Вона врятувала десятки життів під час конфлікту. Чим сьогодні займається парамедикиня Юлія "Тайра" Паєвська?
Юлія "Тайра" Паєвська - парамедик, військова, керівниця підрозділу "Янголи Тайри" і евакуаційного відділу 61-го військового мобільного госпіталю.
Юлія з’явилася на світ у Києві в 1968 році. Її вихованням займалися бабуся з дідусем, який був учасником Другої світової війни. З шести років вона активно займалася спортом. Після завершення навчання в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, протягом двох десятиліть викладала айкідо, здобувши 5-й дан у цьому бойовому мистецтві. Наразі Юлія очолює федерацію айкідо "Мутокукай Україна".
До 2014 року "Тайра" займалась художньою керамікою та книжковою графікою. Коли почалися перші сутички під час Революції Гідності, вона допомагала пораненим і так стала парамедиком Євромайдану. Паєвська змалку вміла надавати медичну допомогу, вже у 1 класі шкільна медсестра, яка пройшла Другу світову, навчила "Тайру" накладати пов'язки.
"Мій дідусь завжди вчив мене, що захист свого народу - це найбільша гідність для кожної людини. Тож, коли почалися події під час Революції Гідності, я вирішила діяти, як він мене навчав. Для мене війна розпочалася саме на Майдані," - ділилася своїми думками "Тайра" в одному з інтерв'ю.
Юлія "Тайра" Паєвська уклала угоду з Збройними Силами України в 2018 році (джерело: Instagram/paevska)
Вже у березні 2014 року вона почала викладати тактичну медицину, за два тижні вона склала свій курс на основі американських, європейських та натівських матеріалів.
"У нас практикували старі радянські системи. Вони класні, але в кращому разі часів Другої світової. Їх не дуже вдосконалили. Я нарила в інтернеті все, що могла знайти - з англомовного, франкомовного, опрацювала це все і склала курс", - розповідала згодом Паєвська.
У квітні Юлія вирушила на Донбас у ролі парамедика, а згодом створила евакуаційну групу, що отримала назву "Янголи Тайри". За перші п’ять років викладання тактичної медицини, її курс пройшли майже 8 тисяч осіб, а її команда змогла врятувати близько 500 військових.
Сама ж Паєвська врятувала десятки бійців на Світлодарському напрямку у 2016 році, та біля села Широкине у 2020 році. У 2018 році Юлія підписала контракт із ЗСУ та очолила евакуаційне відділення 61-го мобільного військового госпіталю у Маріуполі. На одному із бойових завдань "Тайра" отримала травму, в результаті якої їй довелося замінити обидва тазостегнових суглоби на протези.
"Тайра" під час Революції Гідності (фото з ресурсу novynarnia.com)
Окрім своєї військової служби, "Тайра" активно брала участь у політичному житті. У 2015 році вона висунула свою кандидатуру на вибори до Київської міської ради, а в 2019 році прагнула стати народним депутатом від партії "Голос". У 2020 році вона знову вирішила балотуватись до Київської міської ради, цього разу представляючи партію "Демократична Сокира".
У 2018 році Юлія здобула золоту медаль у плаванні та бронзову нагороду у стрільбі з лука на міжнародних змаганнях "Ігри Нескорених". А у 2020 році вона стала єдиною представницею жіночої статі, яка увійшла до складу національної збірної на цих самих змаганнях.
Юлія заміжня за майстром бойових мистецтв Вадимом Пузановим, у подружжя є донька.
"Тайра" в дії (зображення: Instagram/paevska)
Після початку масштабного вторгнення "Тайра" у Маріуполі активно надавала першу медичну допомогу пораненим, як військовим, так і цивільним особам, а також транспортувала їх до лікарень. На той час вона вже не була військовослужбовцем Збройних Сил України. 16 березня Юлію разом із водієм реанімобіля затримали російські військові на блокпості в селищі Мангуш під час проїзду через "зелений коридор", який був відкритий для цивільного населення.
Окупанти висунули обвинувачення "Тайрі" за статтею, яка передбачає смертну кару, чинячи на неї моральний тиск і заявляючи, що її шанси на виживання складають лише 1%. Вона перебувала в слідчому ізоляторі в Донецьку, де ділила камеру з ще 21 жінкою.
"Ставлення було жахливим. Хоча їжу давали, голодними ми не залишилися. Проте в останній тиждень нам навіть мила не вистачало", - пізніше згадувала Паєвська.
У полоні "Тайра" перебувала три місяці, а її визволення відбулося 17 червня 2022 року.
"Тайра" в Маріуполі на початку березня 2022 року (джерело: Instagram/paevska)
У тиждень після звільнення Юлії їй зателефонував принц Гаррі, один із засновників "Ігор Нескорених". У 2021 році він передав "Тайрі" камеру для грудної зйомки, щоб вона могла створити матеріали для фільму від Netflix, присвяченого надихаючим особистостям.
На початку повномасштабного вторгнення вона встигла зняти свою роботу парамедикинею в Маріуполі. Напередодні полону вона довірила флешку із записами поліцейському, який передав картку журналістам "Ассошіейтед Прес". Вони провезли її через 15 російських блокпостів і вже в травні опублікували частину кадрів. Відео "Тайри" з Маріуполя можна переглянути за посиланням. Не рекомендуємо до перегляду вразливим людям!
"Тайра" незабаром після повернення з captivity (зображення: Instagram/paevska)
Після повернення з полону в 2022 році "Тайра" у співпраці з громадською активісткою Даною Яровою заснували благодійний фонд "Українська Фундація "Мрія". Ця організація надає підтримку 1500 сім'ям військових та цивільних, які були полоненими, загинули або зникли безвісти.
Лише за місяць після свого звільнення "Тайра" взяла участь у Другому саміті перших леді та джентльменів, на якому закликала до активних дій для повернення українських військовополонених. У вересні вона поділилася своїми жахливими переживаннями з полону на засіданні Комісії з питань безпеки та співпраці в Європі.
У цьому ж році "Тайра" взяла участь в "Іграх Нескорених", де виборола дві золоті медалі та одну бронзову.
"Мені якимось дивом вдалося здобути дві золоті медалі - з плавання на 50 і 100 м у вільному стилі, та бронзу з пауерліфтингу. Безперечно це заслуга наших зіркових тренерів, вашої підтримки і надзвичайно потужної допомоги британців і американців, за що їм безмежна подяка", - написала Юлія у соцмережах.
"Тайра" на "Іграх Нескорених" (зображення: Instagram/paevska)
В даний момент Паєвська займається написанням біографічної книги, в якій поєднуються художні елементи і спогади про війну та полон. Вона відверто ділиться, що процес роботи над цим твором виявляється досить складним.
"Щоразу, коли я ділюсь своїми переживаннями про полон на міжнародних форумах, мені потрібно певний час, щоб відновитися. Це можуть зрозуміти лише ті, хто пережив жахи російських катівень. Це схоже на глибоку травму, яка вимагає багато часу для загоєння", - нещодавно написала в соцмережах "Тайра".
Днями Паєвська долучилась до ініціативи "Листи до вільного Криму". Вона прочитала лист української правозахисниці, журналістки Ірини Данилович, яку в окупованому Криму засудили до 7 років колонії загального режиму та штрафу за те, що вона нібито носила вибуховий пристрій.
Паєвська також активно сприяє волонтерським ініціативам та численним заходам, що мають на меті підтримку армії.
"Тайра" і Жадан (фото: Instagram/paevska)
"Тайра" разом із волонтерами біля фронтового автомобіля для евакуації, який демонстрували у п'яти містах Великої Британії (фото: Instagram/paevska)
"Усі обстріли росіян мають на меті зламати нашу свідомість, психологічну стійкість. Це спосіб масового катування цілого народу, адже росіяни зазнають поразки, намагаючись здолати нас силою на полі бою. Натомість вони уже давно ведуть бойові дії на полі болю. Далі психологічний тиск посилюватиметься. Будуть нові методи впливу, аби викликати у нас тваринний жах, сформувати рефлекси покірності", - написала "Тайра" на початку вересні.
У тому ж повідомленні вона закликала громадян України проявити рішучість, об'єднатися та зосередити свої зусилля на підтримці збройних сил.
"Тайра" закликає українців направити усі свої сили на допомогу армії (фото: Instagram/paevska)
Додамо також, що "Тайра" отримала ряд нагород за військову і волонтерську діяльність, а саме: державну відзнаку "За гуманітарну участь в антитерористичній операції", орден "Народний Герой України", нагрудний "Знак пошани" та медаль "Захиснику Вітчизни".
У 2022 році вона увійшла у список "100 жінок" від BBC, у 2023 році отримала міжнародну нагороду "Найхоробріша жінка світу" від Державного департаменту США.