В "Укргазвидобуванні" перешкоджають діяльності конкурентів, а величезні суми грошей витрачаються на неіснуючі бурові проекти та підрядників, які насправді є лише формальними.

Провалюються конкурси, дорожчають свердловини та зникають дані щодо великих закупівель, перетворюючи державне підприємство на об'єкт постійних претензій.

Корпоративна модель, що склалася навколо АТ "Укргазвидобування", перетворила державне підприємство на механізм, де газові родовища, бюджетні гроші та екологічна безпека використовуються на користь вузького кола керівників. Про це розповідає "Антикор".

Поки генеральний директор Сергій Лагно ділиться інформацією про підвищення ефективності та впровадження нових стратегій, в середині організації роками функціонує закрита система, що базується на усталених практиках: виключення конкурентів, непрозорі процедури закупівель, фіктивні бурові проекти та співпраця з вірними підрядниками.

Одним із прикладів подібних схем є ситуація, пов'язана зі спробою ПП "ІВЦ ВЕКТОР" долучитися до закупівель на 2025 рік. Компанія підготувала всі необхідні документи, запропонувала конкурентоспроможні ціни і формально відповідала встановленим вимогам, проте три рази укладання угоди було зірвано. Затримки в процесі, вибірковий підхід та ігнорування обов'язкових рішень АМКУ №6024-р/пк-пз і №13130-р/пк-пз змусили "ВЕКТОР" вважати, що це свідоме створення бар'єрів на користь заздалегідь обраних партнерів. Коли термін дії їхньої цінової пропозиції сплинув через затримки з боку замовника, учасника просто виключили з процесу. У публікаціях це трактують як класичний приклад витіснення небажаних конкурентів.

Закупівля електрокабелів на загальну суму 131,46 млн грн, здійснена без проведення відкритого тендеру, також викликає численні запитання. Інформація про угоду, включаючи вартість, технічні характеристики та строки виконання, залишилась недоступною для громадськості. Це породжує підозри щодо можливого завищення цін та маніпуляцій з контрактами між компаніями, пов’язаними один з одним, під приводом термінової потреби.

Окрему увагу заслуговують бурові проекти, які журналісти часто називають "золотою жилкою" для певних близьких до влади структур. Наприклад, свердловина №888, яка не принесла жодного результату, обійшлася державі у понад 1,3 млрд грн і досі не була ліквідована, незважаючи на законодавчі вимоги щодо закриття таких об'єктів. Тримаючи їх у статусі "активних", компанія має можливість зараховувати витрати до собівартості, що, в свою чергу, дозволяє знижувати базу оподаткування — таку ситуацію описують автори розслідувань. Подібна ситуація спостерігається також зі свердловиною №55: терміни буріння затягнулися на 92 дні, витрати зросли на додаткові 5-8 млн доларів, а прогнозовані обсяги видобутку існують лише на папері. Такі проекти створюють можливості для багаторазових витрат у рамках розробки родовищ, тоді як реальні результати залишаються під знаком питання.

Екологічні проблеми також стають предметом серйозних обговорень. З'являються повідомлення про неналежну утилізацію бурового шламу, невідповідність документів реальному стану справ, а також про залучення підрядників, які не володіють необхідними дозволами та технічними можливостями. У статтях підкреслюється, що екологічні стандарти часто відходять на другий план у системі, яка відповідає за закупівлі та процеси буріння.

Ситуація, що склалася, має систематичний характер. До відповідних контролюючих органів надіслано нове звернення з вимогою провести перевірку: яким чином була заблокована участь компанії "ВЕКТОР", куди були витрачені 131,46 млн грн, отримані від закупівлі кабелів, хто може бути причетний до мільярдних витрат на свердловини №888 та №55, чи дотримувалися вимоги природоохоронного законодавства, а також чому виконувалися рішення АМ. Головною метою є встановлення відповідальності та припинення перетворення державної компанії на джерело прибутку для обмеженого кола керівників.

Державні ресурси повинні слугувати на благо країни. Проте на даний момент АТ "Укргазвидобування" діє в рамках зазначеної моделі, що ставить під загрозу бюджет, природні ресурси та екологію, які можуть стати жертвами корпоративних практик, що все частіше вважаються корупційними.

Нагадаємо, що екс-депутат Державної думи Росії Ігор Лисиненко був одним із засновників чайного бренду "Май Україна".

Крім того, "Знай" повідомив, що керівник поліції Житомирської області отримав великий службовий апартамент у столиці, а також безкоштовну освіту для свого сина в університеті.