Японія вперше розпочне співпрацю з українською розвідкою, надаючи їй супутникові дані: яку користь це принесе армії?

Японія розпочне співпрацю з українською розвідкою, надаючи їй інформацію з космосу. Зокрема, японський науковий заклад iQPS (Інститут піонерів космосу Кюсю), заснований на базі Університету Кюсю, передаватиме Україні супутникові геолокаційні зображення, включаючи дані, отримані за допомогою радарів SAR (синтетична апертурна радіолокація).

Про це пише видання Intelligence Online. Це перший випадок такого рівня партнерства між Токіо та Києвом, який став можливим завдяки нещодавно укладеній угоді про співпрацю з Головним управлінням розвідки України.

Цей контракт передбачає впровадження систем iQPS в українські розвідувальні платформи. У його рамках здійснюватиметься постачання зображень, отриманих за допомогою технології синтетичної апертурної радіолокації (SAR). На сьогоднішній день iQPS володіє п’ятьма супутниками, що перебувають на орбіті, а план щодо запуску наступного супутника намічено до кінця 2026 року.

Інформація, отримана через технологію SAR, є надзвичайно важливою для України, оскільки вона надає:

- постійне розуміння поточної обстановки;

- актуальну інформацію про переміщення військових сил та техніки противника в будь-який час доби та за будь-яких погодних умов, зокрема вночі та при хмарності, що є неможливим при використанні оптичних систем спостереження.

Україна вже отримала можливість використовувати SAR-знімки від таких країн, як Фінляндія (Iceye), Німеччина (SAR-Lupe, SARah) та Італія (Cosmo-SkyMed 1 і 2). Наразі до цього списку долучилася і Японія з системою iQPS.

Попри наявність доступу до супутників Pléiades Neo від Airbus Group та розширені права на отримання зображень з французьких супутників серії CSO, Україна відчуває значний дефіцит у порівнянні з обсягами даних, які раніше надавали США, як безпосередньо, так і через комерційні супутники Maxar і BlackSky, що працюють за контрактами з Національним агентством геопросторової розвідки.

На сьогодні жоден з європейських операторів не спроможний надати оптичні супутникові зображення на такому ж рівні, як це роблять США та комерційні постачальники. Це стосується як обсягу даних, доступних протягом доби, так і наявності засобів для миттєвої передачі зображень.

Як повідомлялося на OBOZ.UA, 17 березня вісім європейських країн, серед яких і Україна, звернулися до Організації Об'єднаних Націй з офіційною скаргою на нове втручання Росії в роботу європейських супутникових комунікацій. Держави закликали припинити агресивні дії з боку РФ. Протягом року декілька європейських країн спостерігають за перешкодами у функціонуванні двох основних провайдерів супутникового зв'язку в Європі — Eutelsat і SES, які надають послуги для радіо- і телебачення, а також авіаційної навігації.