Коментарі щодо саміту ЄС: Невирішення питання стало б серйозною поразкою.

Що було узгоджено під час саміту в Брюсселі.

На саміті глави держав та урядів ЄС домовилися про подальшу підтримку України на загальну суму 90 мільярдів євро протягом наступних двох років. Обговорювалися дві пропозиції: репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів та фінансування через загальні запозичення ЄС.

Зрештою, через відсутність єдності серед лідерів країн ЄС від ідеї використання активів РФ довелося відмовитися. Натомість лідерам ЄС вдалося домовитися про надання Україні кредитів на суму 90 мільярдів євро з використанням можливостей бюджету ЄС. З 27 країн-членів ЄС три - Чехія, Угорщина та Словаччина - висловили застереження щодо такого фінансування для України.

Коментуючи підсумки саміту, міністр фінансів ФРН, представник Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) у п'ятницю, 19 грудня, назвав досягнуту домовленість "гарною і прагматичною", яка зменшує "ризики прямого використання заморожених російських активів". "Зрештою, Росія мусить заплатити за руйнування, спричинені агресивною війною, - попередив Клінґбайль. - Російські активи залишаються замороженими. І фінансування оборони України забезпечено на наступні два роки". Це, за словами німецького міністра, є "вирішальним фактором" домовленості, досягнутої лідерами ЄС.

Проте, в поміркованій німецькій опозиції критично оцінюють рішення, ухвалені на саміті. Катаріна Дреґе, голова фракції партії "Союз 90/Зелені", вважає, що компроміс, досягнутий країнами ЄС щодо фінансування України, став втраченим шансом. "Якщо ми не зможемо продемонструвати європейську єдність у цей вирішальний і небезпечний час для України, то коли ж нам це вдасться?" – риторично запитала Дреґе в інтерв'ю телеканалу ARD. За її словами, Євросоюз не зміг надіслати "рішучий сигнал" президенту Росії Володимиру Путіну. Водночас вона вважає, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц "частково зазнав невдачі", адже саме він активно закликав до використання російських коштів.

Ознайомтеся з новинами: Європейський Союз виявив фінансові ресурси для України, проте ці кошти не є активами Росії.

Голова уряду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія та членкиня СДПН Мануела Швезіґ висловила свою думку, що Європейському Союзу не вдалося досягти консенсусу щодо використання російських активів "не через Німеччину, а з вини інших". Вона також додала: "Хочу підкреслити, що курс канцлера в даний момент є правильним, і він повинен продовжувати його дотримуватися," - зазначила вона в інтерв'ю телеканалам RTL і ntv.

Заступник голови парламентської фракції консервативного блоку ХДС/ХСС, представник ХДС Норберт Реттґен (Norbert Röttgen) вважає, що дії лідерів ЄС свідчать про їхню слабкість. Він висловив думку, що досягнення угоди щодо подальшого фінансування України є "дуже позитивним" кроком. Проте, на його переконання, ситуація, коли фінансування блокується окремими державами і здійснюється через європейський борг, за рахунок громадян, а не через активи держави-агресора, є ще одним доказом європейської вразливості. Ці слова Реттґена прозвучали в інтерв'ю для баварської медіагрупи Mediengruppe Bayern.

Депутат Бундестагу від СДПН, експерт з питань зовнішньої політики Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) також розкритикував досягнуту угоду. "На жаль, канцлер Німеччини не зміг забезпечити на саміті ЄС, щоб російські активи були використані для фінансування відновлення України після російської агресії", - сказав він в інтерв'ю Mediengruppe Bayern. "Домовленість, якої дійшли (на саміті. - Ред.), дуже ускладнить досягнення цієї мети і, таким чином, використання нечисленних європейських важелів тиску для досягнення припинення вогню і сталого мирного порядку", - вважає соціал-демократ.

Прогнозовані критичні зауваження на адресу рішень лідерів ЄС пролунали з боку ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) та ультралівої "Союз Сари Ваґенкнехт". Обидві політичні сили в Німеччині мають тісні зв'язки з Росією та регулярно виступають проти будь-якої військової підтримки Україні. Зокрема, депутат АдН Петер Берінґер звинуватив Мерца у "великій маніпуляції з ярликами", зазначивши, що ЄС обрав "традиційний" підхід, взявши на себе "борг, за який повинна бути спільна відповідальність усіх членів ЄС".

Співголова лівопопулістської партії "Союз Сари Ваґенкнехт" Фабіо де Масі висловився про фінансування продовження війни, назвавши його "безвідповідальним кроком". Він зазначив, що кошти "підуть на руки українських олігархів, у той час як Європейський Союз, зокрема Німеччина, буде відповідати за військові борги". На його думку, Росія в кінцевому підсумку "не виплатить жодних репарацій, враховуючи свою військову силу".

Натомість голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) вважає, що Євросоюз досяг компромісу щодо фінансування України без прямого використання заморожених російських активів ціною втрати довіри.

За його словами, Україні вдалося залучити необхідне фінансування, але Європейському Союзу довелося заплатити "високу ціну" за це. "Це ціна довіри до ЄС, його рішучості та здатності функціонувати як надійний та поважний гравець на міжнародній арені. Це питання відходить на другий план," - зазначив дипломат, коментуючи результати саміту в ефірі Deutschlandfunk. "Ми все ще створюємо враження, що нас скоріше ведуть, а потім шукаємо альтернативи для ухвалення рішень," - додав він.

Президент України Володимир Зеленський висловив своє задоволення рішенням саміту ЄС про виділення 90 мільярдів євро для України на 2026-2027 роки та подякував лідерам Європейського Союзу за цю підтримку. "Це вагома допомога, яка дійсно зміцнює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються замороженими, а Україна отримала фінансові гарантії безпеки на найближчі роки," - зазначив президент.

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) наголосила, що на саміті було ухвалено "угоду, яку ми можемо виконати", а саме забезпечення фінансових потреб України на наступні два роки.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц при цьому наголосив, що "авансовий платіж", який ЄС вирішив здійснити, виділивши Києву кошти, "забезпечений російськими активами, які знерухомлені в довгостроковій перспективі". "І вони (активи РФ. - Ред.) будуть розморожені лише після того, як цей кредит буде виплачено, або через виплачені Росією репарації, або через доступ до цих активів, таким чином досягаючи саме того, чого я хотів: доступу до російських активів для фінансування війни проти Росії і оборони від Росії", - наполягає німецький канцлер.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що відмова від використання активів Росії допомогла лідерам ЄС уникнути безпосередньої загрози війни. "Ми запобігли оголошенню війни Росії з боку Європи через російські активи", - написав він у Facebook. На його думку, це рішення могло б призвести до втягування Європи у конфлікт і створити для Угорщини фінансовий тягар у розмірі 1000 мільярдів форинтів (близько 3 мільярдів доларів). "Тим часом 24 країни-члени ЄС вирішили надати Україні військовий кредит на наступні два роки. Якщо українська сторона не зможе повернути ці кошти, їх доведеться компенсувати європейським державам", - додав Орбан.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив занепокоєння, заявивши, що його країна "не братиме участі у жодному військовому кредитуванні для України" та виступає проти подальшого фінансування військових потреб Києва, оскільки "не вірить у вирішення конфлікту через війну". "Я сумніваюся, що рішення, ухвалене вчора 24 країнами-членами, призведе до зміцнення України. Це лише сприятиме безглуздим вбивствам", – підкреслив Фіцо.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підкреслила, що результати саміту доводять, що Європа здатна виконувати свої зобов'язання у критичних ситуаціях. Однак, деякі уряди країн ЄС стикаються з посиленим політичним тиском всередині своїх держав. "Це те, чого очікує Путін: поєднання певної втоми від війни з гібридною війною, що приносить безліч невизначеностей і небезпек у наші суспільства", – зазначила Фредеріксен у коментарі для журналістів після саміту.

Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що оцінює саміт як успішний. "Якщо б ми не змогли досягти рішення, це стало б справжньою катастрофою. Але, на щастя, ми змогли ухвалити рішення. Чітке рішення, яке супроводжується конкретними зобов'язаннями і результатами. Я вважаю, що цей саміт є значним кроком вперед для України", - зазначив він.

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні висловила задоволення з приводу того, що "здоровий глузд переміг", підкресливши, що Європейський Союз зміг надати Україні необхідні ресурси завдяки "рішенню з надійною юридичною та фінансовою основою". Що стосується російських активів, Мелоні зазначила, що "найважливіше рішення" з цього питання було ухвалено ЄС кілька днів тому, коли активи були "заморожені, що гарантує їх неповернення" до Москви.

Тон прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска був менш позитивним, коли він висловився про результати саміту, зазначивши, що не цілком задоволений ними. Проте він додав, що "краще мати частину чогось, ніж зовсім нічого".