Таємниця давнього Києва: чому основні ворота столиці отримали назву Золоті?

Золоті ворота, що слугували парадним входом до верхнього міста, були зведені в XI столітті. Існує кілька теорій щодо їхньої назви, але найпоширеніша версія пов'язана з тим, що Київ прагнув наслідувати Константинополь. Таким чином, назва могла бути аналогічною до воріт Константинополя, подібно до того, як собор Святого Софії отримав свою назву на честь константинопольського храму", - пояснила Наталія Пінчук.

Згідно з другою версією, у минулому за в'їзд до міста стягували плату в розмірі 1 золотого.

"Проте це, швидше за все, народна легенда. Третя версія стверджує, що над брамою розташовувалася позолочена церква, що й пояснює назву Золоті ворота," - зауважила співробітниця музею.

Варто підкреслити, що ця церква, розташована над брамою, згадується в літературному творі "Слово про закон і благодать", написаному митрополитом Іларіоном. Надбрамна церква повинна була слугувати "небесним опікуном міста", проте також виконувала роль звичайного храму, де могли молитися відвідувачі міста.

Золоті ворота, 1870-ті роки (ілюстрація: гравюра, виконана Шарлем Лаплантом за малюнком Ахіля-Луї-Жозефа Сіруа)

Варто зазначити, що точний вигляд воріт залишається невідомим. На думку дослідників, основні розміри об'єкта складали 10,5 метра в ширину, 13,36 метра у висоту та 17,65 метра в довжину.

До 1982 року Золоті ворота перебували в стані руїн. Напередодні святкування Дня Києва місцева адміністрація вирішила провести "реконструкцію" - звела павільйон в стилі давньоруської архітектури та відтворила частини валу з дерев'яними укріпленнями. Всередині нового будинку був розташований музей.