В Польщі введено нове свято на вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії.

Польський парламент ухвалив рішення відзначити 11 липня як день пам'яті жертв "геноциду, скоєного ОУН та УПА". На цей час реакції з Києва не було.

Сейм Польщі ухвалив закон, яким встановив 11 липня як державне свято - день памʼяті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". За відповідне рішення депутати проголосували у середу, 4 червня.

У документі, опублікованому польським парламентом, зазначається, що в період з 1939 по 1946 рік представники ОУН, УПА та інші українські націоналістичні формування, які діяли на прикордонних територіях сходу, нібито "вчинили геноцид проти польського населення". Польська сторона стверджує, що внаслідок цих подій загинуло понад 100 тисяч поляків, переважно селян, а також було знищено їхнє майно, внаслідок чого сотні тисяч людей були змушені покинути свої домівки.

У пояснювальному розділі закону підкреслюється, що ці жертви повинні отримувати визнання на рівні держави щорічно, як вираз національної пам'яті.

Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою у контексті українсько-польських відносин. У 1943 році на території Галичини, Волині та західних областей, розташованих за Бугом і Сяном, спалахнув етнічний конфлікт. Цей конфлікт призвів до загибелі десятків тисяч людей з обох національностей. Історики з України та Польщі досі мають різні думки щодо кількості жертв, зокрема, оцінки для поляків коливаються від 35 до 100 тисяч, тоді як для українців — від 15 до 25 тисяч загиблих.

Кульмінацією вважають "Криваву неділю" 11 липня 1943 року, коли під напад українських націоналістів, як вказує польська сторона, потрапило 99 польських сіл (сучасні українські історики, не оскаржуючи масштабності подій, наводять дещо меншу кількість населених пунктів). Саме цю дату у Польщі обрано офіційним днем вшанування пам'яті жертв Волині.

У 2018 році в Польщі було введено кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів", що викликало різку реакцію з боку офіційного Києва. Серед проблемних питань також виявився вандалізм щодо українських пам'ятників на польських землях, а також проведення пошуково-ексгумаційних робіт на українській території, які стали ще більш складними через повномасштабну агресію Росії проти України.