Внутрішні інвестиції: які перспективи? Міністр, банківські фахівці та керівники великих компаній обговорюють економічні виклики та основні пріоритети України в умовах війни.

NV зібрав представників бізнесу та влади на відверту розмову про нагальні проблеми підприємців, і разом з тим -- найбільш ефективні кейси їх вирішення. За яких умов продовжує працювати український бізнес? На що розраховує та до чого готується? Чи є потенціал для внутрішніх інвестицій? Як знайти баланс між бажанням підприємців отримувати дешевші кредити і ризиками для банківської системи?

Про це і багато іншого під час заходу "Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна" говорили міністр фінансів України Сергій Марченко; директорка відділу гендерної економічної інклюзії Європейського банку реконструкції та розвитку Барбара Рамбусек; заступник голови правління банку Південний Андрій Букін; заступник СЕО Філіп Морріс Михайло Поляков; член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв; власник TERWIN Group (бренди Eva, VARUS) Руслан Шостак.

Пропонуємо вашій увазі ключові моменти з виступів доповідачів.

Справді, на сьогоднішній день ми стикаємося з серйозними і системними викликами. По-перше, всі усвідомлюють, що безпека є основним фактором, який визначає наші реакції, дії та поведінку, включаючи нас як представників влади. Найголовнішим завданням на сьогодні є ухвалення бюджету на 2025 рік, який має бути збалансованим і містити необхідні показники для підтримки Збройних сил. Всі інші сфери фінансуватимемо вже за принципом залишку.

"Пріоритет № 2 — це забезпечення ухвалення Податкового кодексу у другому читанні. Це питання залишається на порядку денному і викликає жваві обговорення. Існують різні погляди на цю тему. Наша позиція є незаперечною: ми потребуємо фінансових ресурсів як у цьому, так і в наступному році, щоб мати можливість першочергово підтримувати Збройні Сили України."

"Пріоритет № 3 -- бути ввічливими в питанні виконання реформ і наших зобов'язань, бо від цього залежить дуже багато. Зараз ми успішно пройшли п'ятий перегляд, наближаємося до шостого перегляду програми МВФ. Це непросто. З кожним наступним переглядом бажання додати умови, які складно виконати, все більше наростає. Але поки що, на даному етапі, я вважаю, НБУ і уряд у цілому справляються".

На тему реформ.

"Реформування є досить непростим процесом, тому прагнення здійснити їх вчасно і якісно має велике значення. Чому це так важливо? Адже на наступний рік прогнозується, що для задоволення потреб у зовнішньому фінансуванні знадобиться 38,4 мільярда доларів США."

Зазначені мною виклики формують наші дії та середовище для внутрішніх інвестицій. Держава вживає значних заходів для зменшення військових загроз та забезпечення бізнесу можливістю отримання кредитів. Програма 5-7-9 та інші ініціативи підтримки створюють умови для доступу до кредитних ресурсів навіть у воєнний час. Я усвідомлюю, що цього недостатньо, і розумію, що це мізерно в порівнянні з вартістю запозичень. Проте в нинішніх умовах це є важливим кроком вперед, і наші пропозиції справді працюють.

Існують нюанси в деталях та пошук відповідних стейкхолдерів реформ з боку державних органів. Адже одне - це прагнення реформувати країну під час війни, і зовсім інше - знайти справжніх лідерів у уряді, які готові активно просувати це питання вперед. Це є однією з основних проблем. Ще однією складністю є терміни. Іноді ми наближаємося до критично важливого голосування у стислі строки, що створює ризик, якщо не буде забезпечено необхідну кількість голосів. На даний момент, завдяки зусиллям парламенту, ми жодного разу не зазнали невдачі, але з часом це питання стає все більш актуальним. Тому важливо не відкладати прийняття необхідних змін на останній момент.

Про підтримку з боку партнерів

"Дефіцит бюджету приблизно такий же, як і частина зовнішнього фінансування. У нас потенціал внутрішнього ринку вже вичерпаний, ми не можемо його нарощувати. Отже, основні джерела фінансування бюджету -- це зовнішні надходження. Це програма МВФ, надходження від наших партнерів -- ЄС, США, Канади, Японії, інших країн "Великої сімки", які нас підтримують і, я сподіваюся, будуть підтримувати і надалі".

Завжди важливо досягати домовленостей. Навіть якщо вам обіцяють 35 мільярдів євро від відсотків заморожених активів [РФ], це ще не означає, що справа вирішена, адже необхідно правильно оформити угоди та отримати надійні письмові гарантії. Ми активно працюємо над цим, оскільки політичні заяви лідерів країн "Великої сімки" мають велике значення. Це надає нам впевненості в тому, що при належній організації процесу ці кошти будуть у нас вчасно і в обсязі, який нам потрібен.

Про можливості інвестування в Україні та перешкоди, з якими стикаються інвестори.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) займає одну з провідних позицій в інвестиційній сфері. З 2022 року наші інвестиції в Україні досягли майже 5 мільярдів євро. Ми активно працюємо в різних галузях, охоплюючи такі області, як торгівля, фінанси, енергетична безпека, критична інфраструктура та продовольча безпека. Крім того, ми звертаємо увагу на приватний сектор, підтримуючи реальну економіку як на корпоративному рівні, так і через малий та середній бізнес (МСП).

"Ми стикаємося з низкою викликів, проте спостерігаємо значну підтримку з боку наших приватних партнерів у країні, політичних союзників у різних міністерствах, а також міжнародних інвесторів. Хоча існують труднощі в багатьох сферах, вони, в певному розумінні, відкривають нові можливості."

Однією з основних проблем є людський капітал та трудові ресурси в Україні. Ми спостерігаємо серйозні труднощі, пов'язані з загальним зменшенням чисельності робочої сили. Існують виклики, пов'язані з внутрішньо переміщеними особами, адже фізично вони опинилися в складних умовах. Однак наразі також повертаються ветерани війни, і виникають значні труднощі з їхньою успішною реінтеграцією в суспільство та адаптацією до трудових умов.

Оскільки Європейський банк реконструкції та розвитку є значним інституційним інвестором, ми усвідомлюємо нашу відповідальність у цьому контексті, а також у підтримці наших клієнтів і партнерів на цьому складному етапі. Тому 80% наших інвестицій, які ми спрямували в країну протягом останніх років, свідчать про наше прагнення до цієї мети.

"Ми зосереджуємося на трьох ключових сферах. Перша -- це намагатися допомогти клієнтам і компаніям захистити засоби до існування, а також сприяти стабілізації та зростанню бізнесу, підтримувати МСП, щоб вони і надалі мали доступ до фінансових і нефінансових послуг, які є дуже важливими для управління власною робочою силою, а також ланцюжками поставок, доступом до ринку тощо. Дуже важливо працювати над тим, щоб привернути увагу до критичної інфраструктури -- від енергетики до продовольчої безпеки, а також підвищити загальну стійкість країни в цьому контексті".

Друге. Ми активно підтримуємо клієнтів безпосередньо на місцях, співпрацюючи з кадровими службами та розвиваючи їхні можливості. Наприклад, ми реалізуємо проект Хартії ветеранів, яка сприяє їхній реінтеграції у фінансовий сектор. Нещодавно я була в Києві, де разом із 30 фінансовими установами країни ми розпочали цю ініціативу. Також ми зосереджуємося на збільшенні фінансування для ветеранів і підтримці малого та середнього бізнесу, щоб клієнти цих установ могли залучати ветеранів до роботи. Наразі ми досягли охоплення близько 15 тисяч ветеранів. Хоча це незначна цифра в порівнянні з загальною кількістю, це лише початок, і ми віримо, що цю модель можна буде масштабувати. Ми також плануємо запустити Хартію ветеранів і Хартію людського капіталу для інших секторів, зокрема корпоративного, щоб забезпечити можливості для реінтеграції та підтримки людей у цих сферах. Сподіваємося, що наш вплив у цьому напрямку стане ще більш вагомим.

"І, нарешті, третє. Ми також бачимо свою роль у підтримці політичних реформ у країні, яка стикається з викликами війни. Зокрема, коли йдеться про послуги з працевлаштування, про налагодження зв'язків між роботодавцями та людьми, які шукають роботу, про мобілізацію неактивної робочої сили, про мобілізацію робочої сили, яка традиційно не була задіяна в певних секторах, зокрема, жінок. Ми працюємо з Міністерством економіки та з Міністерством освіти, щоб, наприклад, покращити послуги з працевлаштування, підвищити стандарти кваліфікації по всій країні, щоб привести їх у відповідність до вимог вступу до ЄС".

Про гендерну рівність на ринку праці і старіння нації

Гендерна проблематика займає важливе місце в Україні, особливо в умовах військових конфліктів. Я вважаю, що гендерні нерівності в Україні можна порівняти з ситуацією в багатьох інших європейських країнах. Проте, актуальні наслідки війни істотно впливають на ці нерівності. Наприклад, якщо звернемо увагу на ринок праці, можна побачити, що жінки складають більшість серед внутрішньо переміщених осіб та біженців. Це свідчить про те, що жінки зазнали непропорційного впливу на їхні можливості працевлаштування.

"Але також від жінок зараз дійсно вимагається повернення або повторний вихід на ринок праці через великі масштаби мобілізації та необхідність заповнити вакансії. Отже, потрібно підвищувати кваліфікацію та перекваліфіковуватися. Але також потрібні інвестиції в догляд за дітьми, за людьми похилого віку, за хворими, для того щоб жінки могли відігравати свою роль в економіці. І це дійсно життєво важливо в цьому випадку. Отже, тут ми бачимо класичний для воєнного часу вплив мобілізації і переміщень на гендерну рівність".

"Ще один момент, який ми також спостерігаємо в Україні, -- це старіння робочої сили та старіння суспільства в цілому. Зовнішня міграція, в тому числі жінок і дітей, погіршила ситуацію. Таким чином, існує ціле покоління, яке потенційно може бути втрачене, що ще більше посилює довгострокову тенденцію старіння країни. Тож потрібно щось, що дійсно має бути відчутним і зосередженим на гендерній рівності, розширенні базових прав, залученні жінок в економіку".

Важливість банківської системи для внутрішніх інвестицій

Офіційні дані свідчать, що у 2023 році обсяг внутрішніх інвестицій, які українські компанії спрямовують на розвиток нематеріальних активів, перевищив 390 мільярдів гривень. Цей показник знаходиться на рівні, близькому до загального обсягу корпоративного кредитного портфеля всієї банківської системи України, який становить приблизно 550 мільярдів гривень.

В які сфери вкладали кошти українські компанії? Основні напрямки для інвестицій включають агропромисловий комплекс, який займає лідируючі позиції за обсягами, харчову промисловість, зокрема переробку, ринок нерухомості та оборонну індустрію, що значно зросла у цьому році. Кожна з цих галузей отримує 10-12% від загального обсягу внутрішніх інвестицій, здійснених підприємствами.

У 2023 році внутрішні інвестиції в українські підприємства перевищили 390 мільярдів гривень. З цих коштів 72% були вкладені безпосередньо підприємцями, 15% склали фінансові ресурси з державних або місцевих бюджетів, а лише 3% становили банківські кредити. Важливо зазначити, що ця статистика може бути дещо спотворена, адже враховує тільки прямі інвестиції, не включаючи обсяги, які інвестуються з обігових коштів. Тому для отримання більш точної картини щодо інвестицій слід аналізувати фактичний портфель кожного окремого банку.

"Минулого року банк Південний оформив більш ніж 200 кредитних угод на загальну суму понад 7 млрд грн. Інвестиційні кредити у кредитному портфелі Південного сьогодні сягають 15%, і ця цифра є більш-менш однаковою для всієї банківської системи. Переважно банки мають достатньо ліквідності для реалізації інвестиційних проєктів, і навіть валютні кошти сьогодні у банках дешевші, ніж у міжнародних фінансових організацій. І тут є куди рухатися і над чим працювати, адже, наприклад, у країнах Східної Європи питома вага інвестиційних банківських грошей сягає 30-40%".

Економічне зростання України безпосередньо пов'язане з розширенням кредитних портфелів банківської системи. Це, в свою чергу, відкриває можливості для банків інвестувати, фінансувати різноманітні проєкти, брати на себе довгострокові ризики та конкурувати за клієнтів. Проте, нам ще слід докласти зусиль для досягнення кращих результатів.

Щодо фінансових можливостей клієнтів в умовах війни.

"Скорочення кредитного портфеля банків на 30% на початку війни і від'ємний ризик-апетит залишилися позаду. Згідно з даними на вересень цього року, банківська система в корпоративному кредитуванні демонструє приріст 8%, і за весь 2024 рік очікується зростання на 12-13% -- це плюс 70 млрд грн кредитного портфеля".

Про нестандартні рішення на початку повномасштабного вторгнення

Коли розпочався конфлікт, наш головний фокус полягав у забезпеченні безперервності бізнесу та підтримці діяльності компанії. Ми витрачали значні ресурси, щоб продовжувати постачати продукцію нашим клієнтам. У нас є фабрика в Харкові, яка наразі не працює. Виробництво було змушене зупинитися 24 лютого 2022 року.

Наше перше стратегічне рішення полягало в імпорті продукції. Ми усвідомлювали, що якщо споживач не знайде звичну для себе марку, він може змінити свої вподобання. Тому ми звернулися до закордонних виробничих центрів. Наприклад, навіть сигарети з Бразилії доставлялися до України літаками. Коли ми підписували контракти на постачання цих сигарет, суми виявлялися вражаючими. Тим не менш, наша мета полягала в тому, щоб уникнути ситуації, схожої на ту, що сталася з бензином. Коли люди помічали нестачу пального, вони починали збирати всі каністри вдома, йшли до сусідів, телефонували родичам у Польщі та інших країнах, щоб знайти ще каністри. Зараз багато моїх друзів не знають, як діяти у цій ситуації з бензином.

"Після того, як ми гарантували безперервність бізнесу, повернулися до наших трьох основних пріоритетів. Залишатися одним із найбільших приватних платників податків в Україні. Залишатися одним із найбільших інвесторів в Україну, ми це підтвердили 15 травня цього року, відкривши нову фабрику у Львові, де працевлаштовано 250 працівників. І третій -- залишатися великим роботодавцем. Це не така значна кількість працівників, як, можливо, у металургійних або інших компаніях. Але кожен працівник компанії Філіп Морріс надає щонайменше 10 робочих місць у суміжних галузях. Тому що в нас підрядні організації, логістика, все, що пов'язано з постачанням, це не прямі співробітники, а підрядні організації".

Ми визначаємо ці пріоритети на майбутнє – залишатися провідним платником податків, інвестором і роботодавцем. Ми переконані, що держава може сприяти нашому статусу одного з найбільших платників податків, але не так впевнені в її підтримці щодо нашої ролі надійного роботодавця. Що стосується інвестицій, ситуація ще менш ясна. Чому так? Тому що, формулюючи ці пріоритети, компанія розподіляє свої ресурси. Якщо ж держава значно збільшить податкові відрахування, то залишиться мало або зовсім не залишиться ресурсів для підтримки наших працівників і для інвестицій.

Щодо ризиків, які популізм несе для легального бізнесу.

Я провів аналіз витрат на виробництво товарів в Україні, зокрема у Львові, і в польському Кракові. Наша компанія знаходиться в кластері, де Польща є ключовим ринком. Виробництво у Львові обходиться дорожче, ніж у Кракові, навіть з урахуванням доставки до України. Це пов'язано з додатковими резервами кадрів, оскільки ймовірність того, що польський працівник чоловічої статі не з'явиться на роботу, значно нижча у Кракові. Крім того, існують періоди тривог, коли виробничі лінії не працюють.

"І, звичайно, влітку дуже гостро стояло питання електропостачання. У львівському регіоні з'явилося дуже багато виробництв, система електропостачання взагалі не була розрахована на таку кількість підприємств. Питання комендантської години теж постає, люди не готові пересуватися в комендантську годину, навіть якщо їм і можна було би забезпечити якісь перепустки. Тим більше, що нашої компанії такі привілеї в жодному випадку не стосуються. Тому все це накладає додаткові витрати, щонайменше на 10% компанії Філіп Морріс Інтернешнл вигідніше виробляти сигарети в Польщі і завозити до України".

Ми з нетерпінням чекаємо на рішення держави щодо податкових ставок на наступний рік. В нашому плані немає альтернатив, оскільки ми орієнтуємося на ставки, визначені у законопроєкті 11090, який був прийнятий у першому читанні ще влітку. Сподіваємося, що на другому читанні він також отримає підтримку. Цей законопроєкт має підтримку від багатьох провідних бізнес-асоціацій України, таких як Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація, Спілка українських підприємців та інші. Ми щиро сподіваємося, що парламент підтримає урядову версію, а не популістські ініціативи про радикальне підвищення податків для збільшення бюджету. Якщо це трапиться, на жаль, ми можемо втратити можливість залишитися найбільшим платником податків, і цей вибір буде зроблений за нас.

Про нелегальний тютюн та заходи з протидії цьому явищу

Як громадянин України без паспортів інших країн та колишній державний службовець п'ятого рангу, я відчуваю сором через те, що правоохоронні органи активізують свою боротьбу з нелегальною торгівлею лише після листів від посольств "Великої сімки". У травні розпочалися слідчі процедури, і, наскільки мені відомо, вони тривають. Ми з нетерпінням очікуємо їх завершення та підсумків проведених розслідувань.

"Із того, що можемо точно сказати, з рівня 25% обсягу нелегальної торгівлі, який був найбільшим в історії України, є певне зниження зараз. Але ж ми говоримо про гроші. Наступного року акциз зросте щонайменше на 20%. Навіть якщо не буде прийнятий урядовий законопроєкт 11090, податковий план все одно передбачає 20%-не підвищення акцизу на тютюн на наступний рік".

"Кажуть про 700 млн доларів недоплати податків до бюджету. Помножте на 1,2. Тут питання ще в тому, що правоохоронні органи мають випереджати своєю роботою рівень зростання акцизу. Інакше ті, хто займається нелегальним тютюном, автоматично збільшать свої прибутки на 20%. Вони нічого не робитимуть, просто працюватимуть у тому ж руслі, в якому вони працюють, і з 1 січня почнуть отримувати на 20% більше коштів, які можуть бути використані зокрема на те, аби знайти людей, які можуть сказати: а давайте ми ще піднімемо легальні податки. Державі потрібні гроші, давайте ще вдесятеро збільшимо таку-то ставку. І вже собі прораховують, чим це може закінчитися. Бо що вище підніматиметься податок для легальних виробників, то більше вони отримуватимуть, зазор між легальним і нелегальним буде набагато більшим".

Отже, ключове питання полягає в здатності уряду оцінити можливі наслідки. Ми щиро сподіваємося, що уряд зможе обґрунтувати необхідність підвищення податків для фінансування війни до такого рівня, який забезпечить справедливе навантаження на легальний бізнес, а також змусить правоохоронні органи активніше протидіяти нелегальній торгівлі.

Про конкуренцію та інновації

ПриватБанк є компанією, яка добре відома широкому загалу. Безперечно, наш високий рівень впізнаваності бренду сприяє успішній діяльності, але це також накладає на нас особливі обов'язки, місію та відповідальність. У нашій команді працює близько 18 тисяч співробітників, і ми відіграємо ключову роль у проведенні більшості фінансових операцій в економіці України. Це, в свою чергу, ставить перед нами низку викликів. Одним з найважливіших є забезпечення відповідності очікуванням усіх наших стейкхолдерів. Ми завжди прагнемо знайти найкращі рішення для задоволення потреб клієнтів, забезпечити безперебійну роботу сервісів та здійснення транзакцій, залишаючись при цьому непомітними для користувачів.

"Наше завдання полягає в контролі за транзакціями, а також у глибокому розумінні потреб і особливостей наших клієнтів. Ми повинні сприяти економічному розвитку, залишаючись при цьому ефективними. Наша організація повинна активно вносити внески до державного бюджету, що може проявлятися як через податки, так і через виплату дивідендів."

"При тому всьому, ми маємо створювати нові продукти та сервіси, бути інноваційними, конкурентними. Тому що ринок великий, є комерційні банки, є необанки, є фінтех. У бізнесу логістики теж розвиваються платіжні послуги та сервіси".

Безумовно, щоб підтримувати стабільний і сталий розвиток, ми постійно рухаємося вперед і розробляємо нові рішення. Одним із таких нововведень є картка Business GO, яка надає підприємцям можливість зекономити, оптимізувати управління фінансами, отримувати додаткові знижки та, зрештою, підвищити ефективність своєї роботи.

Про те, як зробити банки та бізнес ближчими одне до одного

Можна вести розмову про те, чому існує розрив між значною ліквідністю банків і потребами клієнтів у кредитуванні, а також про ті труднощі, які вони висловлюють. Звісно, універсального рішення не існує. Пропоную розглянути кілька підходів, які банки можуть застосовувати або вже застосовують у нинішніх умовах війни та підвищених ризиків.

"Один із перших -- це гарантійні інструменти. В Україні з початку війни дуже активно використовується інструмент державних кредитних гарантій. І Приват, і багато інших банків є учасниками цієї програми. Вона допомогла нам, банкам, підвищити свій ризик-апетит. Особливо в перші місяці війни складно було приймати рішення традиційним кредитним спеціалістам, ризик-менеджерам, аби видавати нові кредити. А також -- щоби далі працювали відкриті до війни кредитні ліміти, кредитні лінії, овердрафти тощо. Ще в перші години війни, після обговорення, нами було прийнято просте рішення: ми не закриваємо ліміти, вони працюють, бо Україна готова вистояти, а наші клієнти працюватимуть, кошти будуть циркулювати в економіці, кредити платитимуться -- і ПриватБанк працюватиме. Тому з вірою в перемогу ми продовжили обслуговування цих лімітів".

Окрім цього, розпочалася співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Це вже другий аспект, який сприяє банкам у збільшенні їхньої готовності до ризику, особливо в нинішніх умовах. Ми спостерігаємо активність таких установ, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, польський BGK, а також американські організації (IFC, DFC) та інші. Спільно з Міністерством економіки ми провели презентацію всіх існуючих програм, щоб клієнтам — від малих і середніх підприємств до великих корпорацій — було легше зрозуміти, яку підтримку та які програми вони можуть отримати.

Окрім гарантійних механізмів від міжнародних фінансових установ, які сприяють збільшенню кредитного інтересу банків за рахунок зменшення ризиків, до цих програм часто додається грантова підтримка. Клієнти можуть отримати гранти, наприклад, для модернізації енергообладнання, для бізнесу, який релокувався, для підприємств, що належать жінкам, або просто для інвестицій у розвиток своєї діяльності, зокрема для придбання нових основних засобів. Чимало українських банків, зокрема ПриватБанк, активно займаються навчанням своїх клієнтів про ці можливості.

Освіта виступає як третій важливий аспект, що допомагає зменшити бар'єри та розрив між високою ліквідністю і недоступністю кредитування. Часто підприємці, зокрема з сектору малого та середнього бізнесу, а також стартапи, не мають базових знань: як правильно вести фінансовий облік, як оформити заявку до банку, які грантові програми доступні і які дії для цього необхідно вжити, а також як організувати експорт своїх товарів тощо.

Ми з радістю повідомляємо, що запустили Школу експорту, і наразі стартуємо з другим курсом для ветеранів, які прагнуть займатися підприємництвом. Ми спостерігаємо значний інтерес до цього проекту. Багато людей стикаються з труднощами у встановленні зв'язків з іноземними партнерами, у виконанні фінансових транзакцій, у підписанні контрактів, формулюванні запитів та контролі всіх процесів. Це створює певний страх. Тому ми зосереджуємося на навчанні та наданні підтримки в цьому напрямку.

Про співпрацю з державою і специфіку кредитної політики

"Регуляторні бар'єри завжди існують. Тут ми завжди в діалозі з державою, з НБУ. Якщо держава хоче або має стимулювати розвиток певних галузей економіки, то розробляються спеціальні програми та створюються особливі умови, приміром, для кредитування бізнесу певних регіонів чи галузей".

Серед нових програм цього року особливу увагу привертає енергетичний сектор. Ми спостерігаємо значне зростання кількості заявок та кредитів, спрямованих на відновлення енергетичної інфраструктури. Це цілком зрозуміло, адже існує певна залежність від актуальної ситуації з енергопостачанням. Як киянин, я на власні очі спостерігаю, що у моменти відключення електрики кількість заявок різко збільшується. У той же час, коли електрика з'являється, далеко не всі ці заявки реалізуються. Тому ще раз закликаю всіх не зволікати — звертайтеся до банків, отримуйте фінансування, шукайте та встановлюйте необхідне обладнання.

Ключовим елементом є підтримка бізнесу у формі субсидій. Програма субсидування відсоткових ставок, відома як 5-7-9, також відіграла значну роль. Держава, через банківську систему, змогла стимулювати попит на кредити, знижуючи ставки для певних категорій до нуля в перший рік конфлікту. І досі ця програма функціонує, надаючи можливість для надання спеціальних пільг щодо виплати відсотків для окремих груп позичальників. Це робиться цілеспрямовано, в тих регіонах, де це особливо необхідно. Наприклад, в областях, що розташовані ближче до небезпечних зон або кордонів з агресором, важливо, щоб бізнес продовжував працювати, а економіка залишалася активною.

Спеціалізовані продукти та послуги є невід'ємною частиною діяльності банків, і їх роль важлива. До таких пропозицій належать факторинг, лізинг, кредитні та партнерські програми. Існує безліч можливостей для зменшення розриву між високим кредитним ризиком і прагненням банків уникати фінансових втрат. Вважаю, що для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно знаходити спільні рішення. Банки повинні співпрацювати не лише з урядовими структурами, а й з міжнародними організаціями, а також з Національним банком України, щоб обговорити всі вказані питання. Клієнти, у свою чергу, повинні прагнути до більшої прозорості та зрозумілості у своїй фінансовій діяльності, готуючись до отримання кредиту. Лише за умови, що банк повністю усвідомлює та знає свого клієнта, він зможе надати максимальну суму кредиту з найвигіднішою процентною ставкою і мінімальними вимогами до застави.

Декілька дослідників історії військових конфліктів зазначали, що не зустрічали у світовій практиці випадків, коли за 100 км від фронтової лінії проводяться економічні форуми і функціонує економіка. Позитивно підкреслюючи зусилля нашого уряду, який створив умови для нашого існування в цих складних обставинах, ми можемо ділитися успіхами наших підприємств та зростанням економіки в умовах найжахливішої війни, коли одна з найсильніших армій світу намагалася підкорити невелику націю. Це дійсно дивовижний феномен, який варто описати в книзі та вивчати у майбутньому.

Коли мова заходить про інвестиції, ми спостерігаємо лише внутрішні вкладення, здійснені підприємствами, що вже функціонують в Україні. Ці компанії інвестують, використовуючи отримані прибутки або частково завдяки наявному кредитуванню, яке продовжує діяти в країні. Для мене це справжнє диво: в умовах війни в Україні існує кредитування, розроблені чудові програми, відбувається активне внутрішнє інвестування, і дуже багато підприємств успішно працюють та заробляють.

"Ложка дьогтю в бочці меду. Я вважаю, що в сфері зборів та оподаткування є величезний потенціал, адже 40-50% ринку в різних секторах залишається в тіні. Це суттєво перешкоджає розвитку легальних і потужних компаній, які прагнуть зростати, сплачувати податки та реалізовувати свій потенціал. Наприклад, наша компанія лише з початку цього року перерахувала до бюджету приблизно чотири-п’ять мільярдів гривень. За час війни ми інвестували близько 10 мільярдів гривень. Тому я можу висловлювати свою думку, адже в Україні є підприємства, які мають аналогічний потенціал, як і наш, але не сплачують жодних податків. Не може існувати така економіка, де все відбувається настільки нерівно. Якщо ми будемо підвищувати податки лише для тих компаній, які сумлінно виконують свої зобов'язання, вони просто залишать ринок. Вивільнене місце заповнять ті, хто ухиляється від сплати податків, що призведе до великих втрат для країни."

"В Україні існує величезний потенціал, але найбільша проблема, з якою ми стикаємося, полягає у доступності довгострокового фінансування. Ми не маємо можливості отримувати кредити на 20-30 років під низькі процентні ставки. У нашій підприємницькій свідомості мислення обмежене короткостроковими перспективами. Ми можемо погодитися на умовний кредит на три роки, якщо є надія на його окупність – в іншому випадку, рухаємося далі."

"Україна займає останні позиції в Європі за ефективністю використання робочого капіталу. Основна причина цього полягає в нестачі фінансів для модернізації підприємств та створення нових високотехнологічних виробництв. Якщо уряд і банківська система зможуть сприяти цьому процесу, а бізнес отримає доступ до необхідних кредитів і фінансових ресурсів, ми зможемо інтегруватися в будь-яку економіку. Я виступаю як амбасадор досягнення 1 трлн ВВП в Україні і переконаний, що це реально. Внутрішній потенціал нашої країни вражаючий."