Від столиці Угорщини до ядерних загроз: як Трамп переглядає свою політику щодо Путіна, проте не прагне забезпечити Україну військовою підтримкою.

Про це американський президент заявив у доволі тривалому інтервʼю для CBS News одразу після зустрічі з Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Як цього досягти Трамп не сказав, заперечивши передачу Україні далекобійних ракет "Томагавк", принаймні поки що. Про збільшення санкційного тиску на Росію очільник Сполучених Штатів також не згадав. Але він вважає, що Путін "хоче торгувати зі США й заробити багато грошей для Росії". Утім, навіть європейські лідери розуміють, що ця політика щодо Росії, якої довгі десятиліття дотримувалася колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель, була помилковою.

Трамп керується концепцією "врегулювання" восьми конфліктів у світі, стверджуючи, що саме він зіграв ключову роль у їх розв'язанні. Наприклад, він заявляє, що вдалося уникнути ядерної війни між Індією та Пакистаном, хоча насправді не було жодних свідчень, що ці країни планували використання ядерної зброї. На його думку, це стало можливим через погрози США обом державам щодо введення торгових тарифів. Проте, на сьогоднішній день мита на експорт з Індії становлять 50%, а з Пакистану – 19%.

Щодо впливу тарифів на Росію, у Трампа не так багато можливостей порівняно з іншими державами. Він сам зазначає, що США не мають значних економічних зв'язків з Росією. "Путін не є великим покупцем наших товарів через ... нерозуміння", -- заявив президент США в інтервʼю CBS News. Насправді, товарообіг між США та Росією у 2024 році лише досягнув $3,5 млрд. При цьому Сполучені Штати переважно імпортують більше, ніж експортують, наприклад, російські добрива, уран або плутоній.

Разом із цим, одразу після чергових ядерних погроз Кремля, Трамп відмінив другий саміт із Путіним у Будапешті, доручивши Пентагону вперше від 1992 року випробувати ядерну зброю. Що це означає для України та спроб Трампа змусити Путіна припинити вогонь? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Підсумки зустрічі Трампа та Сі в Південній Кореї минулого четверга, 30 жовтня, до якої була прикута увага всього світу, продемонстрували, що США та Китай можуть домовлятися, коли їм це дійсно потрібно. Проте поки що це обмежується виключно питаннями двосторонньої торгівлі. Наприклад свою "дружбу" з Москвою -- купівлю російських енергоносіїв та підтримку ОПК РФ -- Пекін не хоче обговорювати з Вашингтоном.

На зустріч із Сі Трамп їхав, публічно скасувавши другий саміт із Путіним у Будапешті й запровадивши санкції проти "Лукойла", "Роснафти" та їхніх дочірніх компаній. Вже після переговорів президента США з лідером КНР Financial Times повідомила, що американська сторона скасувала "Будапешт" після напруженої телефонної розмови Марка Рубіо з Сергієм Лавровим, та надісланого американцям від російського МЗС меморандуму, де висувалися ті самі вимоги щодо капітуляції України, що й раніше.

Це, нагадаємо, скорочення чисельності ЗСУ, невступ до НАТО, територіальні поступки тощо. Хоча після зустрічі з Зеленським у США в середині жовтня Трамп заявляв, що "вони (Україна та Росія -- Ред.) повинні зупинитися там, де є". Тобто по поточній лінії зіткнення.

Для збереження обличчя прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков оголосив, що зустріч між президентом США та лідером Кремля не є необхідною. Проте ще тиждень тому Путін стверджував, що Трамп не скасував "Будапешт", а просто відклали його. Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Трамп і Путін могли б зустрітися на саміті G20, що відбудеться в Йоганнесбурзі. Однак раніше обидві країни повідомляли, що участь їхніх лідерів на цьому заході не передбачена.

Тож "Будапешт" скасовано, а іншої зустрічі не передбачено. ТСН.ua вже писав, що ефект від нових санкцій Трампа проти Росії -- перших за його другої каденції -- може бути досить обмеженим. Як повідомляє Reuters, найбільші турецькі НПЗ вже купують більше неросійської нафти. Bloomberg зазначає, що й китайські нафтопереробні заводи відмовляються від поставок із РФ.

Проте все буде залежати від того, наскільки США та Великобританія готові карати порушників, запроваджуючи вторинні санкції, адже наразі лише ці країни повністю заборонили діяльність "Лукойлу", "Роснафти" та їхніх дочірніх структур. Крім того, країни ЄС та Великобританії постійно вносять до "чорних" списків нові судна "тіньового" флоту, які Росія використовує для експорту нафти. Так, 23 жовтня, Європейський Союз ухвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, до якого було додано ще 117 танкерів. Таким чином, у санкційних списках вже налічується 557 суден "тіньового" флоту. Однак, як видно, це не має значного впливу на здатність Росії експортувати свою нафту.

Минулого тижня NBC News, посилаючись на дані американської розвідки, повідомляв, що Путін більш ніж будь-коли налаштований продовжувати війну проти України, щоб здобути перемогу на полі бою. Разом із цим італійська газета La Stampa, яка також посилається на високопосадовців розвідки США, зазначає, що попри впевненість Путіна, реальна ситуація зовсім інша -- Росія в глухому куті.

Офіційні представники західних країн і військові експерти вже давно висловлюють думку, що Росія не здобуде перемоги на полі бою. Наприклад, в кінці вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що за тисячу днів конфлікту Росія змогла захопити лише 1% території України. Нещодавно в інтерв'ю BBC голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне також підкреслив, що війна між Росією та Україною зайшла в безвихідь, і закликав до переговорів, оскільки подальше продовження боїв лише призводить до безглуздих втрат.

Усе це повинно було спонукати президента США, лідерів європейських країн та інших західних керівників підвищити обсяги військової допомоги Києву, щоб підтримати Збройні сили України у стабілізації фронту. Однак цього не відбувається. Під час президентства Трампа Америка, як відомо, призупинила пряму військову підтримку Україні. Щодо механізму PURL — програми закупівлі американської зброї для України за рахунок європейських держав, яку з липня цього року координує НАТО — на сьогоднішній день було виділено лише $2 мільярди.

Замість цього Трамп вирішив активувати "ядерну" стратегію. Як вже повідомляло ТСН.ua, одразу після того, як Сполучені Штати скасували угоду "Будапешта" та запровадили санкції проти "Лукойла", "Роснафти" та їхніх дочірніх компаній, Росія провела навчання своїх ядерних сил, продемонструвавши, зокрема, запуск ракети "Буревісник", оснащеної ядерною силовою установкою, а згодом – підводного апарата "Посейдон" з аналогічним типом енергетики. Тож за кілька годин до зустрічі з Сі в Південній Кореї, Трамп віддав наказ Пентагону провести перші випробування американської ядерної зброї з 1992 року.

"У нас достатньо ядерної зброї, щоб підірвати світ 150 разів. Росія має багато ядерної зброї, і Китай матиме. Росія та Китай випробовують ядерну зброю. Ви просто про це не знаєте, вони про це не говорять", -- заявив Дональд Трамп у свіжому інтерв'ю CBS News.

Міністр енергетики США Кріс Райт запевнив, що випробування ядерної зброї, про які каже Трамп, -- це не ядерні вибухи. В понеділок, 3 листопада, Newsweek повідомив, що вже цього тижня США планують провести випробування своєї міжконтинентальної балістичної ракети. Втім, як зазначає видання, це частина планових пусків, яких до цього вже було біля 300, що не є відповіддю на напружену геополітичну ситуацію.