Україна звернулася до Ради Безпеки ООН з закликом проявити мужність, в той час як представник Росії тричі спростував власні висловлювання.

Під час термінового засідання Ради безпеки ООН, що відбулося 20 червня, учасники закликали агресора зупинити атаки на цивільне населення.

В період з січня по травень цього року кількість загиблих цивільних осіб зросла на 47% у порівнянні з таким самим проміжком 2024 року, зазначив помічник генерального секретаря ООН Мирослав Єнча.

"Це є наслідком більш частого застосування ракетної техніки," - підкреслив він.

За його даними, з 1 по 17 червня 2025 року Росія запустила по Україні 2 340 БпЛА далекого радіусу та 135 ракет. Для порівняння, за весь червень минулого року показник складав 544 далекобійні ракети.

"Цей високий рівень загиблих і знищень може знизити сподівання на швидке встановлення режиму тиші та підривати шанси на стійкий мир," - акцентував Єнча.

За словами Едан Васорну, директорки з інформаційно-роз'яснювальної роботи Управління з координації гуманітарних питань, більше 20% території України забруднені мінами та боєприпасами. Це найбільший рівень забруднення у світі з часів Другої світової війни. Вона зазначила, що жертвами стають не лише мирні жителі, але й представники гуманітарних організацій.

З 24 лютого 2022 року зафіксовано 68 випадків насилля проти них чи майна, 2 гуманітарні працівники загинули. Однак і Васорну згадала про росіян, котрі у прикордонних регіонах потерпають від атак українських БпЛА.

Що відбувається з цивільними у районах, куди вступила Росія, залишається повною загадкою.

"Ми не можемо дістатися до більш ніж півтора мільйонів жителів тимчасово окупованих Росією Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей", - повідомила вона.

Більшість представників Ради Безпеки ООН висловили осуд на адресу російських атак на Україну, зокрема, 17 червня 2025 року, і водночас закликали до мирного вирішення конфлікту.

Словенія, Данія, Греція, Велика Британія, Франція, Панама, Алжир, США, Німеччина, Вірменія, Польща та інші країни вважають, що Росія повинна терміново і без жодних умов зупинити бойові дії.

Однак серед наших партнерів є розбіжності у позиціях. Лише Данія рішуче висловилася за підтримку України "стільки, скільки потрібно". А от Словенія, засудивши цинічний обстріл 17 червня, закликала Росію до мораторію на вогонь як до демонстрації згоди на перемовини.

"На жаль, дискусії між Україною та Росією виявили суттєву розбіжність у їхніх позиціях," - зазначив представник Греції.

Ці висловлювання свідчили про те, що учасники Ради безпеки перебувають у стані вагань між ухваленням рішення про зупинку дій держави-агресора та проведенням переговорів.

Представниця Сполучених Штатів підкреслила, що внаслідок обстрілу Києва загинув громадянин її країни. Водночас, у типовій для адміністрації тональності, вона закликала Росію до "сумлінних переговорів". Крім того, вона закликала інші держави, зокрема Китай, припинити постачання Росії товарів, які можуть мати подвійне призначення. І це ще не все: представниця США різко засудила Іран за постачання ракет і дронів до Росії.

Представник Південної Кореї єдиний, хто вказав на ознаки підготовки російських військ до нового наступу на Україну.

Пакистан підкреслив важливість участі "регіональних та міжнародних акторів" у процесі переговорів. Алжир висловив думку, що "діалог є єдиним шляхом до досягнення стабільного миру". Представник Панами акцентував увагу на необхідності "збереження комунікаційних каналів".

Велика Британія підкреслила, що Росія продовжує поширювати невірне трактування подій.

І ось як виявилось - представник держави-агресора Василь Небензя тричі суперечив власним словам:

Російська Федерація атакує виключно військові об'єкти.

українські солдати приховуються у "хрущовках".

- Україна сама б'є по житловій забудові.

Якщо українські військові знаходяться в "хрущовках", то з погляду Росії це стає військовою метою. Отже, РФ завдає ударів. Якщо ж це не Росія, то чому Україні доводиться атакувати своїх? "Якщо це не робить Росія, хто ж тоді? Може, це прибульці з Марсу?" - з іронією зазначив представник України в ООН Андрій Мельник.

Небензя з явним роздратуванням зазначив, що в міжнародних столицях прагнуть не до миру, а до "максимального ослаблення Росії". Здається, Радбез ООН виявився непоступливим, адже, незважаючи на певні нюанси, майже всі виступи містили одностайне засудження атак на Україну. У цьому контексті представник РФ нагадав, що Росія вже запропонувала Україні найкращу з можливих угод на сьогодні.

"Радимо її прийняти. Далі буде все значно гірше", - пригрозив Небензя.

Цілком імовірно, що Китай вплинув на його настрій, адже представник цієї країни висловив занепокоєння "внаслідок взаємних ракетних ударів". У порівнянні з минулими коментарями КНР, це свідчить про певний прогрес.

Російський ультиматум не приніс бажаного результату. Вимоги, що містяться в проєкті мирного меморандуму від РФ, є надмірно жорсткими й фактично еквівалентні капітуляції, підкреслили представники Франції, Польщі та Німеччини. Вірменія також зазначила, що ці умови є неприйнятними.

Порушення Статуту ООН повинні бути рішуче осуджені, - повторив голова делегації ЄС Ставрос Ламбрінідіс 24 лютого 2022 року. - Росія мала б можливість завершити свою війну вже сьогодні.

Цинічність витіснила відповідальність, зазначив постійний представник України Андрій Мельник, який також запросив членів Ради безпеки відвідати Україну.