Від "корупційних скандалів" до телемарафонів: які очікування має Європейський Союз щодо України та як аналізує її підготовленість до приєднання.

Віцепрем'єрці Ользі Стефанішиній вдалося переконати угорського комісара Варгеї не гальмувати рух України до ЄС

30 жовтня Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про розширення - масштабний документ з оцінкою справ в усіх державах-кандидатах. Від минулого року наша держава є частиною пакету розширення, тобто ЄС розглядає нас як майбутнього члена Союзу, тож у оприлюднений також окремий звіт, присвячений Україні.

Цей 100-сторінковий документ виконує роль своєрідного аудиту готовності України до інтеграції в Європейський Союз. Він аналізує ситуацію в кожному секторі та за кожною переговорною главою, а також оцінює темпи просування нашої країни на цьому важливому шляху.

А ще, оскільки у процесі вступу до ЄС Україна (як і будь-яка держава-кандидатка) має змінювати сотні якщо не тисячі законодавчих норм, то Єврокомісія використовує цей звіт, щоби публічно поставити найбільш нагальні задачі, які мають бути втілені.

На завершення, цей звіт слугує можливістю відзначити держави-кандидатки, якщо вони показують вагомі досягнення в різних напрямках. Серед таких аспектів є і згадки про Україну, особливо в тих сферах, які можуть стати несподіваними для багатьох.

Не є таємницею, що як на Заході, так і в Україні побутує стереотип, згідно з яким наша країна стикається з катастрофічними рівнями корупції, які нібито гальмують наш євроінтеграційний процес. Проте Брюссель має зовсім іншу точку зору – тут підкреслюють вражаючі досягнення Києва в боротьбі з корупційними проявами. Кількість розкритих справ проти корупціонерів в останній час сприймається як значний позитивний аспект на шляху до отримання членства.

У документі також представлено ряд тез, що мають значну політичну цінність.

Наприклад, Єврокомісія дала чіткий сигнал, що не чекає виборів в Україні до завершення воєнного стану. Також ЄК стала на захист опозиції, помітивши проблеми (зокрема з відрядженнями за кордон), та уперше публічно розкритикувала збереження "телемарафону".

Щодо темпу інтеграції України з Європейським Союзом, картина є досить складною.

Звіт не дуже оптимістично оцінює обсяг реформ, проведених за останній рік, але наголошує: конкретно зараз вагу має інше - швидкість скринінгу та підготовка до відкриття глав. А тут ситуація дуже позитивна. Втім, Україні варто готуватися і до появи нових вимог від держав-членів ЄС.

Всі ці питання висвітлені в статті-роз'ясненні "Європейської правди".

Як швидко Україна просувається на шляху до європейської інтеграції? Чи відбувається цей процес взагалі?

Влада, опозиційні сили, сам Європейський Союз, а також окремі країни-члени можуть надати вельми різні відповіді на це запитання.

Тож для того, щоби робити мати хоч якийсь спільний знаменник у цій оцінці, Євросоюз розробив бюрократичний інструмент, що оцінює усі країни-кандидати за спільною методикою. Україна уперше отримала цю оцінку торік, що дало багатьом грунт для роздумів і показало, де насправді перебуває наша держава у порівняння з іншими кандидатами, передусім з Молдовою та державами Західних Балкан (детальніше про це читайте у статті "Рейтинг євроінтеграції-2023: хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати")

Другий повноцінний звіт по Україні, який вийшов цього року, мав показати, як швидко Україна зближується з Євросоюзом зараз.

Дані, представлені в ньому, не спонукають до особливого оптимізму.

Європейська комісія оцінила прогрес України у впровадженні реформ на рівні, що відповідає минулому року, хоча цей показник залишається вкрай низьким.

Згідно з оцінками, які використовує Єврокомісія, Україна отримала 1,79 бали за шкалою від 0 до 4 (попереднього року показник складав 1,68). У 6 з 33 категорій країна продемонструвала "задовільний прогрес", що відповідає оцінці на рівні трійки.

Найвищий бал оцінки швидкості реформ не маємо за жодною главою майбутніх переговорів з ЄС.

Результат - відповідний.

Протягом року нам не вдалося наблизитися до необхідного рівня вимог, що ставляться до держав-членів Європейського Союзу. Лише в рамках однієї з глав ("Підприємництво та виробництво") Брюссель підвищив оцінку готовності України на 0,5 бала за п’ятибальним шкалою.

З такими темпами до вступу в ЄС можна рухатися ще кілька сотень років!

Можна, звісно, тішитися, що Україна також ніде не "просіла", немає жодної сфери, де ми віддалилися від ЄС але це - слабкий привід для радості.

Здавалося б, для євроінтеграторів це мало бути сигналом тривоги. Але ж ні!

Всі учасники розмови з ЄвроПравдою, як у Києві, так і в Брюсселі, закликають уникати поспішних і необґрунтованих висновків. Вони підкреслюють, що, хоча ця затримка є неприємною, вона компенсується іншими позитивними результатами.

"На даний момент головним пріоритетом є не стільки цей звіт, скільки відкриття переговорних глав, до якого ми активно готуємося та проводимо скринінг. Саме в цій сфері ситуація виглядає дуже обнадійливо", - зазначив один з європейських дипломатів, що побажав залишитися анонімним, розкриваючи деталі переговорного процесу між Україною та ЄС. "Ключовими аспектами є переговори та скринінгові звіти, а також план Ukraine Facility, який містить перелік реформ і умови для отримання допомоги Україні в обсязі 50 мільярдів євро", - підтвердив цю думку один з українських чиновників.

Те, що скринінг (підготовчий етап перед початком змістовних вступних переговорів) зараз має ключове значення і те, що він іде дійсно добре, підтверджує також сам звіт. Ще один позитивний сигнал - те, що Єврокомісія навіть у офіційній заяві наголосила на прагненні відкрити найближчим часом відразу кілька переговорних кластерів з Україною. Ця деталь може здатися технічною деталлю, але для Брюсселя це справжній прорив.

Це свідчить, що у ЄС налаштовані на пришвидшені переговори з Україною

Хай там як, фактом лишається те, що за збереження нинішнього темпу реформ цей аванс не буде використаний Україною. Прискоритися треба. І прискоритися треба радикально. Втім, є підстави для оптимізму, що цей процес почнеться у 2025 році. Чому? Пояснимо трохи далі.

В цьому звіті важливим і несподіваним досягненням України є те, як викладені угорські вимоги стосовно прав національних меншин.

Відомо, що єврокомісаром, відповідальним за питання розширення, є Олівер Варгеї, який є близьким до уряду Орбана. Його репутація свідчить про те, що він, попри встановлені правила, залишається під впливом свого уряду та неодноразово підтримував ініціативи, які відображають позицію угорського уряду в українських рішеннях Європейської комісії.

У грудні склад Єврокомісії має змінитися і Варгеї втратить свою посаду. Тому те, що звіт оприлюднили зараз (і Варгеї особисто його представив) - змушувало дещо хвилюватися.

Однак формулювання документа перевершили найсміливіші очікування.

Єврокомісія нарешті визначилася щодо реформи законодавства, що стосується прав національних меншин, яку Україна реалізувала минулого року на вимогу Європейського Союзу та Угорщини, підтвердивши її достатність. Тим часом угорський уряд та його близькі структури продовжували висловлювати претензії до України, незадоволені виконанням цієї рекомендації.

Понад те, Брюссель зараз взагалі не бачить потреби нових змін меншинного законодавства. Єдине, що Київ має робити - це "продовжувати втілення зміненого законодавства… у тісній співпраці з представниками національних меншин".

Понад те, у Брюсселі пішли на безпрецедентний для себе крок і повідомили, ще не мають наміру чекати на висновок Венеційської комісії (яка останнім часом ухвалює критичні щодо України рішення). "Ми звернули увагу, що Венеціанська комісія оновила свої рекомендації. Але попри це, Єврокомісія вважає, що Україна вжила всіх необхідних заходів", - йдеться у документі. Хоча все це абсолютно суперечить нещодавній позиції угорського лідера, який і далі продовжує висувати вимоги для законодавчих змін (див статтю "11 вимог Орбана").

Поза тим комісар Варгеї не лише погодився на ці формулювання у документі, але й потім, на пресконференції, не сказав ані слова про питання щодо меншин. Здавалося, ніби його підмінили!

Попри те, що ця зміна є дійсно вагомою, треба бути свідомим: навіть якщо зараз Угорщина тимчасово послабила тиск і зняла блокування руху України до вступу - це не означає, що "меншинний блок" не з'явиться знову, у майбутньому. Так, у коментарі ЄП служба речників Єврокомісії пояснила, що навіть для відкриття змістовних переговорів з Україною за кожним із кластерів Рада ЄС може висунути нові умови (на кшталт так званих "7 кроків", які ми отримали у 2022 році).

Оскільки рішення про створення кластерів приймаються державами-членами ЄС одностайно, Угорщина має реальні можливості, щоб у майбутньому знову внести свої вимоги до порядку денного у відносинах між Україною та ЄС.

Євросоюз - це передусім торгівельний блок. Але коли доходиь до вступу нових членів, визначальними та найважчими стають не економічні, а політичні, ціннісні критерії. Вони обіймають чільне місце і у звіті ЄС про розширення стосовно України.

У секторах, таких як сільське господарство, транспорт чи рибальство, відповідність критеріям членства можна оцінити доволі об'єктивно, оскільки існують чіткі норми спільного законодавства ЄС. Ці норми інтегруються у національне право і реалізуються за аналогічними принципами, як у інших країнах-членах ЄС. Натомість у політичній сфері така ясність відсутня.

У Європейському Союзі не існує єдиного підходу до організації, зокрема, судової системи. Немає можливості просто скопіювати норми з однієї країни в іншу. Проте, без надійного та справедливого правосуддя економічна складова ЄС не зможе функціонувати належним чином, навіть якщо будуть дотримані всі встановлені стандарти.

Тому ЄС не соромиться диктувати державам-кандидатам і політичні вимоги.

Навіть коли їх офіційно називають "рекомендаціями".

З деякими з них можливо і навіть треба сперечатися, якщо держава-кандидат має інший, ефективніший шлях втілення спільних європейських цінностей. Але частіше - просто доводиться виконувати.

Звіт щодо України приніс кілька приємних несподіванок. Єврокомісія нарешті зважилася "помітити" проблеми, про які Брюсселю давно було відомо, але бракувало політичної волі їх офіційно визнати. А також вона прямо підкреслила хибність деяких претензій до України, що лунають у світі.

У тому числі це стосується питання боротьби з корупцією; утім, про неї трохи далі.

На початку варто зазначити, що Брюссель неодноразово підкреслював, що не очікує від України організації виборів до закінчення воєнного стану.

Ця теза, зокрема, представлена в першому пункті блоку основних висновків Європейської комісії щодо демократичної ситуації в Україні. У документі зазначається, що всі рекомендації в сфері виборів стосуються "підготовки до виборів в умовах після війни". Європейська комісія також підкреслює, що цей підхід був схвалений усіма парламентськими фракціями: повоєнні вибори можуть відбутися лише після завершення воєнного стану, а також потрібно надати "достатній" період для інформування про виборчий процес.

Перед виборами в Україні очікують перетворень у діяльності парламенту поточного скликання.

Це - одна з родзинок політичної частини звіту ЄС.

У Брюсселі нарешті розпочали обговорення відомих їм проблем, пов'язаних із правами та можливостями опозиції. Проте поки що це відбувається у м'якій формі, без відкритих звинувачень. Наприклад, висловлюється думка, що "опозиція в парламенті має отримати шанси для реалізації своїх функцій" у контексті необхідних змін у дотриманні демократичних норм.

Слід підкреслити, що у звіті за 2023 рік не містилося подібних вказівок.

Є і конкретніші претензії. Брюссель стверджує, що знає про "випадки непропорційних обмежень на подорожі представників парламентської опозиції, які потребують належного реагування". ЄвроПравда також розповідала про цю проблему, що дійшла рівня коли обмеження почали шкодити державі на міжнародній арені. Детальніше у статті "Диктатура Верховної Ради". Але те, що Єврокомісія відкрито виступила з критикою дій влади - означає, що проблема набула завеликого масштабу.

Незважаючи на це, в Європейському Союзі в цілому досить добре сприймають діяльність Верховної Ради. Можливо, навіть більш схвально, ніж опозиційні сили сподівалися.

Наприклад, у звіті зазначається, що якість законодавчої діяльності покращується, хоча цього недостатньо - Верховній Раді не вистачає інструментів для оцінки впливу законопроектів, стверджує він.

ЄК) В Брюсселі визнають, що деякі обмеження, які діють, є прийнятними в умовах війни. Наприклад, те, що парламентський контроль зводиться до зустрічей міністрів з представниками проурядових груп, викликає занепокоєння, проте в ЄС розуміють, що ситуація не зміниться, поки триває війна. Лише в деяких специфічних аспектах, таких як регулювання роботи Рахункової палати та її контролю, Брюссель очікує від України активних дій вже зараз, не чекаючи завершення конфлікту.

У розділі, присвяченому прозорості діяльності Верховної Ради, було представлено дійсно новаторські ідеї. В той час як представники влади часто звинувачують опозицію, зокрема Олексія Гончаренка та Ярослава Железняка, у проведенні онлайн-трансляцій закритих засідань під час воєнного стану, у Європейському комітеті їхні дії розглядають як позитивний приклад.

Ще більш новаторським виявився розгляд так званого "телемарафону".

Ця проблема довгий час залишалася під забороною для відкритого обговорення. Європейські чиновники були добре обізнані про неї, піднімаючи це питання на всіх закритих зустрічах з представниками медіа ще з 2022 року, але свідомо уникали публічних коментарів. Сьогодні це вже в історії.

Одне з основних зауважень, які висловив Брюссель, стосується фінансування телемарафону "Єдині новини" з державного бюджету. Крім того, були висловлені сумніви щодо його об'єктивності.

"У 2023 році уряд України направив державні фінанси на реалізацію проєкту телевізійного марафону. Необхідно переглянути, чи дійсно це є оптимальним простором для відкритого обговорення", - зазначається в документі. Окрему критику отримав парламентський телеканал Рада, який, незважаючи на заявлену об'єктивність, нехтує думками опозиційних сил.

Основним аспектом є те, що зміни в медіаполітиці ЄС стали важливими завданнями для України та інших країн-кандидатів на найближчий період. У документі, що стосується діяльності телевізійних мовників, зазначено, що ЄС очікує від української влади "поступового відновлення прозорого, плюралістичного та незалежного медіапейзажу". Це передбачає, зокрема, надання телеканалам можливості вести мовлення незалежно від телемарафону.

Тут спостерігається суттєва різниця в позиції Європейської Комісії в порівнянні з минулим роком.

Торік у рекомендаціях ЄК йшлося про розробку плану "повоєнного відновлення плюралістичного ландшафту", то формулювання цього року вимагають негайних змін, що не чукатимуть на завершення війни. У країна має призвести безпекові обмеження в медіасфері у відповідність до прав та інтересів суспільства, у тому числі щодо доступу до інформації та медіасвободи, наголошує документ.

Цей випадок яскраво демонструє, як Захід починає уважніше ставитися до посилань Києва на воєнний стан як виправдання для обмеження прав. Якщо в деяких сферах, наприклад, у питаннях виборів, цей аргумент ще сприймається, то в інших контекстах він вже не має тієї сили, як раніше.

Ще одна сфера, де ЄС також зазначив, що не вважає війну достатнім обгрунтуванням дій влади - це питання незалежності місцевої влади. В ЄС застерігають від поширення практики, коли Київ запроваджує пряме управління громадою через військові цивільні адміністрації, відсторонюючи обраного мера. Цей інструмент надалі має застосовуватися лише у крайньому разі, застерігає Єврокомісія.

Щодо боротьби з корупцією, оцінки Європейського Союзу виявилися значно позитивнішими, ніж сподівалися багато хто.

Останнім часом серед європейських чиновників, які займаються питаннями України, виник консенсус щодо важливої проблеми: існуюча "абсолютизація корупції" в Україні стає серйозним викликом. Багато західних політиків підживлюють міф про те, що Україна є найкорумпованішою країною, що, на думку експертів, які спеціалізуються на українських справах, є абсолютно безпідставним.

А цей нарратив лунає не тільки від Дональда Трампа або Джей Ді Венса.

"Доводилося чути навіть від послів, які приїхали до України, думку на кшталт "за останні 5 років Україна корупції в Україні стало тільки більше. Ми пояснюємо, що це абсолютно не так! Про корупційні випадки стало більше відомо, їх більше розкривають. Але це означає, що зросла не корупція. А ефективність боротьби з нею!", - емоційно пояснював нещодавно один з західних посадовців на зустрічі з журналістами, де була також "ЄвроПравда".

У своєму звіті Єврокомісія, здається, також має намір спростувати цей міф.

Визнаючи, що бізнес в Україні "продовжує відчувати наслідки корупції", документ наголошує на тому, що Брюссель висловлює задоволення щодо прогресу України в цій області. Особливо це стосується 2024 року.

"Індикації в боротьбі з корупцією продовжують демонструвати позитивну динаміку... Зокрема, загальна кількість обвинувальних актів та судових рішень за звітний період досягла рекордного рівня з моменту створення основних антикорупційних органів", - зазначається в документі Єврокомісії, який ілюструє свої висновки графіками.

Задачі, якs ЄC поставив перед Україною у цей сфері (окрім загальних фраз про продовження боротьби з корупцією і доведення справ до вироків) - є доволі наступними. Україна має збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду (ВАС); надати НАБУ право проведення судових експертиз та оперативного прослуховування телефонних розмов; повноцінно запустити систему електронного управління справами антикорупційних органів та ВАС; забезпечити ВАС постійним приміщенням.