Удар по "Дружбі" акцентує на нездатності Угорщини вирватися з залежності від російських нафтопродуктів, вважає експерт.

Нещодавні удари України по нафтогону "Дружба" є частиною більшої, інтенсивної кампанії, націленої на російський нафтовий сектор, а перебої поставок в Угорщину та Словаччину є лише побічним ефектом.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомив Андраш Рац, угорський експерт DGAP, Німецької ради зовнішньої політики.

Ці атаки переслідують щонайменше три основні цілі. По-перше, вони спрямовані на зменшення фінансових надходжень Росії від експорту нафти. По-друге, їх мета - створення дефіциту пального в Росії, що ще більше загострить економічні труднощі Кремля. По-третє, ці дії виконують інформаційну функцію: наблизити війну до свідомості російського суспільства. Жоден пропагандистський механізм не може приховати палаючий нафтопереробний завод, видимий за десятки кілометрів, який горить вже кілька днів, - зазначив Рац.

Він звернув увагу на те, що протягом останніх кількох тижнів українські безпілотники та ракети нанесли удари по кількох російських нафтопереробних заводах і сховищах, а також завдали шкоди потужностям нафтогону "Дружба". Зокрема, нафтогін зазнав трьох атак: один удар було завдано по насосній станції в Нікольському, а вузол в Унечі постраждав двічі. Друга атака призвела до зупинки роботи "Дружби" на кілька днів.

Унеча, що знаходиться на сході від кордону між Росією та Білоруссю, виконує важливу роль як нафтозбірний центр для нафтогону "Дружба". З цього місця нафта транспортується до порту Усть-Луга на Фінській затоці, звідки російські танкери "тіньового флоту" продовжують вивозити російську сиру нафту. Інша гілка нафтогону прямує до Білорусі, де живить два великих сучасних нафтопереробних заводи в містах Мозир та Новополоцьк. Білорусь має давню традицію постачання нафтопродуктів для Росії. Таким чином, удари українських сил по насосній станції "Унеча" мають дві мети: зупинити експорт російської нафти та зменшити обсяги нафтопродуктів, які Москва отримує з Білорусі, - пояснив угорський аналітик.

"Те, що через атаки на "Дружбу" зупинився експорт російської нафти до Угорщини та Словаччини, слід вважати лише побічним наслідком, а не основною метою цієї кампанії. Якщо б Україна дійсно прагнула припинити постачання російської нафти саме до цих двох країн, вона могла б зробити це набагато простіше. Все, що Україні потрібно було б, – це пошкодити трубопровід на заході України, залишити там уламки російського безпілотника або крилатої ракети та звинуватити Москву. Але такого ніколи не відбувалося," – підкреслив Рац.

Він вважає, що до нещодавнього часу Україна мала інтерес у забезпеченні стабільних поставок нафти через трубопровід "Дружба": "Київ щорічно отримував близько 200 мільйонів доларів США лише від транзитних зборів. До того ж, Угорщина відігравала важливу роль у постачанні електричної енергії, природного газу та деяких нафтопродуктів для України. Таким чином, існував певний рівень взаємозалежності".

Експерт зазначив, що існували принаймні два випадки, коли військові дії мали непрямий вплив на трубопровід, що призвело до тимчасової зупинки постачання нафти. У обох ситуаціях українська, російська та білоруська сторони "оперативно вирішили виниклі проблеми через злагоджені технічні заходи, що дозволило відновити постачання нафти з урахуванням інтересів усіх учасників".

Проте, як вважає фахівець, недавні удари ЗСУ по трубопроводу сигналізують про те, що військові інтереси починають переважати над економічними міркуваннями. "Знищення російської нафтової інфраструктури, з огляду на згадані причини, стає пріоритетнішим для України, аніж збереження доходів від транзитних зборів", — зазначив він.

Він зауважує, що ця зміна виявилася несподіваним ударом для угорської влади з двох ключових причин.

По-перше, Будапешт вже давно переосмислив значення логіки взаємозалежності, вважаючи, що Україна не піде на ризик втрати доходів від транзитних зборів. Уряд Угорщини, можливо, також помилково оцінив свій вплив на Україну, зокрема через поставки електроенергії. Оскільки, згідно з повідомленнями, Україна купує електрику, газ і нафтопродукти з Угорщини за ринковими цінами, це свідчить про те, що зменшення цих поставок може негативно вплинути і на фінансове становище Будапешта, - зазначив Рац.

По-друге, Угорщина "так і не змогла зменшити свою залежність від поставок російської сирої нафти".

Експерт зазначив, що основні причини криються в тому, що імпорт та обробка російської сирої нафти вже протягом тривалого часу приносять значний прибуток як угорській нафтогазовій компанії MOL, так і державному бюджету Угорщини.

"Окрім цього, як і в випадку зі старою схемою РосУкрЕнерго, в російсько-угорській нафтовій торгівлі також присутні посередники. Власники цих компаній отримали прибутки в розмірі сотень мільярдів угорських форинтів (не менше 800 мільйонів євро) ще до початку повномасштабного вторгнення," – зазначив Рац.

Таким чином, існували як державні, так і приватні інтереси, які діяли проти диверсифікації. "Ситуацію з MOL ще більше ускладнив той факт, що угорський уряд запровадив додатковий податок на доходи MOL, позбавивши компанію більшості ресурсів, необхідних для диверсифікації", - заявив експерт.

Він вважає, що подальший хід подій у великій мірі буде визначатися майбутніми атаками України на російські нафтові об'єкти.

Якщо кампанія триватиме, він вважає, що Україні буде цілком виправдано продовжувати удари по нафтопроводу "Дружба", зокрема по важливому вузлу в Унечі. У такому випадку проблеми з постачанням нафти в Угорщині та Словаччині збережуться, адже єдиний нафтопереробний завод в Угорщині належить компанії MOL.

Завдяки керівництву досвідчених фахівців, компанія MOL, ймовірно, швидко активізує свої зусилля щодо диверсифікації, незалежно від підтримки з боку держави. Першим кроком у цьому напрямку є вдосконалення транзитних маршрутів. Найбільш перспективною альтернативою вважається трубопровід, який проходить з Адріатичного моря через територію Хорватії. Раніше MOL неохоче використовувала цей маршрут, оскільки існували побоювання, що компанія JANAF може встановити значно вищі тарифи на транзитні послуги, ніж ті, що діяли на "Дружбі". Проте, з урахуванням нестабільності постачань через "Дружбу", актуальність хорватського маршруту значно зросла, зазначив експерт.

По-друге, за словами Раца, компанія MOL стимулює інвестиції, необхідні для переробки нафти, що не походить з Росії. Це передбачає закупівлю нових резервуарів для змішування та модернізацію інфраструктури для роботи з різними сортами сирої нафти.

"Хоча всі ці заходи потребують часу та ресурсів, вони не є неможливими. Як Чехії, так і Австрії вдалося позбутися російської нафти, тому немає підстав вважати, що Угорщина не зможе цього зробити", - розмірковує експерт.

В цілому, атаки на трубопровід "Дружба" дійсно стали тривожним сигналом для багатьох у Будапешті. Незважаючи на те, що дипломатичне напруження з Україною, ймовірно, зберігатиметься через наявність гравців з обох сторін, які можуть використовувати цю ситуацію, з стратегічної перспективи найважливіше буде стежити за тим, чи розпочне Угорщина нарешті процес диверсифікації своєї залежності від російських нафтових постачань і яким чином це відбуватиметься, - зазначив Рац.

Згідно з повідомленням Укрінформу, у неділю Президент Володимир Зеленський висловив думку, що тепер стосунки з Угорщиною залежать від позиції уряду Будапешта. Його слова, ймовірно, стосувалися також нафтогону "Дружба", через який Угорщина отримувала енергоресурси з Росії. Проте, у зв'язку з обстрілами, його функціонування було призупинено.

За словами очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто, останніми днями Україна здійснила "серйозні атаки" на енергопостачання Угорщини. На його думку це є атакою на суверенітет. Він закликав Президента України припинити "погрожувати Угорщині".

Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга коментував висловлювання Сіярто. Він підкреслив, що не варто вказувати українському Президенту, як і коли йому діяти чи висловлюватися.