На чиї ресурси повинні відновлюватися зруйновані приватні теплові електростанції та теплоелектроцентралі?
Чи повинна держава вкладати кошти у відновлення пошкоджених ворожими атаками Дарницької ТЕЦ, Харківської ТЕЦ-5 та електростанцій, які перебувають у приватній власності та чи можна їх повернути у державну чи комунальну власність, якщо нинішній господар не матиме коштів на відновлення
Дарницька ТЕЦ, котра забезпечувала теплом близько 1100 багатоквартирних будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва, зазнала значних руйнувань внаслідок російського обстрілу 3 лютого. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко на пресконференції 14 лютого висловила критику столичній владі за відсутність чіткого плану відновлення Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4). Проблема полягає в тому, що на відміну від ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які є комунальною власністю "Київтеплоенерго", Дарницька ТЕЦ належить приватному підприємству. Таким чином, хоча це критично важливий об'єкт інфраструктури, зупинка якого могла спровокувати гуманітарну кризу в густонаселеній частині столиці, він також є приватним бізнесом.
Дарницька ТЕЦ належить ТОВ "Євро-Реконструкція", кінцевим бенефіціаром якого, за даними YouControl, є екснардеп з Івано-Франківщини Анатолій Шкрібляк, який тепер зареєстрований у Лондоні. Він також є засновником Budhouse Group (ТРЦ Forum у Львові, Nikolsky у Харкові, Fabrika у Херсоні тощо).
"Діяльність пана Шкрібляка у бізнесі розпочалася з інвестицій у одне з підприємств енергетичного сектору — теплоелектроцентраль, що спеціалізується на виробництві теплової та електричної енергії. Завдяки впровадженню сучасних технологій в управлінні та процесах виробництва, підприємство змогло досягти нового рівня прибутковості", — зазначено на його персональному веб-сайті. При цьому, конкретно про ТЕЦ-4 у Києві у тексті не йдеться.
Дарницька ТЕЦ до початку повномасштабної війни, фото: ТОВ "Євро-Реконструкція"
Наразі у соцмережах з'являються дописи про те, що "власник відмовляється платити за відновлення Дарницької ТЕЦ". Натоміть ТОВ "Євро-Реконструкція" запевняє, що відновлювальні роботи наразі здійснює власним коштом.
Роботи реалізуються за рахунок фінансових та матеріальних активів компанії. Використано внутрішні резерви, укладено угоди з підрядними фірмами, а також здійснено закупівлю основних матеріалів для проведення відновлювальних робіт. Деякі підрядники вже розпочали виконання своїх зобов'язань. Процес роботи організовано поетапно, з акцентом на пріоритетні напрямки.
В умовах тимчасової зупинки виробничого процесу акціонери підприємства забезпечили фінансову стабільність Дарницької ТЕЦ, що дозволяє безперервно здійснювати відновлювальні роботи та виконувати соціальні зобов'язання перед працівниками. Це управлінське рішення спрямоване на якнайшвидше повернення об'єкта до повноцінної роботи", - повідомляє ТОВ "Євро-Реконструкція".
Протягом чотирьох років війни Дарницька ТЕЦ зазнала майже двадцяти атак, але найбільш руйнівною стала подія 3 лютого. Згідно з оцінками компанії, часткове відновлення теплопостачання потребуватиме близько двох місяців, а про відновлення виробництва електроенергії наразі не може бути й мови.
"На даний момент відновлення електрогенерації є технічно недосяжним і не передбачено в планах, оскільки тип ушкоджень виключає можливість швидкого ремонту," - зазначили в компанії.
Зазначимо, що у компанії "Технова", що належить Анатолію Шкрібляку, з 2000 року також перебувала Чернігівська ТЕЦ. У 2022 році теплоелектроцентраль зазнала серйозних ушкоджень через бойові дії, внаслідок чого "Технова" вирішила ініціювати розірвання договору оренди та навіть звинуватила Чернігівську міську раду у бездіяльності. Важливо відзначити, що, згідно з рішенням суду, договір було розірвано 31 березня, тоді як акт прийому-передачі ТЕЦ був підписаний лише у серпні.
Шкрібляк є також засновником ТОВ "Сумитеплоенерго", що забезпечує теплом 958 житлових будинків у місті Суми.
Харківська ТЕЦ-5, яка до війни опалювала дві третини будинків у місті, а тепер постійно зазнає ворожих атак, також у приватній власності. За даними YouControl, 100% ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" належить кіпрській SAN POSEIDANIUS INVESTMENTS LIMITED. Офіційно кінцевим бенефіціаром вказаний громадянин Австрії Захарян Рубен, однак компанію пов'язують з групою Юрія Бойка.
Наразі в експертних колах обговорюють можливість націоналізації Дарницької ТЕЦ або взяття під тимчасове державне управління.
Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) є приватною компанією, яка асоціюється з підприємцем Шкрібляком. Я сумніваюся, що він зможе швидко залучити необхідні мільярди гривень для відновлення станції до наступної зими. Ще до початку війни компанія мала значні фінансові зобов'язання - зокрема, 1,5 млрд грн перед "Київтеплоенерго". Тому, якщо влада має намір відновити цю станцію (хоча я особисто вважаю, що варто розглянути перехід на більш децентралізовану систему опалення), логічним рішенням було б передати її у власність громади або держави, - зазначив колишній директор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон.
На його думку, саме уряд і місцева влада володіють значними фінансовими ресурсами та мають можливість звертатися до міжнародних фондів для відновлення.
"У світі є термін "тимчасове державне управління". Це коли держава бере на себе відповідальність за стратегічний актив у період турбулентності, щоб забезпечити його сталу роботу", - вважає він.
Слід зазначити, що мер Харкова Ігор Терехов ще у 2022 році висловлював прохання до обласної військової адміністрації щодо націоналізації Харківської ТЕЦ-5.
Харківська теплоелектроцентраль-4 після обстрілу в березні 2024 року, зображення: Телеграм-канал "Де у Харкові | Харків"
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає, що відновлення пошкоджених теплових електростанцій можливе завдяки спільним зусиллям – власника, якщо він має відповідні ресурси, держави та інших інвесторів.
"Залежно від обсягу інвестицій, які кожен внесуть у відновлення теплоелектроцентралі, буде визначено їхню частку у власності цього підприємства", - зазначає Володимир Омельченко.
Експертка та членкиня Наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine, колишня народна депутатка Вікторія Войціцька висловила можливість націоналізації об'єктів критичної інфраструктури, що потребують реставрації.
"Приватним власникам, ймовірно, не вдасться залучити фінансові ресурси, оскільки у них не буде можливості повернути кредити. І навряд чи хтось надасть гранти на відновлення цих об'єктів, адже мова йде про десятки, якщо не сотні мільйонів доларів. Тому необхідно створити механізм, що дозволить фактично націоналізувати або повернути під управління держави ці об'єкти, щоб держава змогла залучити фінансування для їх відновлення", - зазначає Вікторія Войціцька в інтерв'ю Еспресо. - Важливо також, щоб приватні власники націоналізованих об'єктів критичної інфраструктури могли розраховувати на компенсацію своїх збитків у разі виплат репарацій у будь-якій формі."
Участь держави є необхідною не лише у вигляді фінансування відновлення. Як зазначила експертка, важливими є також питання забезпечення фізичної безпеки та впровадження систем протиповітряної оборони, які могли б захистити важливі об'єкти. Крім того, потрібно формувати резерв обладнання для швидкого ремонту. Це стосується, зокрема, техніки, яка була виведена з експлуатації на теплових електростанціях та ТЕЦ країн Варшавського договору, про що згадував міністр енергетики Денис Шмигаль.
І Володимир Омельченко, і Вікторія Войціцька сходяться на тому, що відновлювати великі теплоелектроцентралі до "довоєнного" стану немає сенсу - державі та місцевій владі варто зосередитись на розбудові децентралізованої мережі електро- та теплогенерації.
"Необхідно швидко та економічно відновити те, що можливо, але неправильно зосереджуватися виключно на відновленні ТЕЦ-4 у Дарниці. По-перше, повне відновлення станції займає багато часу і коштів. По-друге, хто може гарантувати, що вона знову не стане мішенню? Чи варто ризикувати долею півмільйона людей, які будуть залежати від кількох балістичних ракет? Це абсолютно невірна стратегія. Тому державі та місту слід зосередитися на розподіленій генерації та енергозбереженні в житлових будинках", - зазначає Володимир Омельченко.
"Недарма в стратегії розвитку енергетики, яка була затверджена у 2017 чи у 2018 році, робився наголос на необхідності розбудови децентралізованої генерації. Нам варто повернутись до глобального бачення, як має розвиватися наша енергосистема, а також провести чесну і відверту розмову про те, які і об'єкти нам потрібні, де, у в якій кількості і в якій формі. Це перший крок, який нам треба зробити, - каже Вікторія Войціцька. - Потрібно мінімізувати ризики, коли цілі регіони чи міста залежать від великих об'єктів, які дісталися нам спадок з Радянського Союзу, адже розуміємо, що північний сусід нікуди не дінеться. Маємо виходи з того, що допоки триває війна, відновлення таких об'єктів завжди буде під ризиком чергової масованої атаки".
ТЕС ДТЕК після нападу в листопаді 2025 року, зображення: ДТЕК Енерго.
За словами Войціцької, питання щодо участі держави у відновлення стосується не лише теплоелектроцентралей, але електростанцій.
"ТЕЦ - це те, що найбільше болить і відчувається у Києві, Сумах, Харкові. Але я б не обмежувалася тільки питанням ТЕЦ. Наприклад теплові електростанцій, зокрема, які належать, наприклад, групі ДТЕК. У них також ситуація доволі складна. Державна Центренерго, якій належить Трипільська ТЕС також має значні пошкодження. Маємо дивитися більш широко на нашу енергосистему, особливо на об'єкти генерації, як тепла, так і електроенергії, які перебувають у приватній власності, - каже Вікторія Войціцька. - Коли закінчиться війна, ми далі будемо мати графіки відключення електроенергії, бо ті маневрові потужності, які у нас були у вигляді ТЕС і ТЕЦ, а також гідроелектростанцій, зруйновані. Буде поставати питання, як їх відновлювати і чиїм коштом. Тому тут якраз питання в тому, хто зможе залучити фінансування і на якому етапі"