Як Німеччина підготовлюється до нейтралізації безпілотних літальних апаратів

В Європі збільшилась кількість інцидентів, пов'язаних із безпілотниками, які, ймовірно, мають зв'язок з Росією, що літають над стратегічними об'єктами, зокрема аеропортами. У Німеччині активно обговорюють питання, хто і яким чином має їх нейтралізувати.

Безпілотні літальні апарати невідомого походження все частіше фіксуються в небі над європейськими країнами. Якщо раніше їх асоціювали з Росією лише в неофіційних розмовах, то після вересневих подій біля аеропортів і військових об'єктів у Скандинавії уряди почали серйозніше підозрювати Москву. Німеччина також не стала винятком. "Ми вважаємо, що більшість цих безпілотників пов'язані з Росією", - заявив канцлер Фрідріх Мерц в інтерв'ю телеканалу ARD. Він охарактеризував це як складову "гібридної війни", яку Росія веде проти Європи. Москві не подобаються такі звинувачення і вона їх заперечує.

У Німеччині за роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну дрони над військовими та промисловими об'єктами стали майже рутиною, але наслідків досі не було - їх не збивали. Поворотним моментом, схоже, стала поява близько двох десятків російських БПЛА над Польщею та рішення влади у Варшаві збити частину з них силами ППО НАТО. Додатковим поштовхом стали два випадки, коли дрони вперше паралізували роботу аеропорту в столиці Баварії Мюнхені - другого за значенням повітряного хаба у країні після Франкфурта-на-Майні. Тепер влада на різних рівнях готує захисні заходи, але є складнощі.

Коли йдеться про боротьбу із безпілотниками, Німеччина відрізняється від більшості країн Європи. Це пов'язано з її історичним минулим, особливостями федерального устрою та рішеннями після закінчення "холодної війни". Нерідко буває так, що за територію, над якою пролітає безпілотник, може відповідати кілька структур - федеральна поліція, земельна поліція та Бундесвер. В урядовому кварталі у столиці це виглядає так - за безпеку резиденції канцлера відповідає федеральна поліція, за сусідню будівлю Бундестагу - земля Берлін.

Бундесвер має в своєму арсеналі засоби для нейтралізації безпілотників, проте використання цих можливостей всередині країни є забороненим. Це випливає з основного закону Німеччини, який забороняє застосування армії у внутрішніх справах, що є уроком з історії нацистського режиму. Винятки дозволяються лише під час природних катастроф або техногенних аварій, а також для запобігання "особливо тяжким" ситуаціям. Чи можна вважати дронові польоти такими ситуаціями - це залишається відкритим питанням.

Технічні можливості Бундесверу також мають свої обмеження. "Не слід забувати, що після завершення "холодної війни" виник попит на мирні дивіденди, - зауважив австрійський військовий експерт Маркус Райснер у бесіді з DW. - Це призвело до остаточного розформування багатьох систем, зокрема і системи протиповітряної оборони. Лише події в Україні, що пов'язані зі стратегічними авіаударами з боку Росії, раптово виявили ці недоліки".

У зв'язку зі змінами в оцінці загроз після завершення "холодної війни", збройні сили Німеччини ліквідували свої підрозділи протиповітряної оборони у 2012 році, а зенітні системи Gepard були виведені з експлуатації. Берлін передав ці системи Україні, де, згідно з інформацією з Києва, вони ефективно використовуються для захисту від безпілотних літальних апаратів. Наразі Німеччина знову формує відповідні військові підрозділи, але питання щодо їх озброєння залишається відкритим. У найближчій перспективі німецьке міністерство оборони має намір замовити у компанії Rheinmetall сотні нових систем протиповітряної оборони Skyranger короткого радіусу дії.

"Ми спостерігаємо за повільним, хоч і болісним процесом, коли державні інституції починають вживати необхідні заходи через програми модернізації систем протиповітряної оборони", - зазначає Райснер. В свою чергу, Крісті Райк, керівниця Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні, в розмові з DW підкреслила, що Німеччина "активно посилює свої зусилля" у боротьбі з безпілотними літальними апаратами.

На даний момент, судячи з висловлювань політиків, Берлін орієнтується на м'які методи перехоплення дронів. Це передбачає використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та дронів-перехоплювачів, які, наприклад, оснащені сітками. Основним виконавцем цих завдань стане поліція.

На законодавчому рівні федеральний уряд розробляє зміни до закону про захист повітряного простору. Очікується, що повноваження Бундесверу буде розширено. Міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) заявив нещодавно, що вміння пілотувати невеликі БПЛА стане частиною базової підготовки солдатів. Водночас міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) анонсував створення спеціального загону федеральної поліції та Федерального центру протидії БПЛА за участі структур на різних рівнях. На все це потрібен час.

Однією з перших ініціатив стала дія Баварії. Уряд цієї федеральної землі вівторка, 7 жовтня, затвердив проєкт закону, спрямованого на підвищення безпеки від дронів. Серед інших нововведень, законопроект передбачає скасування заборони на оснащення поліцейських безпілотників зброєю. Очікується, що баварський парламент ухвалить цей закон до кінця року. Також планується створення центру протидії дронам, який буде розміщений поблизу мюнхенського аеропорту.

Баварія сподівається на підтримку з боку Ізраїлю, згідно з повідомленнями місцевої влади. Інформації про можливу участь українських експертів, подібно до того, як це відбувається в Данії, наразі немає. "Було б дуже корисно отримати поради від українців, які могли б виявитися корисними в цій ситуації," - зазначає Маркус Райснер. Окрім того, в Баварії розташовані підприємства німецьких компаній, що займаються виробництвом безпілотників для українських військових.