До пекла - лише чоловіки: що можна побачити на старовинних фресках Кирилівської церкви.

Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповіла старша наукова співробітниця сектора "Музей Кирилівська церква" Національного заповідника "Софія Київська" Марина Проніна.

У серці стародавнього Києва, серед житлових масивів і зелених пагорбів, стоїть Кирилівська церква - унікальний храм XII століття, який зберігає дух Київської Русі. Її фрески - це не просто розписи, а візуальне послання з глибини століть. Серед них - зображення пекла, апокаліпсису і навіть символічний вхід до раю, куди, як виявляється, ведуть лише жінок.

Однією з найважливіших складових Кирилівської церкви є фрески, що прикрашають притвор і зображують сцену Страшного суду. Цей цикл, виконаний у XII столітті, вважається найстарішим і найретельніше опрацьованим у всьому древньоруському мистецтві, що дійшло до наших часів.

Зображення пекла на фресках (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Зліва - притча про багатія та Лазаря, що ілюструє муки, які терплять ті, хто живе в достатку, забуваючи про потреби оточуючих. Справа - зображення страждань грішників: сердиті янголи, жахливі видіння, палаючі душі - все це покликане нагадати людям про наслідки їхніх вчинків на землі.

Кульмінаційним моментом є неповторна фреска "Ангел, що згортає небо". Вона зображає об'явлення Іоана Богослова – останню книгу Святого Письма. Сюжет вражає своєю глибиною: янгол, зусиллям рук, згортає небо, як сувій, у той момент, коли Всесвіт перестає існувати. Ця сцена вважається одним з найзначніших досягнень українського фрескового мистецтва XII століття. Що робить її особливою, так це те, що вона зберегла свій первісний напис, що перетворює її на справжню коштовність.

Фреска під назвою "Ангел, що згортає небо" (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна)

По сусідству — райські сцени, створені українським митцем Іваном Їжакевичем на межі XIX та XX століть. Оскільки оригінальні фрески не дійшли до нас, художник черпав натхнення з розписів храму у Володимирі.

У центрі композиції розташований райський сад, де Богородиця оточена архангелами Михаїлом і Гавриїлом. Внизу ж, праведники, очолювані апостолом Петром, прямують до вічного життя. Але є один несподіваний момент: всі ці праведники - жінки. Водночас, як зазначає Марина Проніна, чоловіки зображені виключно серед грішників у пекельних муках.

Картини раю, авторство Івана Їжакевича (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Чоловіки відповідають не тільки за себе, а й за своїх дружин і сім'ю. А жінка хоч би за себе відповідала", - пояснює вона цю богословську логіку.

Цікава історія пов'язана з ще однією роботою Івана Їжакевича — образом Богородиці Оранти. Художник створив цю ікону у віці 18 років, одразу після закінчення Мурашківської школи малювання. Він довго сумнівався, чи варто братися за цей образ, і, за переказами, натхнення до нього прийшло від малюнка привабливої дівчини на упаковці цукерок. Незважаючи на свій юний вік та незвичне джерело ідей, Іван дотримався всіх традицій іконопису.

Оранта авторства Івана Їжакевича (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Кирилівська церква зведена у середині XII століття князем Всеволодом Ольговичем. Вона пережила монгольську навалу, руйнування, радянські гоніння на релігію - і зберегла унікальні фрески, що несуть не лише мистецьку, а й духовну пам'ять українського народу. Вона є частиною Національного заповідника "Софія Київська".