щодо ефективності АОЗ. Мені не відомі деталі цих питань, але після проведеного аудиту Міноборони ухвалило рішення об'єднати обидві агенції на основі нашої, оскільки до нашої роботи після аудиту не було суттєвих зауважень.

Але є персональна, політична складова цієї історії, коли все це почали сприймати, як завжди: що це проти когось або ж заради когось.

Яка була ваша реакція на пропозицію об'єднати ДОТ і АОЗ, коли ви вперше почули про це?

Коли мені вперше представили цю ідею, мене цікавило лише одне питання: чи існують корупційні інтереси у даній справі? Я запитав, які вимоги будуть до мене, якщо я стану керівником цієї об’єднаної агенції, чи хтось буде намагатися нав’язати мені кандидатів, таких як племінники чи внуки генералів, або представники правоохоронних органів...

Тоді я мав розмову з Дмитром Кліменковим, який обіймав посаду заступника міністра оборони.

Чи пробували ви обговорити це питання з головою АОЗ Мариною Безруковою після тієї бесіди?

Дмитро Кліменков зазначив, що розмова з Мариною буде лише їхньою справою. І, можливо, це вірно. Було б недоречно з мого боку телефонувати їй і запитувати: "А ти щось дізналася?" — адже я не є тим, хто приймає рішення.

Вони обговорили ситуацію з нею, наскільки я розумію, після нашої розмови. Вона сприйняла це як щось недопустиме, але в той момент я не мав змоги самостійно її зателефонувати і пояснити, що трапилося.

- Водночас в інтерв'ю "Українській правді" Марина Безрукова натякнула, що представники ДОТ за її спиною намагалися проводити певні перемовини на тему можливого об'єднання двох установ.

Ось одна з її цитат: "Я отримала листа від одного з європейських аташе, а ми з ним тісно працюємо, бо зброя тісно пов'язана з політикою. І він пише, що от в посольство прийшли представники ДОТ і сказали, що всі збройні закупівлі будуть вести вони".

Як ви це роз'ясните?

Тоді зі мною спілкувався Дмитро Кліменков і виголосив: "Це залежить від тебе". Я усвідомлюю, що якщо таке рішення вже неминуче і найближчим часом буде прийняте, мені потрібно бути до нього готовим: забезпечити юридичну, управлінську та комунікаційну підготовку.

У межах комунікаційного треку я мав зрозуміти, які є очікування, зокрема в міжнародних партнерів, щодо того, як має працювати об'єднана агенція. І, по-друге, чи не поставить це об'єднання під загрозу деякі наші спільні проєкти з міжнародними партнерами, адже ДОТ зараз закуповує лише нелетальну номенклатуру.

Це були консультації, що мали лобістський характер, під час яких ми намагалися донести думку про те, що об'єднання агентств є вірним кроком. Ми просто зверталися до наших міжнародних партнерів, дізнаючись про їхнє ставлення та очікування. І все.

На мою думку, це цілком звичайна ситуація. Якби було прийнято рішення про об'єднання ДОТ і АОЗ - УП, і я не мав би уявлення про подальші дії, то всі запитували б мене: "Чому ти не підготувався? У тебе був тиждень або два на це, а ти просто чекав і нічого не робив".

В інтерв'ю для "Української правди" Марина Безрукова також зазначає, що ви зверталися до її колег по телефону і "запропонували їм співпрацю над документами, що стосуються приєднання АОЗ до ДОТ".

Це не відповідає дійсності. Я звернувся до своїх колег і жоден з них не отримував телефонних дзвінків. Навпаки, деякі представники АОЗ цікавилися у нас певними документами. Я пояснив, що нічого передавати не слід, оскільки для цього потрібне рішення Міністерства оборони. Як тільки це рішення буде, ми зможемо обмінятися всіма необхідними документами і розпочати процес.

Яким чином після всіх подій змінилася взаємодія між вашими організаціями?

Відверто зізнаюся, що ситуація дещо напружена, проте до цього ми не часто перетиналися. У нас є свої програми, а в них — свої. Спільних ініціатив поки що не виникало.

Марина на етапі запуску (АОЗ - УП) кілька разів зверталася по консультацію щодо тих чи інших питань. Я завжди з нею привітно, відкрито комунікував.

Зараз цієї комунікації, звісно, поменшало. Це дещо прикро.

11 жовтня під час засідання ДОТ було створено Наглядову раду. Ви вже мали можливість зустрітися з її учасниками?

- Це ще не сталося (бесіда зафіксована 21 жовтня - УП).

Наразі допрацьовуються договори, які мають бути укладені між нами та членами Наглядової ради. Проєкти цих договорів мають бути ухвалені Міністерством оборони. Члени Наглядової ради мають продекларуватися.

Щойно все це відбудеться, ми зберемось, проговоримо формат нашої діяльності та запустимо його в роботу.

Яким чином ви уявляєте цей формат співпраці?

Ми підлягаємо ряду законів і нормативних актів, які визначають, як і перед ким ми повинні надавати звіти. На щастя, у нас немає нестачі в контролюючих органах.

З тими, хто дійсно може надати поради з добрими намірами та готовий допомогти, ситуація складніша. Саме тому (разом із членами Наглядової ради - УП) прагнеться встановити відкритий і конструктивний діалог.

- Як виглядає ваша співпраця як керівника ДОТ із міністром оборони Рустемом Умєровим?

Я час від часу інформую його про наші досягнення. Це постійний процес спілкування.

Але є і комунікація, яка виникає на фоні, наприклад, якихось новин. Буває так, що він мені надсилає лінк на новину про, наприклад, ту саму неякісну продукцію, яка десь була виявлена, і запитує, що ми з цим робимо. Я йому відписую про те, яких заходів ми вживаємо.

- Які головні вимоги в нього є щодо роботи вашої організації?

- Головне очікування в нього таке, що ми маємо нарощувати нашу спроможність.

Програми закупівель, які ми зараз розглядаємо, далеко не єдині, що потребують нашого втручання. Існує безліч інших закупівель, які ведуться іншими організаціями, про які мало хто має уявлення, але виникають суттєві питання щодо їхньої ефективності, результативності та доброчесності.

Відповідно, в міністра є чітке бачення, що ми, маючи спроможність, повинні брати на себе дедалі більше таких програм. Це досить складний виклик, але ми з ним працюємо.

- Чи відчували ви за цей час тиск так званих "харчових баронів", які роками сиділи на тендерах закупівель для потреб ЗСУ?

Отже, я його помітив. Вважаю, що ви також його бачили, як і багато інших.

Коли ми спробували відновити цей ринок, вони сприйняли це як загрозу для свого існування і почали активно протидіяти, використовуючи як комунікаційні, так і правові методи.

Слід визнати їхні заслуги: вони знають, як відстоювати свої інтереси та боротися за них. Цей процес вони здійснюють на високому рівні та без вагань інвестують гроші у свою боротьбу.

Ми адаптували систему для залучення нових учасників, однак повністю оновити ринок нам не вдалося. На даний момент ми не ставимо перед собою таку мету. Наша мета – створити з учасниками ринку справедливі та рівні правила, які не містять дискримінації, корупції, та гарантують високу якість продукції і своєчасність поставок.

- Що для вас як для керівника ДОТ є головним мірилом вашої ефективності?

- Це, напевно, те, що на якомусь етапі широкий загал і професійні спостерігачі за нашою діяльністю при згадці ДОТ будуть точно розуміти, що ці закупівлі є результативними, ефективними, доброчесними. Станом на сьогодні нам це в цілому вдається, але є ще над чим працювати.