Вибори в Україні: які перспективи їх організації у 2025 році?

В Україні посилюється тиск на проведення президентських виборів, які були відкладені через війну з Росією. Чи можливе голосування вже у цьому році? DW звернулася за коментарями до західних аналітиків.

Коли Україна проведе президентські вибори, відкладені через російське вторгнення? Це запитання Володимиру Зеленському дедалі частіше ставлять іноземні журналісти. Відповідь українського президента не змінюється. "Вибори відбудуться після завершення гарячої фази війни і скасування воєнного стану", - сказав Зеленський в опублікованому в середу, 5 лютого, інтерв'ю британському ведучому Пірсу Моргану.

Заяви щодо виборів стали частішими, особливо після висловлювань Кіта Келлога, спецпосланця адміністрації США з питань України та Росії. У своєму інтерв'ю агентству Reuters на початку лютого він зазначив, що Вашингтон підтримує ідею проведення виборів в Україні, можливо, до кінця року, якщо вдасться досягти миру з Росією найближчим часом. Келлог вважає, що це буде позитивним кроком для демократії. На початку 2024 року пропозиції про можливість проведення виборів в Україні під час війни почали звучати від американських політиків, хоча ці голоси були поодинокими.

З російського боку вже протягом майже року звучать заяви щодо виборів в Україні. Президент Володимир Путін неодноразово підкреслював, що вважає Зеленського нелегітимним, оскільки, на його думку, Україна не організувала президентські вибори відповідно до графіку навесні 2024 року. В українському законодавстві вибори під час воєнного стану є забороненими. Москва займає позицію, що переговори з Зеленським можливі, але досягнення угод щодо врегулювання конфлікту можливе лише після проведення виборів.

Схоже, що в Україні проведення виборів може стати елементом плану посередництва, що розробляється США для вирішення конфлікту, розпочатого Російською Федерацією. Інформація про цей план досі не була оприлюднена. Джон Гербст, експерт вашингтонського аналітичного центру The Atlantic Council та колишній посол США в Україні, у бесіді з DW висловив свою недивованість позицією Росії, вважаючи, що згадки про вибори лише затягують процес переговорів. Він відзначив президента США Дональда Трампа за те, що той визнав: "головною перешкодою для діалогу є Путін", але Гербст вважає "невірним" можливий підхід нової адміністрації у Вашингтоні використовувати тему українських виборів для стимулювання переговорного процесу.

Не розуміє логіку США і німецький публіцист, експерт з України Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters). "Те, що росіяни цього вимагають, це зрозуміло - вони хочуть посіяти занепокоєння, розколоти населення під час виборчої кампанії", - сказав DW політолог. Шнайдер-Детерс назвав мотиви Росії "підступними" і вважає, що якщо Вашингтон чинитиме тиск на адміністрацію Зеленського з вимогою провести вибори, Києву не варто погоджуватися.

Чи зможе Україна відмовити США, своєму ключовому союзнику в питаннях військової допомоги? Це залишається невизначеним. Президент Зеленський утримується від однозначних висловлювань, підкреслюючи, що Україна відкрита до компромісів і прагне провести вибори, проте для цього необхідно забезпечити відповідні умови.

У бесіді з DW колишній швейцарський дипломат і екс-генеральний секретар Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Томас Ґремінґер обговорив ризики виборів у поствоєнний період. Він зазначив, що за нинішніх умов провести чесні та вільні вибори є абсолютно неможливим. "Я все більше сприймаю заяви, що надходять з Москви, як частину політичної стратегії, а не як серйозні запитання щодо легітимності українського уряду," — підкреслив Ґремінґер. Він також висловив своє "подивування" з приводу певних пропозицій, які надходять з США.

У світі існує негативний досвід швидкого проведення виборів після воєн, зокрема на Балканах, зазначає Ґремінґер. Він підкреслює: "Якщо вибори відбудуться занадто рано, це може призвести до дестабілізації та спровокувати нові конфлікти". На його думку, ризик полягає в тому, що "вибори можуть не лише не стабілізувати ситуацію, а й погіршити її". Ґремінґер також зауважує, що для того, щоб узгодити умови виборів, необхіден певний час, і наводить приклад тривалих дискусій щодо виборів на Донбасі, які так і не призвели до остаточного рішення.

Джон Гербст вбачає в разі виборів небезпеку не для української демократії, а для безпеки: "Немає сумніву, що Росія використає цей період для посилення свого воєнного стану". Тому вибори в Україні експерт вважає можливими тільки за певних умов, насамперед тих, про які раніше говорили соратники Трампа - збільшення поставок зброї Україні, розміщення там європейських військ і створення демілітаризованої зони. Якщо припинення вогню буде "серйозним", тоді вибори можливі, вважає Гербст. При цьому він зазначає, що Москві жодна з цих умов не подобається.

Томас Ґремінґер підкреслює, що для того, щоб вибори могли бути визнані "вільними та справедливими", необхідно забезпечити свободу пересування для як громадян, так і кандидатів, а також гарантувати незалежність ЗМІ. Однак обидва ці аспекти зазнали обмежень під час воєнного стану. Колишній генеральний секретар ОБСЄ вважає, що ця організація, яка є провідним експертом у сфері моніторингу виборів у регіоні, могла б надати Україні необхідну підтримку в організації виборів. Він зазначає, що не обов'язково збільшувати чисельність місії спостерігачів у порівнянні з попередніми виборами. Хоча витрати можуть зрости, Ґремінґер вважає, що західні країни будуть готові їх покрити. Важливим є також створення належних політичних умов, від яких, на його думку, ситуація в Україні поки що "дуже далекий". За його оцінкою, вибори можуть відбутися не раніше, ніж через шість місяців після стабільного і контрольованого припинення вогню.

У світлі поточної ситуації, експерт Ґремінґер оцінив ймовірність проведення президентських виборів у 2025 році як "дуже низьку". Подібні оцінки висловлюють і інші фахівці. Наприклад, Джон Гербст підкреслює, що це "вкрай малоймовірно". Вінфрід Шнайдер-Детерс також вважає, що "вибори в Україні цього року, напевно, не відбудуться". Він зазначає, що "війна триває, і ситуація для України залишається складною". У таких обставинах, на думку німецького журналіста, Київ "не має підстав для зміни лідера, за якого у 2019 році проголосувало більше 70 відсотків" виборців.