Україна в Міжнародному космічному співтоваристві: які реалістичні перспективи вступу?

1 січня 2025 року Україна стає повноправним членом Міжнародного кримінального суду. Які правові вигоди це приносить країні, та які наслідки це має для Росії та її військових злочинців?

Починаючи від 1 січня, Україна є повноправним членом Міжнародного кримінального суду (МКС), ратифікувавши перед тим Римський статут. До юрисдикції МКС входять найтяжчі міжнародні злочини, як-от геноцид, злочини агресії, воєнні злочини і злочини проти людяності.

На практиці членство України означає, що тепер вона зможе голосувати на виборах суддів та інших виборних посад у МКС, висувати своїх кандидатів на посади суддів і прокурорів, впливати на бюджет суду і його розподіл, зокрема й на те, скільки ресурсів виділяється на його роботу в самій країні.

Україна також здобуде низку інших суттєвих прав, зокрема право передавати прокурору справи для розслідування злочинних діянь. Цю інформацію озвучив Гліб Богуш, дослідник Інституту права міжнародного миру і безпеки Кельнського університету, у розмові з DW.

Наприклад, восени Литва скористалася цією можливістю, передавши інформацію для розслідування ситуації, пов'язаної із злочинами режиму Лукашенка в Білорусі (яка не є членом Міжнародного кримінального суду). Ці злочини, що мають наслідки й для Литви, включають депортації та переслідування, котрі можна кваліфікувати як злочини проти людяності. Як зазначила правозахисниця Олександра Матвійчук, яка представляє "Центр цивільних свобод" — лауреата Нобелівської премії миру, наступним етапом може стати повномасштабне розслідування з боку МКС.

З іншого боку, Київ також отримує нові зобов'язання, що передбачають всебічну співпрацю з Міжнародним кримінальним судом. "Україна зобов'язана буде повністю взаємодіяти з судом у всіх обставинах і виконувати всі його рішення", - зазначає Гліб Богуш. "Наприклад, ордери на арешт високопосадовців Ізраїлю можуть призвести до політичних труднощів у відносинах зі США, які вже перейшли до відкритої конфронтації з судом, навіть не чекаючи зміни влади в Білому домі".

Читайте також: Бербок: ФРН дотримуватиметься закону щодо ордера на арешт Нетаньяху

Аналітики прогнозують, що Вашингтон, який не є членом Міжнародного кримінального суду, може запровадити санкції проти суду у відповідь на видані ним ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта, а також лідерів терористичного угруповання ХАМАС. Олександра Матвійчук вважає, що таке рішення з боку США може ускладнити роботу суду, зокрема в контексті розслідування злочинів, скоєних в Україні.

Участь у МКС - це одна з умов для вступу України до Європейського Союзу, прописаних ще в угоді про асоціацію з ЄС від 2014 року. Наразі всі члени і кандидати в члени Євросоюзу (окрім Туреччини) підписали й ратифікували Римський статут, на основі якого було створено Міжнародний кримінальний суд.

Незважаючи на те, що Римський статут був підписаний українською стороною в ще більш далекому 2000 році, на його ратифікацію пішло 24 роки. Тоді, як пояснюють експерти, другий президент України Леонід Кучма поставив свій підпис під тиском міжнародної спільноти, а потім злякався, що цей інструмент зможуть використати проти нього самого - наприклад, у разі придушення протестів.

"Тож тоді він звернувся до Конституційного суду і отримав від нього рішення, що Римський статут суперечить українському законодавству, - розповідав раніше в інтерв'ю DW Володимир Яворський із "Центру громадянських свобод". - Це було абсолютно політичне рішення, дивне з правової точки зору".

Лише 2016 року до Конституції України внесли зміни, які дозволили ратифікацію Римського статуту, причому чинності вони набули ще через три роки.

21 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про ратифікацію Римського статуту. 25 жовтня цього ж року відповідну ратифікаційну грамоту було передано Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Від цієї дати розпочався зворотний відлік до моменту, коли Україна стане повноправним членом Міжнародного кримінального суду (МКС). Згідно з правилами суду, членство вступає в силу в перший день місяця, що настає після 60 днів від дати подання ратифікаційної грамоти. Для України це означає, що офіційним датою початку членства стане 1 січня 2025 року.

Київ визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) стосовно злочинів, вчинених на українській території, на особливих умовах, починаючи з листопада 2013 року. Як раніше зазначали представники Офісу президента Володимира Зеленського, який виступив з ініціативою щодо ратифікації, членство в МКС сприятиме більш ефективному покаранню громадян Російської Федерації, зокрема військових та інших посадових осіб, за злочини, вчинені в Україні в умовах російської військової агресії.

Наразі МКС розслідує дві великі кримінальні справи про воєнні злочини в Україні - йдеться про незаконну депортацію дітей та удари по цивільних об'єктах. "Але я знаю, що будуть ще, - каже Володимир Яворський, - тому що МКС додатково розслідує багато епізодів. Тобто суд точно на цьому не зупиниться". На його думку, членство України в МКС прискорить ці розслідування.

На юрисдикцію суду щодо Росії в її війні проти України членство останньої в МКС не впливає, оскільки злочини коїлися і коються на території України, пояснює Гліб Богуш. "На жаль, не змінить ця подія і ситуацію зі злочином агресії, який, як і раніше, перебуває поза юрисдикцією МКС у конкретному випадку агресії РФ проти України", - зазначає експерт. Причина в тому, що Росія з 2016 року не визнає юрисдикцію цього суду.

Водночас Богуш вважає, що членство в МКС посилює позицію Києва в боротьбі за створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. "Цей процес іде повільно, але останнім часом намітилася динаміка, пов'язана з реалізацією цієї ініціативи в рамках договору України з Радою Європи з можливим приєднанням інших держав, які не є членами цієї організації", - повідомив юрист.

На думку експерта, правова ситуація в Росії залишається незмінною. Злочини, вчинені або що вчиняються російськими офіційними особами та військовими на території України, включаючи ті, які плануються, організовуються та частково реалізуються безпосередньо в Росії з наслідками для України, підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Цей суд вже видав шість ордерів на арешт російських високопосадовців, серед яких є і президент Володимир Путін.

Богуш підкреслює, що "моральна позиція України" стає дедалі сильнішою, оскільки її участь у Міжнародному кримінальному суді позбавляє російську владу їхнього звичного аргументу про подвійні стандарти. Він зазначає: "Росія намагається стверджувати, що Україна користується судом, залишаючись за межами його юрисдикції, оскільки боїться відповідальності за свої дії".

На думку Богуша, позиція України могла б бути ще більш потужною, якби не її рішення щодо відстрочки відповідно до статті "воєнні злочини". Справа в тому, що закон, ухвалений Верховною Радою, надає українським громадянам імунітет від переслідування за можливі подібні дії протягом семи років. Таким чином, Україна ратифікувала Римський статут з формулюванням, що Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо цієї статті стосовно українських громадян протягом наступних семи років.

Володимир Яворський теж вважає, що "це питання політики подвійних стандартів". "Адже ми не можемо вимагати від Росії не вчиняти міжнародні злочини, а самі фактично казати, що українські військові можуть їх вчиняти", - зазначив він.

Правозахисник уточнив, що українські політики вирішили на цей компроміс не через реальну загрозу, пов'язану з ратифікацією Римського статуту, а "для того, щоб розвіяти страхи військових". Фахівці інтерпретують цей крок Києва, перш за все, як спробу вплинути на сприйняття ризиків серед військовослужбовців та працівників силових структур в умовах війни.

Яворський нагадав, що МКС з 2015 року має право розслідувати будь-які дії, зокрема й українських військових, але досі не висунув проти них жодних звинувачень.

"На жаль, цей випадок надає кремлівській пропаганді можливість стверджувати, що Україні є що приховувати, вважаючи, що вона використовує Міжнародний кримінальний суд як засіб для ведення війни проти Росії. Проте наразі залишається незрозумілим, яким чином сам суд інтерпретуватиме цю заяву. Є сподівання, що з часом українська влада сама відмовиться від цього неоднозначного привілею," - зазначив Гліб Богуш.

Проте експерти зазначають, що це не перший випадок в історії МКС, коли країни застосовували такий імунітет до своїх громадян.

Тим часом МКС пообіцяв почати розслідування за третім пріоритетним напрямком, окрім уже наявних двох, якими є злочини проти дітей та напади на цивільних осіб і критично важливу інфраструктуру. За прогнозом Олександри Матвійчук, наступна справа суду може торкнутися злочинів проти людяності, скоєних росіянами в місцях тримання під вартою: незаконного позбавлення волі, тортур, зґвалтувань, убивств військовополонених і незаконно затриманих цивільних осіб.

Проте фахівці застерігають, що у цих справах затримання та подальші судові розгляди над підозрюваними, ймовірно, не відбудуться найближчим часом. В даний момент 27 ордерів на арешт, виданих Міжнародним кримінальним судом, залишаються невиконаними, згідно з останнім річним звітом Офісу прокурора цього суду. І це лише ті справи, які стали відомі громадськості.

Проте, ордери на арешт можуть заважати підозрюваним здійснювати подорожі до країн, що є членами суду. "Дійсно, ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом, може пояснити, чому Путін досі уникає візитів, наприклад, до Південної Африки, Мексики та Бразилії, - зазначає американське некомерційне юридичне видання Lawfare, - хоча це не стало перешкодою для його поїздки до Монголії".

Не заарештувавши Путіна на своїй території та не передавши його до суду, Монголія фактично проігнорувала запит Міжнародного кримінального суду (МКС) про співпрацю. Цей крок викликав жваву реакцію: Палата попереднього провадження МКС передала справу на розгляд Асамблеї держав-учасниць. У відповідь Монголія звернулася з проханням про апеляцію, підкреслюючи, що питання звичаєвого права має більш широкий обсяг, ніж Римський статут. У зв'язку з цим випадком, експерти, характеризуючи МКС як "гіганта без рук", радять організації переглянути свої підходи до співпраці з державами, щоб уникнути підриву власного прагнення до глобального визнання.

"Підсумовуючи, можна сказати, що нинішня додана вартість МКС та його ордерів на арешт полягає радше у підтримці морального духу України та використанні міжнародного права як показника легітимності, зокрема як засобу ізоляції Росії на міжнародній арені та залучення підтримки на користь України", - пишуть українські юристи у виданні Lawfare.