Серйозні втрати, дезертирство та безлад в управлінні: видання Politico проаналізувало виклики, з якими стикається Україна на передовій.

Випадки дезертирства почали траплятися значно частіше.

Тривала війна Росії проти України, що має характер виснаження, стала великим випробуванням для нашої країни. Командування активно шукає способи компенсувати брак особового складу.

Про це пише Politico.

Свою історію розповіла Анастасія -- український військовий медик, яка пішла добровольцем до армії 2022 року. Вона не мала військового чи медичного досвіду, але хотіла допомагати пораненим українським солдатам у тилових шпиталях, тримаючись якомога далі від зони бойових дій.

Восени минулого року, під час відпустки через хворобу, вона отримала новину про те, що армійське командування направило її до однієї з найактивніших зон конфлікту в Україні, неподалік від Курахового в східній частині Донецької області.

"На момент прибуття я не мала жодної базової військової підготовки. Моє попереднє керівництво підробило мої документи," -- розповіла Анастасія, яка попросила не вказувати її повне ім'я. Військові представники спростовують можливість подібних випадків.

Анастасія поділилася, що її нові друзі підтримують її в адаптації: "У цій команді водії вже навчили мене збирати зброю, і це дуже допомогло мені".

Її історія звучить в Україні, відображаючи безнадійні зусилля заповнити дефіцит військових, викликаний тривалою, але жорстокою агресією Росії на сході країни.

11 січня головнокомандувач України Олександр Сирський видав наказ про переведення понад 5000 військових ВПС у сухопутні підрозділи. Це рішення викликало значне занепокоєння, оскільки країна ризикує втратити висококваліфікованих фахівців, яких важко буде замінити, щоб посилити свої сили на передовій. Проте Сирський підкреслив, що не планує переводити "незамінних" співробітників. Цю ситуацію також помітили у Вашингтоні.

"Проблема, з якою стикається Україна, полягає не в тому, що в них закінчуються гроші, а в тому, що в них закінчуються українці", -- заявив державний секретар США Марко Рубіо під час слухань щодо затвердження його кандидатури.

Ситуація посилюється напруженістю в армії: дедалі більше непідготовлених і змучених солдатів дезертують, виникають труднощі з набором нових солдатів і заарештовуються шановні та популярні бойові офіцери.

Це перетворюється на політичну проблему для Києва, оскільки він намагається продемонструвати президенту США Дональду Трампу, що має сенс продовжувати підтримувати Україну, оскільки він наполягає на якнайшвидшому припиненні війни.

Проблеми на лінії фронту викликають питання якості військового командування України, яке намагається перейти від жорсткої радянської моделі до системи, заснованої на західних принципах, одночасно ведучи екзистенційну війну.

"Сучасний конфлікт стрімко еволюціонує. Він характеризується високим ступенем технічності, складністю та непередбачуваністю. Для його успішного ведення необхідні ініціативні офіцери, готові до ризику, здатні відстоювати свої позиції та взаємодіяти з солдатами, які можуть мати більший досвід," -- зазначив Глен Грант, екс-офіцер британської армії та фахівець з оборонних питань у Baltic Security Foundation.

За його твердженнями, некомпетентні лідери відчувають неприязнь до таких людей і намагаються змусити їх мовчати, використовуючи бюрократичні методи та залякування, або ж просто звільняють їх. Інспекційні команди є найбільшим лихом для армії, оскільки прагнуть до радянської однорідності, що, в свою чергу, може призвести до поразки України у війні.

Український військовий медик Анастасія, яка пішла добровольцем до армії 2022 року, підтвердила цю тезу.

"Під керівництвом Сирського штаб став справжньою групою лоялістів. Чимало командирів були замінені його людьми, які не переймаються наслідками і прагнуть звітувати перед вищим командуванням лише про успіхи, незалежно від того, скільки життів це вимагатиме," – зазначила вона.

Пресслужба Генерального штабу України, який здійснює оперативне управління збройними силами, у відповіді виданню Politico спростувала звинувачення.

"Одним з ключових аспектів є важливість життя кожного члена команди, що сприяє збереженню тривалої боєздатності та стійкості колективу," -- зазначається у листі.

Всупереч тому, що вище командування відмовилося публічно обговорювати будь-які проблеми, з якими стикається українська армія, оскільки це може завдати шкоди операціям проти Росії, воно визнало, що мають місце випадки дезертирства, і, за його словами, ця проблема вирішується.

"Потрібний системний підхід, який охоплює як управлінські, так і психологічні аспекти", -- заявили в Генштабі.

Аналітики відзначили, що розриви, які спостерігаються в українських збройних силах, викликані величезними обсягами насильства.

У грудні президент України Володимир Зеленський оголосив, що за майже три роки конфлікту Київ поніс втрати в понад 43 тисячі загиблих солдатів та понад 370 тисяч поранених.

Кремлівська влада не надає інформації про свої втрати, проте Сирський оцінив, що тільки в 2024 році Росія понесла втрати в 150 000 загиблих та більше 400 000 поранених. За даними Генерального штабу України, з моменту початку повномасштабного конфлікту Росія втратила близько 818 740 військових, які загинули або отримали поранення.

Хоча Сирський і заявив, що втрати Росії у "багато разів вищі", ніж України, наслідки відчуваються на фронті.

"Як і в будь-якому тривалому конфлікті, що триває більше року, з часом на передовій залишається все менше професійних військових. З іншого боку, зростає необхідність залучення та підготовки людей з цивільного життя, які не мають попереднього військового досвіду," — зазначила Олена Трегуб, виконавчий директор Незалежної антикорупційної комісії та член Громадської антикорупційної комісії при Міністерстві оборони.

Вона додає, що ці люди часто психологічно та фізично не готові до бою, і їхня адаптація вимагає часу. Це неминучий виклик, з яким зіткнулася Україна -- як і будь-яка інша країна, яка опинилася б у такій затяжній війні.

"Проблеми з кадрами стають дедалі більш актуальними, оскільки Україна активно намагається стримати наступ Росії. З травня цього року Кремль відновив контроль над частинами Харківської області, які були звільнені Україною у 2022 році, а також захопив близько 2800 квадратних кілометрів території, що становить близько 0,4% від загальної площі України," — підкреслюють автори статті.

Тепер росіяни стуляють свої лещата над східним логістичним вузлом Покровська, що призводить до нових звинувачень на адресу вищого командування. Як написав командир окремого батальйону "Вовки да Вінчі" української армії Сергій Філімонов, головна причина катастрофи на Покровському напрямку -- вище командування, яке ставить нездійсненні завдання підрозділам. Генерали не розуміють можливостей підрозділів та не орієнтуються в обстановці на передовій.

Водночас російські сили зустрічають численні труднощі, намагаючись виштовхнути Україну з Курської дуги, залучаючи до бою північнокорейських військових. Незважаючи на тижні запеклих наступів, які призвели до значних втрат серед солдатів КНДР, українські захисники продовжують чинити опір.

Зростає кількість вимог до змін. Український військовий аналітик та керівник фонду "Повернися живим", що підтримує Збройні Сили України, зазначив, що на документах на передовій присутня велика кількість особового складу, озброєння та техніки.

"І вони дають їм боєприпаси, і фронт розвалюється. Не тому, що люди не воюють, а тому, що в командуванні панує хаос", -- заявив він у грудні "Українській правді".

Не так давно українські силові структури затримали двох генералів ЗСУ через підозру в "недостатньому захисті Харківщини" під час російського наступу торік. Також був арештований екс-командир 155-ї бригади за звинуваченням у можливому приховуванні випадків дезертирства під час навчань у Франції.

Сирський може бути запрошений в якості свідка. Декілька українських парламентаріїв вважають, що затримання мають політичний контекст.

"Такі вчинки не тільки порушують довіру до збройних сил у час війни, але й можуть суттєво зашкодити обороноздатності нашої держави. Це негативно відбивається на моральному стані військових та на взаємодії з суспільством, що в свою чергу послаблює національну єдність в критичний момент нашої боротьби за незалежність", -- зазначив Роман Костенко, ветеран збройних сил і секретар комітету з оборони Верховної Ради України.

Критика викликана методами, які використовуються для залучення новобранців до військової служби. Деякі експерти вважають, що новим солдатам потрібно надавати можливість навчатися у досвідчених ветеранів, що допомогло б їм адаптуватися до умов бойових дій. Однак існують скарги на те, що командування, замість цього, формує нові бригади із непідготовлених новобранців і відправляє їх у найнебезпечніші зони без належної підготовки.

За словами командувача Філімонова, це призвело до невдач на полі бою.

"Коли солдат опиняється в підрозділі, де відчуває, що керівництво має чітке бачення своїх дій, він прагне залишитися там будь-якою ціною. Проте, якщо командування направляє його на позицію одразу після навчання в Європі або базової підготовки в Україні без подальшої підготовки, це може призвести до його загибелі або до втечі з армії," – зазначив Філімонов.

Незважаючи на зростаючі виклики, українські збройні сили продовжують процес реформування. Вони переходять до сучасної західної моделі, що підвищує ефективність управління, спрощує бюрократичні процедури та прискорює прийняття рішень завдяки цифровізації основних процесів.

Анастасія прагне утриматися на новій позиції, незважаючи на невдоволення, яке викликало рішення направити її на фронт.

"Я могла б залишити службу через цю кривду, але це не мій вибір. Хлопцям я потрібна саме тут," – підсумувала вона.

Нагадаємо, що на ранок 4 лютого українські Збройні Сили знищили 842 930 військовослужбовців російської армії. За останню добу було ліквідовано ще 1270 солдатів.