Від доби князя Володимира до сьогодні: шлях України у боротьбі за свою свободу та незалежність протягом тисячоліття.

Початок: 988 рік - цивілізаційний вибір Русі

Хрещення Київської Русі князем Володимиром Великим у 988 році стало точкою неповернення. Русь, обравши християнство у візантійській традиції, зробила чіткий цивілізаційний вибір - до Європи, до освіти, культури, права. І цей вибір - не просто релігійний акт, а основа нашої державності, правової культури, морального коду.

З введенням християнства в Україну почалася епоха формування державності, налагодження дипломатичних відносин, розвитку писемності, створення правової системи ("Руська правда") та згуртування народів навколо спільних цінностей. Крім того, християнство стало каталізатором для прогресу в освіті, літературі, архітектурі та філософії.

Поєднання християнської етики з українськими традиціями створило унікальний світогляд, що визначає національну ідентичність до сьогодні. Православ'я стало духовною опорою української культури, військової сили та освітніх інституцій.

Корені української державності сягають у часи Русі. Київ, як політичний та духовний центр цієї середньовічної держави, залишається таким і сьогодні. Саме звідти походять наш герб - тризуб, наша валюта - гривня, а також найголовніше - усвідомлення самостійності.

Традиції Русі продовжили Руське королівство, Гетьманщина, УНР, ЗУНР, Карпатська Україна, підпільна УГВР і незалежна Україна від 1991 року. Ці історичні форми були різні, але їх об'єднує одне - прагнення українців жити у своїй, самостійній, незалежній державі.

Свято було проголошене Указом Президента Віктора Ющенка у 2008 році на честь 1020-річчя хрещення Русі. У цьому документі зазначалося, що його встановлення є свідченням визнання важливості православних традицій для розвитку українського суспільства, а також ініціативою українських церков і громадських організацій.

Дату було визначено на 28 липня, коли відзначається пам'ять святого князя Володимира, рівноапостольного. Проте у 2023 році, у зв'язку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, святкування було перенесено на 15 липня. Цей указ підписав президент Володимир Зеленський.

24 серпня 2021 року, в рамках святкування Дня Незалежності, Володимир Зеленський оголосив про встановлення нового свята - Дня Української Державності. Це свято вирішили відзначати 15 липня, в день пам'яті князя Володимира. Саме він є символом державотворення: не тільки хреститель, але й об'єднувач, реформатор та творець потужної централізованої Русі.

Цей фестиваль є реакцією на спроби маніпуляцій, які стверджують, що Україна є "новою країною". Насправді, ми не виникли в 1991 році. Ми - нащадки Русі, творці тризуба, засновники власного правового та духовного простору ще понад тисячу років тому.

Київ - це не лише адміністративний центр країни, а й колиска державності. У IX столітті він став головним містом Русі. Після прийняття християнства Київ перетворився на духовний осередок православ'я. Тут працювали видатні особистості, такі як митрополит Іларіон, князі, літописці та філософи. Саме в цьому місті 15 липня 2025 року митрополит Епіфаній проведе урочисту літургію в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

У 1917 році в Києві розпочалася Українська революція. У 1919-му тут відбулося урочисте проголошення Акту Злуки. У 1990-му році формували живий ланцюг на честь Соборності. А в 2022 році Київ перетворився на символ боротьби проти російської агресії, підтверджуючи, що серце України пульсує сильно та вільно.

Тризуб - це не лише герб України, а й тисячолітній символ, що пов’язує нас із Київською Руссю. У добу князя Володимира Великого тризуб слугував особистим знаком влади, його зображення можна було побачити на монетах, печатках, перснях і зброї. Модифіковані варіації тризуба, такі як двозуби та тризуби з додатковими елементами, продовжували використовувати нащадки Володимира до XIII століття.

Витоки кольорів українського стягу можна простежити до Руського королівства XIII століття. Комбінації синього та жовтого (золотого) кольорів, зокрема герб з левом на синьому фоні, відомі з часів битви під Грюнвальдом у 1410 році. У XIX столітті, під час подій Весни народів 1848 року, ці кольори здобули статус національного символу для українців Галичини.

Термін "гривня" має свої корені в старослов'янському слові "грива", що означає "шия". Спочатку це слово вказувало на прикрасу, яка згодом перетворилася на одиницю ваги у вигляді срібних злитків у формі ромбів, що використовувалися для торгівлі. Протягом VIII-XIII століть гривня стала загальноприйнятим засобом обігу на території Русі. У 1918 році Центральна Рада запровадила гривню як основну валюту Української Народної Республіки.

Після розпаду державності гривня зникла на тривалий період, проте відновилася разом із проголошенням незалежності. У 1996 році гривня була затверджена як офіційна валюта України. На її купюрах зображені князі Київської Русі.