Виталий Портников: Как Путин манипулирует иранским кризисом для реализации своих целей -- Блоги | OBOZ.UA

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном дедалі більше стає центром глобальної уваги. Це протистояння не просто загрожує стабільності на Близькому Сході -- воно вже зараз впливає на розподіл політичної енергії й ресурсів, відволікаючи світових лідерів від інших ключових тем, зокрема війни в Україні.

Можлива ескалація конфлікту, зокрема у вигляді ракетних атак між Тегераном та Єрусалимом, може призвести до непередбачуваних наслідків. Один із найсерйозніших ризиків полягає в дестабілізації Кавказу. Цей регіон, який розташований між Іраном, Росією, Туреччиною та Європою, виконує роль не лише географічного мосту, а й є критично важливим елементом політичної рівноваги між Чорним і Каспійським морями. Порушення стабільності в цьому районі може викликати ефект доміно, що охопить не лише сусідні країни, але й вплине на глобальну ситуацію.

Крім того, можливе падіння іранського режиму не гарантує перемогу свободи. Існує вагомий ризик, що це призведе до хаосу, міжетнічних конфліктів та масового потоку біженців, які прямують до Кавказу, Туреччини, Європи, а також України чи Росії. В Європі така ситуація може спровокувати нову міграційну кризу, схожу на ту, що сталася під час сирійського конфлікту. Це, в свою чергу, може призвести до зміцнення крайніх політичних сил, як правих, так і лівих, які традиційно мають зв’язки з Москвою.

Тривалість влади в Ірані значною мірою залежить від функціональності силових структур, зокрема Корпусу вартових Ісламської революції. Ця організація має багато спільного з такими структурами, як КДБ або СС, завдяки своїм методам контролю над населенням. У випадку, якщо ці сили ослабнуть, існуючий режим може зазнати краху. Проте, якщо вони продемонструють достатню ефективність, то зможуть витримати навіть найсильніші виклики.

Хоча Україна не є безпосередньою учасницею конфлікту, вона не залишиться байдужою до його наслідків. Якщо іранський режим зазнає краху, Росія втратить одного з ключових своїх союзників. Проте, хаос у регіоні може призвести до ускладнень для України, як з геополітичної, так і з міграційної точки зору. Альтернативний варіант, у якому режим аятолів залишиться при владі, але стане менш агресивним і відмовиться від ядерних амбіцій, міг би зменшити ризики не лише для Ізраїлю, а й для України.

Позиція США -- особливо у світлі повернення Дональда Трампа до влади -- відіграє вирішальну роль. Трамп не прагне втягнути Сполучені Штати у відкриту війну з Іраном. Натомість його адміністрація може спробувати вести окремі переговори з Тегераном -- навіть якщо вони не враховуватимуть інтереси Ізраїлю. При цьому Трамп, як і раніше, ігнорує будь-які миротворчі ініціативи Путіна, вважаючи, що лише США мають право вирішувати глобальні конфлікти.

У той же час, Путін використовує кризу в Ірані для просування своїх власних цілей. Зокрема, він намагається зменшити підтримку України в Європі, погрожуючи новою хвилею мігрантів. Його заклики до діалогу з Україною є лише спробою виправдати капітуляцію Києва. Вимоги Кремля, такі як демілітаризація України та визнання анексованих територій, не свідчать про справжнє бажання досягти миру.

Ось ще один тривожний аспект – ставлення Трампа до G7. Він не розглядає цю організацію як об’єднання демократичних держав, а сприймає її лише як економічний клуб, в якому, на його думку, мають бути присутніми Путін і Сі Цзіньпін. Його відмова від участі у самітах G7 та НАТО демонструє небажання співпрацювати з традиційними партнерами, що вже має безпосередній вплив на підтримку України.

Заяви Ірану на адресу США та Ізраїлю варто розглядати з обережністю. Можливо, це тактика Тегерана, спрямована на те, щоб налякати Вашингтон і уникнути активного втручання. Проте, навіть якщо ці погрози не призведуть до серйозних наслідків, вони все ж сприяють збереженню напруженої та непередбачуваної атмосфери.

У найближчі тижні слід очікувати зростання дипломатичних зусиль. Трамп має намір уникнути прямого протистояння, тоді як Іран, ймовірно, буде продовжувати провокації, атакуючи ізраїльські об'єкти, щоб зміцнити свої позиції на переговорах. Водночас Ізраїль намагатиметься залучити США до конфлікту, щоб остаточно зупинити ядерні амбіції Тегерана.

Світова ситуація є надзвичайно складною та взаємопов'язаною. Події, що відбуваються в Україні, Ірані, Вашингтоні, Кремлі чи Пекіні, складають єдину геополітичну картину. Рішення, які приймаються сьогодні, вплинуть не лише на майбутнє окремих держав, але й визначать глобальні перспективи розвитку.