Надто багато втрат для одного музею: Київський історичний музей попрощався з двома своїми керівниками.

Музей історії міста Києва переживає непрості часи. За два тижні квітня не стало двох його керівників генеральної директорки Діани Попової та її першого заступника Ігоря Селецького. Зараз на вході до приміщення музею на вулиці Богдана Хмельницького відвідувачів зустрічають два їх портрети.

Співробітники музею розповідають, що керівники були тісно пов'язані роботою, дружбою та навіть по-батькові -- були Олеговичами. Обоє дуже любили Київ та пишалися тим, що оберігають його історію та робили Музей ще більш цікавим та сучасним.

Діана Попова відійшла в інший світ через серйозну хворобу 13 квітня, а Ігор Селецький, на жаль, пішов з життя несподівано 20 квітня.

"Немає слів. І сліз також. Лише глибокий сум, невимовний сум. Від нас пішла найяскравіша людина, яку я коли-небудь зустрічав. Від нас пішла людина з великої літери. Оригамі на стінах Київського музею -- це твій пам’ятник. Це знак вдячності за все, що ти зробила для музею, борючись з жахливою хворобою. Я ніколи не бачив такої сили духу. Спочивай у мирі. І нехай твоє світло веде нас з небес", -- написав на своїй сторінці у соцмережі Ігор Селецький.

А вже через тиждень не стало і його. Офіційної причини смерті в музеї не називають, але родичі чоловіка пишуть, що зупинилося серце.

"Цей динамічний управлінський дует запам'ятався усім. Кожен з наших лідерів володів унікальними здібностями, але у Діани Олегівни їх було кілька, ще з часів, коли вона очолювала Департамент культури КМДА. Разом з Ігорем Олеговичем вони підняли наш музей на абсолютно новий рівень. Ігор Селецький був більш стриманим, але це була людина, яка завжди діяла. Діана Олегівна, навпаки, відзначалася публічністю та стратегічним підходом до вирішення усіх музейних питань. Для неї музей був, по суті, її дитиною, яку вона обожнювала, дбала про неї та всіма силами прагнула зробити кращою", -- діляться своїми спогадами співробітники Музею історії Києва в інтерв'ю ТСН.ua.

Співробітники зазначають, що обидва їхні лідери активно вели команду, і це було помітно. Тому тепер усі члени колективу відчувають глибокий смуток і труднощі.

Діана Олегівна вирізнялася своїм творчим підходом. Ігор Олегович, навпаки, був для неї та для нас своєрідною опорою, справжнім монолітом. Втрата такої підтримки стала надзвичайно важкою. Ми були в курсі її боротьби з онкологічною хворобою, але всі сподівалися на диво. Діана Олегівна продовжувала дбати про музей до останніх днів. Вона була надзвичайно світлою та доброю людиною. Кожен із колег міг без будь-яких перешкод зайти до її кабінету просто для бесіди. Коли ж ми дізналися про її смерть, це стало справжнім шоком для нас. А всього через тиждень, коли ми почали оговтуватися, пішов з життя й Ігор Олегович, -- ділиться Ілона Закутинська, комунікаційниця Музею історії міста Києва, у розмові з ТСН.ua.

У музеї зазначають, що в даний момент їм важко, насамперед, з психологічної точки зору.

"Це надзвичайно важко морально переживати -- справжній виклик для кожного з нас у музеї. Ориєнтуючись на настанови та приклад нашого директора, ми продовжуємо працювати, незважаючи на всі труднощі. Ми в смутку, але продовжуємо нашу діяльність. З глибокою вдячністю та пошаною ми це робимо в пам'ять про Діану Олегівну та вже покійного Ігоря Олеговича", -- зазначають співробітники.

Зараз фасад Музею історії міста Києва прикрашає мистецька інсталяція з п'яти тисяч орігамі-пташок. Це останній проєкт, який організувала та довела до кінця Діана Попова.

Цей проєкт є міжнародною благодійною ініціативою, реалізованою у співпраці з мерією Брюсселя під керівництвом Діани Олегівни. Незважаючи на свою хворобу, вона прагнула бути присутньою на відкритті та брати участь у процесі створення інсталяції. Ми надсилали їй фотографії, і вона щиро раділа результатам. На жаль, через два дні після цього її не стало. У день її смерті п’ять тисяч паперових пташок-орігамі, які висіли на кріпленнях, раптово піднялися вгору і затрималися в повітрі, ніби вирушаючи в подорож. Я вважаю, що це був якийсь добрий знак або прощальний акорд, — ділиться Катерина Боровик, заступниця генерального директора Музею історії Києва, в інтерв’ю ТСН.ua.