Удар по власним? Що стримує розвиток українського виробництва дронів: експертний аналіз від американського полковника.

Україна зуміла розвинути вражаючу індустрію безпілотних літальних апаратів, яка має потужність виробництва 4 мільйонів дронів щорічно та відповідає за 80% втрат противника. Однак, незважаючи на успішне обходження китайського ембарго та підтримку з боку США, галузь стикається з серйозними внутрішніми проблемами через бюрократичні перепони, що ставлять під загрозу критично важливі постачання для фронту.

РБК-Україна представляє вам переклад статті, написаної колишнім полковником США Весом Мартіном, який раніше займав посаду старшого офіцера з боротьби з тероризмом у складі коаліційних сил в Іраку. Цей матеріал був опублікований у виданні Townhall.

Ознайомтеся також: Атака на "Кажанів". Хто перешкоджає виготовленню дронів в Україні і які наслідки це може мати для фронтових дій.

Основное:

У будь-якому конфлікті виграє та сторона, яка має перевагу в виробництві. Це усвідомлює і Україна. Менш ніж за три роки вона практично з нуля створила індустрію безпілотників: від семи виробників на момент повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році до приблизно 500 у 2025-му. За даними Центру досліджень безпеки Джорджтаунського університету, країна випускає понад чотири мільйони дронів щорічно.

Ця мобілізація промисловості створює для України ключову асиметричну перевагу, дозволяючи армії, яка відстає в традиційній артилерії, завдавати серйозних втрат за допомогою безпілотних технологій. Сьогодні українські безпілотники відповідають за до 80% втрат російських сил на фронті. Це не просто допоміжна здатність; це основа військових зусиль України.

Китай також розуміє це. У травні 2025 року президент Володимир Зеленський підтвердив, що Пекін припинив продаж дронів і комплектуючих Україні, водночас продовжуючи постачання в Росію. Після запровадженої Китаєм у вересні 2024 року експортної заборони прямі закупівлі стали неможливими.

Українські виробники змогли швидко пристосуватися, створивши нові альтернативні ланцюги постачання з використанням європейських посередників. Вони перенаправляли компоненти через Чехію та знаходили партнерів, готових взяти на себе великі юридичні та фінансові ризики.

Це був єдиний варіант розвитку подій. Збройні сили України усвідомлювали це, приймали поставки, розгортали системи та свідомо фінансували їх. В цілому, військові підтримували такі підходи, оскільки інша опція призводила б до повного відсутності дронів.

Сектор викликав серйозний інтерес у США. Зеленський запропонував угоду зі Сполученими Штатами щодо дронів на 50 млрд доларів - десять мільйонів одиниць щороку протягом п'яти років. Президент Дональд Трамп висловив прямий інтерес. Директива міністра оборони Гегсета про прискорене нарощування виробництва дронів у США фактично визнала, що Америка відстає у сегменті малих військових безпілотників.

Загартовані у боях українські виробники - це саме ті партнери, які потрібні для реалізації цієї стратегії.

А потім власний уряд України завдав удару по галузі зсередини.

Державне бюро розслідувань (ДБР), орган, який у статті Forbes назвають високо політизованим, ініціювало масштабні розслідування щодо десятків виробників дронів за підтримки Бюро економічної безпеки (БЕБ). Їхнім об'єктом стали не корупційні схеми, а саме ті ланцюги постачання, які підтримували виробництво після китайського ембарго.

За словами голови Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Юрія Гудименка, 90% або більше українських виробників дронів з 2022 року стали об'єктами уваги цих органів.

Розслідування, яке проводить Державне бюро розслідувань, призвело до припинення виробництва життєво важливих систем, включаючи важкі бомбардувальники та розвідувальні дрони, на які щоденно покладаються підрозділи на передовій.

Наступні події повинні викликати занепокоєння у кожного експерта з військової справи. Правоохоронці звернулися до виробників з вимогою надати докладні переліки та геолокаційні дані їхніх виробничих потужностей.

В державі, де Росія активно намагається знищити заводи, що займаються виготовленням дронів, використовуючи крилаті ракети та ударні безпілотники, вимога зібрати та передати точні координати через бюрократичні процедури є суттєвим ризиком для національної безпеки.

Українські виробники роками розосереджували та приховували своє виробництво - працювали на немаркованих майданчиках, переміщувалися після ударів, дотримувалися рівня оперативної дисципліни, знайомого будь-якому фахівцю зі спецоперацій. А ДБР і БЕБ зажадали отримати всю цю інформацію на папері.

Результати говорять самі за себе. В останні місяці російські високоточні удари знищили головний виробничий об'єкт, який випускав дрони для Lasar's Group - одного з найефективніших підрозділів БПЛА в Національній гвардії, - знищивши обладнання та озброєння на 35 млн доларів.

Інший російський удар завдав серйозної шкоди ще одному великому підприємству - виробничому майданчику важкого бомбардувального дрона "Кажан" компанії Reactive Drone, одного з найнебезпечніших українських видів озброєння на полі бою.

Ці підприємства пережили численні спроби російських розвідників виявити їхні координати протягом багатьох років. Сумнівний збіг їхнього знищення з вимогами надати координати органам, що не володіють належними знаннями щодо оперативної безпеки, вимагає детального розслідування, а не простого ігнорування.

Ознайомтеся з іншими новинами: Чи виступає НАБУ проти ракетної програми? Обшуки у Fire Point вважають небезпечними для фронту.

Ширший оперативний вплив має не менш вагоме значення. Ланцюги постачання, які формувалися протягом багатьох років у контексті війни, зазнали руйнування. Запит Державного бюро розслідувань до чеських органів влади за допомогою Бюро економічної безпеки призвів до блокування рахунків іноземних постачальників. Виробничі процеси зупинилися.

Менша кількість дронів на фронті означає погіршення розвідки, спостереження та цілевказання (ISR), зниження ударних можливостей і загибель українських військових на позиціях, які мали б прикривати безпілотні системи. З точки зору застосування сил це фактично дорівнює удару по власній промисловій базі "дружнім вогнем".

Юридична база цих розслідувань не витримає жодної перевірки з боку військового трибуналу. Слідчі намагаються застосувати правила мирного комерційного права до оборонних закупівель в умовах війни, порівнюючи кінцеві ціни з номінальною заводською собівартістю, при цьому не враховуючи фактичні витрати. Вони ігнорують приховані ланцюги постачання, які підлягають санкціям, ризики, які беруть на себе посередники, логістичні складнощі через кілька юрисдикцій ЄС, а також знищення 30% виробничих потужностей внаслідок російських ударів по одному з провідних виробників.

Коли замовником виступала українська армія, яка свідомо приймала поставки та розгортала системи, звинувачення у шахрайстві на адресу постачальника ставлять під сумнів основи юридичної логіки.

Селективне використання законодавства з боку Державного бюро розслідувань за сприяння Бюро економічної безпеки також призвело до спотворення ринкової конкуренції. Частка однієї фірми на внутрішньому ринку збільшилася з 30 до 60%, в той час як її суперники були заблоковані численними розслідуваннями. Це не є боротьбою з корупцією, а скоріше процесом монополізації через бюрократичні механізми.

Розслідування розпочалися незабаром після того, як ключові виробники завершили переговори з американськими партнерами стосовно продажів після введення експортних обмежень. Час їхнього старту викликає чимало запитів про те, кому це може бути вигідно.

Для Вашингтона це не теоретична проблема. Партнерство на 50 млрд доларів у сфері дронів не може ґрунтуватися на промисловій базі, яку власні відомства Києва послаблюють, або на об'єктах, координати яких передаються небезпечними каналами під наглядом Росії.

Сполученим Штатам Америки необхідний ефективний і стабільний український ринок дронів, а не сектор, що страждає від дій Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки, які діють у рамках мирного часу, не враховуючи особливості військових закупівель.

Китай намагався знищити українську дронову промисловість, але його план виявився невдалим. Росія вклала мільярди, намагаючись зруйнувати цю індустрію з повітря, і тепер, здається, отримує підтримку з внутрішніх джерел.

Необхідно зупинити ці розслідування, відкликати запити на передачу геолокаційних даних та відновити ланцюги постачання. Вашингтон повинен чітко висловити, що майбутнє співпраці в оборонній сфері між союзниками залежить від здатності Києва захищати, а не розкривати інформацію, що стосується сектору, який рятує життя його військовим.