Конфликт вокруг Трампа и противостояние с ним. Как Зеленский адаптируется к изменяющимся условиям.

У переддень виборів президента Сполучених Штатів в Офісі президента України панувала досить напружена атмосфера. Багато хто з команди Володимира Зеленського, м'яко кажучи, хвилювався за результати американського голосування.

Єдиним, хто, принаймні на перший погляд, демонстрував стриманість і спокій, виявився керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Він навіть намагався підбадьорити інших.

"Не варто піддаватися паніці, Камала (Гарріс — кандидатка від Демократичної партії, УП) здобуде перемогу, і жодних катастрофічних наслідків не станеться", - передають слова Єрмака два різних співрозмовники УП, які мали контакт з главою Офісу 4 листопада.

Проте всього через два дні стало зрозуміло, що запропонований "план А" провалився, і терміново потрібно шукати альтернативу — "план Б". Однак це виявилося досить складним завданням.

Проблема не полягала в помилках американських соціологів чи українських аналітиків у їх прогнозах. Справа в тому, що величезні зусилля, які доклав Зеленський разом із своєю командою для розробки Формули миру та спроби представити світу свій План перемоги, опинилися під серйозним сумнівом. Можливо, вони навіть втратили свою значущість.

Те, що могло спрацювати з Байденом, здавалося практично неможливим з Трампом. Від запрошення до НАТО і далі по переліку.

Ми могли б висловити чимало зауважень до Байдена через його нерішучість і коливання. Проте, його поведінка була цілком передбачуваною. Як представник покоління, яке виросло в епоху "Холодної війни", він має чіткі принципи, а непорушність кордонів і підтримка людей з подібними цінностями для нього є основою.

"Навіть якщо б він прагнув знайти спосіб вийти з війни в Україні, йому не вдалося б прийняти будь-яке визнання своїх досягнень чи подібних кроків. А що можна сказати про Трампа? Ніхто не може дати чіткої відповіді, і це є основною проблемою", - зазначає неназваний співрозмовник УП у дипломатичних колах України.

Зовнішньо президент Зеленський разом зі своєю командою продовжують свідчити про те, що дипломатичний фронт є "складним, але під контролем". Цю ситуацію підтримує певна інерція світових процесів, поки Трамп офіційно не вступив на свою посаду.

Проте за кулісами світової політики в даний час триває активна підготовка до ключових зіткнень, які визначать нові горизонти глобального порядку.

Як Україні уникнути ізоляції під час ухвалення важливих рішень та хто і яким чином з офісу на Банковій намагається налагодити контакт з Трампом, аналізувала УП.

Зазвичай, коли йдеться про американську політику, то використовують кілька відомих локусів із Вашингтона: Білий дім, Капітолійські пагорби, конгрес.

В даний момент світові погляди зосереджені не на Вашингтоні, а на маленькому острові неподалік Палм-Біч, де розташований, по суті, приватний відпочинковий комплекс Дональда Трампа.

Саме 126-кімнатний комплекс Мар-а-Лаго став центром інтенсивних дискусій команди Трампа щодо першочергових дій у владі, включаючи численні співбесіди з кандидатами на важливі державні посади та телефонні переговори з керівниками інших країн.

Якщо хтось бажає впливати на політичні процеси в США, йому слід отримати доступ до Мар-а-Лаго. Таких осіб небагато, а ще менше тих, хто може проводити весь день за столом з потенційним президентом, просуваючи своїх кандидатів або ідеї.

Серед тих, хто проводить "робочу відпустку" на курорті Трампа, можна помітити особливу категорію людей. Переважно це особи, яких в Україні за часів Януковича охрестили б "Сім'єю".

У Сполучених Штатах цей термін не використовується, хоча ключову роль у найближчому оточенні Трампа відіграє його син Дональд Трамп-молодший. Наприклад, саме він активно підтримував свого друга Джей Ді Венса на посаді віцепрезидента. Трамп-молодший також є неформальним лідером агресивної ультраконсервативної групи молодих політиків, які прагнуть досягти впливу в середовищі MAGA (Make America Great Again).

Близький до їхніх поглядів також і найбагатший бізнесмен світу Ілон Маск, який у буквальному розумінні живе останні тижні разом із Трампом. Навіть попри відсутність будь-якого формального статусу він може брати участь у міжнародних переговорах, як було під час дзвінка Трампа й Зеленського.

"У Мар-а-Лаго панує атмосфера, подібна до тієї, що була у штабі Зеленського після його виборної перемоги: всі охоплені ейфорією та впевнені, що здатні змінити світ," - розповідає один із українських політиків, який мав зв'язки з командою Трампа.

Масштаби цієї ейфорії та самовпевненості можна приблизно відстежити по рівню того, що люди типу Маска дозволяють собі в соцмережах. Наприклад, збиткування в Х із заяви Зеленського, що Україна суверенна країна і її не можна просто змусити виконувати чиїсь умови.

Правда, люди, знайомі із ходом бесіди українського президента зі своїм обраним американським колегою, переказують, що Маск під час спілкування президентів поводився взагалі скромно і без жодного виклику чи пози. Трамп лишень згадав, що бізнесмен поруч із ним, Маск привітався, сказав кілька фраз і далі просто слухав розмову.

На щастя для України, поруч із потенційним майбутнім президентом США є також більш помірковані, так би мовити, "традиційні" консерватори, які насправді становлять більшість у Республіканській партії.

Варто звернути увагу на Марка Рубіо, який висуває свою кандидатуру на посаду державного секретаря, а також на Майка Волтца, який стане новим радником з національної безпеки. Обидва політики вписуються у класичний образ "яструбів" Республіканської партії, відкрито критикуючи Китай та Іран, а також демонструючи виразну підтримку України.

Проте навіть вони на фоні MAGA-групи здаються стриманими та розважливими.

До речі, непропорційно велика роль "младореформаторів" Трампа в ухваленні кадрових та інших рішень відчутно напружує решту республіканців. Показовою в цьому плані є історія з голосуванням за лідера сенатської більшості.

Трампісти з Мар-а-Лаго активно підтримували на цю посаду Ріка Скотта і токсичили інших кандидатів. Але самі сенатори доволі демонстративно проголосували за Джона Тьюна, який неодноразово висловлювався на підтримку України.

"Трамп буде вирішувати багато питань, але Республіканська партія — це не лише він і його "молода команда". Традиційні партійці відчувають дискомфорт через таких людей, як Маск, що може призвести до конфліктів. Особливо враховуючи, що у Сенаті та Палаті представників республіканці мають дуже крихку більшість, і кожен голос має значення. Тому Трампу доведеться враховувати вимоги партії", — коментує ситуацію джерело з українських дипломатичних кіл.

"Проте, до того моменту, поки Трамп не обійме президентську посаду і не буде призначено всіх його кандидатів на урядові посади та в інші інстанції, ця гучна та агресивна MAGA-меншість зберігатиме значний вплив і проявлятиме свою агресивність. Тому тепер усі прихильники України ведуть себе вкрай обережно, аби уникнути негативної реакції," - зазначає співрозмовник, обізнаний зі ситуацією в американських політичних колах.

"В Україні багато хто вважає, що Трамп постійно думає про нас, прокидаючись і засинаючи з цими думками. Це всього лише ілюзія. Насправді, близько 90% його часу йде на пошук нових людей для свого Кабінету. А залишені 10% він витрачає на інші важливі питання: кордони, міграцію, аборти, Китай. Лише потім, врешті-решт, йдеться про Україну," - зазначає один з українських дипломатів у бесіді з УП.

Якщо уважно слідкувати за основними новинами та коментарями, що з'являються в міжнародних медіа від команди Трампа, можна помітити, що більшість з них зосереджена на кадрових питаннях. Додатково обговорюються теми, такі як надзвичайний стан у США, масові депортації нелегальних мігрантів, а також імпортні тарифи, спрямовані проти Канади та Китаю.

Не було жодної конкретної заяви про завершення війни в Україні або жодних відомостей про серйозні плани Трампа.

"На даний момент у нього ще немає жодного чіткого плану. Трамп, ставши обраним президентом, отримав доступ до конфіденційних документів, і йому поступово надають усі матеріали розвідки, аналітичні дані, графіки та інформацію про оборону і так далі."

"Уся ця інформація суттєво коригує уявлення про фактичну ситуацію. Тож, якщо спочатку й існував якийсь план, його доведеться адаптувати до нових умов. Однак наразі немає жодних ознак катастрофи", - зазначає один з українських політиків, який має зв'язки в штабі Трампа.

Інший співрозмовник УП з близької команди Зеленського переконує, що насправді нова американська команда зараз чекає від України якогось "реалістичного" сценарію закінчення війни.

"В даний момент Україні не варто чинити тиск на Трампа, оскільки він не має визначеного рішення. Чим більше ми будемо наполягати, тим швидше можемо зіткнутися з варіантом, який виявиться для нас абсолютно неприйнятним", - підсумовує один із дипломатів, які беруть участь в американських переговорах.

Тому українське посольство, МЗС і ОП намагаються працювати з Конгресом, налагоджувати контакти із транзитною командою Трампа, шукати виходи на прямі комунікації тощо. Але левова частка роботи взагалі ніяк не підсвічується медійно, щоб не тригерити зайвий раз трампістів та інші гарячі голови.

Візит Андрія Єрмака до Сполучених Штатів, який також обговорювався під час бесіди між президентами, досі не було офіційно оголошено.

"Двопартійність - це наша основна принципова позиція. Саме над цим ми повинні активно працювати. У Конгресі все ще є проукраїнська більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників. Це потрібно зберегти в максимально можливій мірі. Варто надати нашим справжнім партнерам можливість донести до Трампа нашу точку зору на ситуацію і спробувати переконати його підтримати проукраїнську позицію", - зазначає один з джерел УП у дипломатичних колах.

Після недавньої поїздки Зеленського до США та інциденту з заявою спікера Палати представників Джонсона, що стосувалася посла України Оксани Маркарової, виникла напруга між українським посольством та офісом спікера. Ця ситуація ускладнює безпосередню взаємодію Маркарової і Джонсона, але не заважає їхньому спілкуванню з Конгресом.

Наприклад, посольство підтримує співпрацю з командою Трампа, з багатьма представниками якої Маркарова взаємодіяла ще на посаді міністра фінансів. Під час нещодавньої поїздки міністра закордонних справ Андрія Сибіги до США також пройшли конструктивні двопартійні зустрічі з членами Конгресу обох палат.

Сам Зеленський до цього часу не реагував на заклик Джонсона щодо звільнення Маркарової. Однак після перемоги Трампа на виборах у Банковій почали розглядати цю можливість.

Важливу роль у цій ситуації відіграли "поради" від Ендрю Мака, який у Вашингтоні представляє себе як основний зв'язковий президента України Володимира Зеленського. Цей юрист, колишній партнер київської юридичної компанії Magisters, з 2019 року виступає як неоплачуваний лобіст Зеленського.

Незважаючи на те, що досягнення в цьому напрямку у "радника" не є вражаючими, він підтримує тісні зв’язки з апаратом Джонсона. Тому не дивно, що саме він наполягає на необхідності зміни посла для Банкової.

Якщо до цього дійде, то у Зеленського розглядають кілька кандидатів на заміну, головними з яких є заступник Єрмака Ігор Жовква та чинний посол у Бразилії Андрій Мельник.

Крім посольського треку, Офіс шукає прямих робочих комунікацій із командою Трампа. Хоча тут є складнощі через те, що від оточення майбутнього президента США надходять часто взаємозаперечні сигнали.

"Одні кажуть, що Трамп досі не пробачив, що Зе і Єрмак не вписались на повну силу за нього в 2020-му під час імпічменту, і він програв вибори. Але сам Трамп публічно дякував за позицію наших тоді. Інші передають, що ніякої підтримки не буде, а сам Трамп під час дзвінка каже, що все буде ок, він нас не кине. Таке враження, що вони спеціально напускають невизначеності", - розповідає один зі співрозмовників УП на Банковій.

Незважаючи на всі випробування, Офіс зміг встановити певний контакт із колишнім послом США в Німеччині та керівником розвідки Річардом Гренеллом.

Контакт із ним було налагоджено після осінньої зустрічі між Трампом і Зеленським, на якій також присутній був Гренелл. За інформацією західних медіа, Трамп розглядає Гренелла на позицію спеціального представника США з питань конфлікту між Росією та Україною. Наразі саме з ним активно співпрацює Андрій Єрмак, керівник Офісу президента.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

"Спілкуючись з американцями, можна зробити висновок, що ми починаємо з нуля. Наша основна мета на даний момент — уникнути конфліктів і не створювати зайвого тиску. Адже в оточенні Трампа є чимало людей, які не зовсім на нашому боці. Тож зараз важливо пережити зиму і дочекатися інавгурації, а потім вже можемо перейти до конкретних обговорень," — зазначає один із представників української політичної еліти в розмові з УП.

Цим у команді Зеленського обґрунтовують, чому, незважаючи на глобальні зміни в правилах гри, президент залишається вірним своїм "планам".

"Ця презентація "внутрішнього плану" в Раді була для людей простих. Бо Зеленський бачить, що ми видихаємось. І там же головне що - що от наступного року все якось вирішиться. Чи добре, чи погано - але якесь рішення буде. Потерпіли три роки, давайте ще трохи. Якщо людям цього не пояснити, то нас накриє нова хвиля еміграції", - розповідає співрозмовник УП в "Слузі народу".

Це легко усвідомити. Хоча важко уявити, що "культурний Рамштайн" може бути дієвим. Особливо з огляду на те, що навіть військовий Рамштайн не виглядає як гарантований успіх, а нові керівники найважливішого союзника не приховують своєї зверхності та відкритого неввічливості.