Юлія Кан: Українська Одіссея | UACRISIS.ORG

У фокусі спеціального проєкту "Навколо книги" виявився роман Юлії Кан "Ширше розплющ очі". Ця історія оповідає про хлопчика, який, подорожуючи в евакуаційному потязі, потрапляє в неймовірний світ фантазії. Війна, втеча з рідного краю та втрати стають каталізаторами його дорослішання, органічно вплітаючись у його незвичну подорож.

Авторка, однак, більше орієнтується на аудиторію дорослих.

"Я не можу стверджувати, що ця робота є легкою для сприйняття. Я знову і знову повертаюся до цієї теми, що має досить сумний відтінок і містить безліч філософських роздумів про дорослішання, прийняття травми та інші подібні аспекти," - ділиться Юлія.

За її словами, у книзі можна виділити три основні сюжетні лінії. Перша з них — це сучасність, яка відображає події, що відбуваються з хлопчиком, його ідентичність та ім’я. Зокрема, розповідається про його подорож на евакуаційному потязі з Києва. Друга лінія — це спогади про мандрівки з батьком, наповнені світлом і позитивом, адже батько, будучи фотографом, бачив світ у яскравих фарбах. Третя лінія переносить читача в інший вимір, де хлопчик переживає свої пригоди, схожі на справжню "Одіссею" в альтернативній реальності.

"На жаль або на щастя немає нічого нового з точки зору сюжетів. "Іліада" і взагалі давньогрецькі, може навіть шумерські тексти так чи інакше відлунюють майже у всіх сучасних романах. Ми їх переосмислюємо, змінюємо, можна навіть не побачити цієї грецької міфології, але вона там є. В даному випадку це українська "Одиссея", українське герої, українське сприйняття сучасності. В цьому також багато історичного. Це наша історія. Вона не така райдужна, як хотілося б, але мені здається, що ми як Україна, як українці всі цей шлях проходимо. Йдемо до власного усвідомлення себе як нації", - говорить письменниця.

На її переконання, будь-який письменник збирає книгу із уламків як мозаїку із якихось частинок свого досвіду.

Концепція цієї подорожі з'явилася ще в мої 18 років, коли я писала свою першу повість. Це звучить дивно, але натхнення прийшло до мене з картини мого улюбленого художника Ван Гога. Моя улюблена робота — "Червоні виноградники Верлі". На ній зображена дорога, що веде до сонця, і на цій стежці йде людина. Я досі пам'ятаю, як вперше побачила цю картину і просто відчула бажання піти за цією людиною. Саме тоді виникла ця ідея подорожі, яка відкриває нові виміри реальності, що не зовсім звичні. — ділиться спогадами Юлія Кан.

Вона з величезним задоволенням дізналася, що книгу "Ширше розплющ очі" було переведено на англійську. У цьому процесі їй підтримала знайома перекладачка.

"Я буду намагатися просувати книгу не тому, що мені важливо бути відомою за кордоном, а тому, що мені б дуже хотілося донести цю історію до людей, які не живуть в Україні", - наголошує авторка.