Останній раз Тарас Шевченко зупинявся саме тут: де розташована та сама оселя та які ще цікаві факти про Пріорку?

Цей район Києва належить до найстаріших, його історія налічує багато століть і починається з XIII століття.

Район Пріорка, що розкинувся на півночі Києва, - це не просто переплетення житлових масивів та промислових зон. Це унікальний калейдоскоп, де минуле зустрічається із сьогоденням, а культурна спадщина дбайливо зберігається серед сучасних будівель.

Урочища Замковище та Біличе поле, відомі ще з X століття, зберегли сліди стародавніх поселень та природні ландшафти. З вершини гори Липинки відкривається захоплюючий вид на колишні землі Пріорки та її околиці.

Історія Пріорки є захоплюючою і повною таємниць, адже її коріння сягають XIII століття. Саме в цей період на цих теренах виникло поселення Яцківка, засноване домініканським ченцем Яцеком Адроном. Згодом ці землі потрапили під контроль київського домініканського монастиря. Свою сучасну назву "Пріорка" місцевість отримала в 1629 році завдяки садибі Петра Розвадовського, настоятеля монастиря, який мав звання пріора. На той час тут налічувалося близько двохсот дворів. З часом вплив католицької церкви почав слабшати, і території спочатку перейшли до Братського монастиря, а згодом опинилися під управлінням Київської міської адміністрації.

Протягом XV – початку XX століття Пріорка пережила період розквіту, перетворившись на значне передмістя Києва. Ці місця були відомі своєю родючою землею, що сприяло активному розвитку садівництва і виноробства. На берегах річок Коноплянки та Курячий Брід процвітали пивоварні та гончарні майстерні, а ярмарки наповнювалися енергією та веселощами. Місцеві мешканці лагідно називали свою територію "Приворок", що відображає її багатий культурний спадок. Неподалік від Пріорки, в околицях Оболонських лук, розташоване урочище Забара — болотиста місцевість, яка зберігає свідчення давніх укріплень.

Справжнім серцем Пріорки вважають будівлю, що розташована на перехресті вулиць Вишгородської та Білицької. Саме тут, в серпні 1859 року, перебував Тарас Шевченко. Ця споруда, що носить ім'я "Тарасова хата", стала останнім домом поета в Україні перед його від'їздом до Петербурга. Біля будинку росте стародавній дуб, який, за переказами, слугував джерелом натхнення для Кобзаря у його творчості.

Серед важливих пам'яток виділяється садиба Фотія Красицького, який був онуковим племінником Тараса Шевченка і прожив у цьому місці близько сорока років. Хоча будинок зазнав певних змін під впливом часу, він продовжує залишатися значущою частиною історичної та культурної спадщини Пріорки.

Духовним центром району є церква Пресвятої Богородиці, зведена у стилі українського бароко на місці стародавнього храму святих Георгія та Дмитра. Церква і прилеглий цвинтар, де лежать жителі XIX століття та учасники Другої світової війни, є невіддільною частиною духовного життя Пріорки.

Сучасна Пріорка представляє собою неповторне поєднання житлових районів, промислових територій та ретельно збережених історичних артефактів. Серед численних цікавих об'єктів особливо виділяється будівля товариства юних натуралістів, виконана в стилі неокласицизму, з її чудовими садами та ставками. Не менш вражаючим є житловий будинок галерейного типу на вулиці Сокальській, зведений у 1941 році для працівників місцевої взуттєвої фабрики.

Пріорка — це не просто частина Києва, а справжній історичний свідок, де зливаються різні епохи, архітектурні стилі та біографії видатних людей. Це місце, яке варте уваги та захоплення як для мешканців столиці, так і для її гостей.

Раніше "Телеграф" ділився історією появи Нової Будови в Києві та її унікальними рисами. Сьогодні цей район фактично став однією з центральних частин столиці.