Тшасковський або Навроцький? Хто з них очолить Польщу, і яке це матиме значення для України?

Які фактори підтримують інтригу і що визначає остаточний підсумок виборів?

На пост президента претендують двоє кандидатів. Перший з них - Рафал Тшасковський, мер Варшави, який представляє ліволіберальний спектр. Він є членом "Громадянської платформи", очолюваної Дональдом Туском, котрий в даний момент займає посаду прем'єр-міністра.

Другий кандидат, Кароль Навроцький, який очолює польський Інститут національної пам'яті, представляє правоконсервативні погляди. Хоча формально він балотується як самовисуванець, його підтримує опозиційна партія "Право і справедливість", що прагне повернутися до влади після втрати керівництва у 2023 році.

Переважна частина проведених опитувань свідчить про незначний розрив між кандидатами. Наприклад, за результатами дослідження IBRiS для порталу Onet, опублікованого 27 травня, різниця становила всього 1,7%, що не виходить за межі статистичної похибки. Згідно з цими даними, 46% виборців готові підтримати Тшасковського, тоді як за Навроцького готові віддати свої голоси 47,7%. Проте існують і альтернативні результати. Опитування, проведене Pollster для Super Express, показує, що Тшасковський отримує 46%, а Навроцький - 41%. Водночас, 13% респондентів ще не визначилися з вибором. Більшість експертів погоджуються, що перевага будь-якого з кандидатів, зрештою, буде мінімальною.

Рафал Тшасковський послідовно виступає за вступ України до НАТО та ЄС, наголошуючи, що це зміцнить безпеку Польщі та регіону. Як мер Варшави, Тшасковський активно допомагав Україні після початку російського вторгнення, організовував гуманітарну підтримку, передачу вагонів метро Києву та допомогу Херсону після підриву Каховської ГЕС.

13 травня під час дебатів він зазначив, що Україна повинна слугувати "перехідною зоною" між Росією та Західними країнами. Він також виступає проти розміщення польських військових в Україні, підкреслюючи важливість швидкого завершення війни на користь України. Відповідаючи на суспільні настрої, Тшасковський також підтримує ідею зменшення соціальної допомоги для українських біженців.

Замість цього, Навроцький славиться своїми відвертими антиукраїнськими висловлюваннями, зокрема стосовно Волинської трагедії. Він стверджував, що Україні не слід розраховувати на членство в ЄС чи НАТО, поки не буде врегульовано історичні суперечки, що виникли під час польсько-українського конфлікту 1940-х років.

Також політик звинувачував президента України Володимира Зеленського у "поганому ставленні до Польщі", зокрема через питання Волині та імпорту зерна. Навроцький заявляв, що Польща має насамперед дбати про власну безпеку та інтереси, а військова допомога Україні не повинна послаблювати польську армію.

В першому турі за Тшасковського і Навроцького сумарно проголосувало лише близько двох третин виборців. Ще третина віддала свої голоси іншим кандидатам. Тож вирішальним у другому турі буде те, хто з фаворитів залучить більше нових голосів.

Рафала Тшасковського підтримали лівий політик Магдалена Беят і спікер Сейму Шимон Головня. Вони навіть долучилися до великого маршу на його підтримку 25 травня.

Проте, найбільш значущими є голоси виборців кандидата, який зайняв третє місце - Славоміра Менцена. Усвідомлюючи свою вигідну позицію, він запросив Навроцького та Тшасковського на свій YouTube-канал для проведення інтерв'ю, а також запропонував укласти декларацію, що складається з 10 пунктів. Основні з них включають: заперечення проти введення нових податків, захист свободи слова, а також протидію відправленню польських військових в Україну та можливому вступу України до НАТО.

Навроцький погодився на всі пункти та підписав декларацію. Натомість Тшасковський хоч і зустрівся з Менценом, але підписувати його документ відмовився. Зокрема, на відміну від Навроцького, він не згоден із пунктом про невступ України до НАТО.

Однак Менцен не висловив явної підтримки жодному з кандидатів. Він висловив своє незадоволення Тшасковським, оскільки той відмовився підписати декларацію, і тому Менцен не бачить "жодних підстав" для того, щоб голосувати за нього. Водночас він подякував Навроцькому за підтримку декларації, але зазначив, що у нього є "проблеми з довірою", вказуючи на суперечливі аспекти його біографії.

За словами Євгена Магди, директора Інституту світової політики, така стратегія є найбільш вигідною для Менцена і в основному спрямована на майбутні виборчі кампанії, зазначив він у коментарі для РБК-Україна.

"Він справді показав високий рівень політичної майстерності і потрапив до другого туру, незважаючи на те, що зайняв третю позицію. На мою думку, Менцен проводить розумну та активну кампанію", - підкреслив Магда.

Спочатку існувала думка, що більшість прихильників Менцена у другому турі виборів підтримають Навроцького, оскільки той представляє схожий правий фланг, хоча й є більш поміркованим. Проте, згідно з останніми опитуваннями, частина голосів праворадикала може перейти до Тшасковського. Важливим аспектом залишиться те, скільки з прихильників Менцена насправді виявиться готовими прийти на голосування у другому турі.

Одночасно ще один радикально антиукраїнський та антиєвропейський кандидат, що зайняв четверту позицію, Гжегож Браун, висловив свою підтримку Навроцькому. Хоча його виборці в цілому схильні віддавати свої голоси за Навроцького, така заява може вплинути на тих, хто вирішив проігнорувати другий тур виборів.

В кінцевому підсумку на результат виборів вплине кілька чинників, сказав виданню Євген Магда.

"По-перше, очікується дуже висока явка. Не виключено, що явка складе більше 70%, що багато. По-друге, оскільки багато громадян Польщі - практикуючі католики, тож багато людей піде після костьолу (недільної месси - ред.)", - зазначив Магда.

Крім того, у польських ЗМІ виникло кілька скандалів, пов'язаних із Каролем Навроцьким: від підозрілого захоплення житла літньої особи у Гданьську до вживання "жувального тютюну" під час політичних дебатів. Проте, наслідки цих інцидентів не є цілком зрозумілими. Переважно їх висвітлюють ліво-ліберальні медіа та державні мовники Польщі, які мають підтримку з боку виборців Тшасковського.

Одночасно правоконсервативні медіа не надають цим подіям великого значення. Більше того, надмірне обговорення скандалів може спонукати деяких невизначених виборців підтримати Навроцького, адже це формує навколо нього імідж жертви.

Особливо вагомим аспектом стане участь закордонних поляків у голосуванні. Вони вже активно реєструються, щоб взяти участь у виборах. У першому турі більшість представників діаспори висловила підтримку Тшасковському, а Менцен зайняв друге місце. Цей фактор, безумовно, надає перевагу меру Варшави. Проте загалом вибори залишаються справжньою інтригою, і перші результати екзит-полів будуть оголошені о 22:00 за київським часом, одразу після закриття виборчих дільниць.