Тимуру Міндічу було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою для підприємця Тимура Міндіча, який є фігурантом розслідування НАБУ стосовно корупційних схем у компанії Енергоатом.

Процес обрання запобіжного заходу відбувається без присутності Тимура Міндіча, який покинув територію України. Йому було призначено державного адвоката, проте зв'язатися з підозрюваним не вдалося. У зв'язку з цим, суд не зміг призначити заставу для Міндіча, оскільки заочний судовий процес не передбачає такої можливості.

Прокурор у даній справі повідомив, що Тимур Міндіч намагався чинити тиск на Рустема Умєрова з метою вплинути на його рішення стосовно придбання неякісних бронежилетів.

Рустем Умєров раніше зазначав, що обговорював питання придбання бронежилетів із Тимуром Міндічем під час свого перебування на посаді міністра оборони.

"В результаті, угоду було анульовано через невідповідність товару встановленим вимогам, і жоден продукт не був доставлений," - зазначив Рустем Умєров.

Прокурор також зазначив, що Тимур Міндіч проводив бесіди з підприємцем і учасником справи Енергоатому Олександром Цукерманом. У ході цих розмов вони застосовували засоби для зниження шуму.

Судове засідання призупинили на 15 хвилин у зв'язку з необхідністю вивчення доказів, що можуть становити загрозу для національної безпеки.

Прокурори пояснили, що після обрання запобіжного заходу справу можуть передати до Інтерполу для затримання Міндіча, зокрема при перетині кордону. Учасники процесу заявили, що його місце перебування невідоме. На уточнення про можливе перебування в Ізраїлі прокурор відповів, що це залежить від законодавства країни та її співпраці з Інтерполом.

10 листопада видання "Українська правда" повідомило, що Національне антикорупційне бюро України здійснило обшуки у Тимура Міндіча, бізнесмена та співвласника "Кварталу 95", який, за інформацією, покинув країну всього за кілька годин до цих подій.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у відповідь на запит Суспільного повідомив, що причиною виїзду Міндіча за межі країни під час воєнного стану стало наявність трьох неповнолітніх дітей.

Що можна сказати про операцію "Мідас"?

10 листопада в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) оголосили про реалізацію великомасштабної операції під назвою "Мідас" з метою розслідування корупційних схем у енергетичному секторі. У рамках цієї операції було проведено більше 70 обшуків. Згідно з інформацією слідства, організатори цієї схеми отримували до 15% від суми контрактів з Енергоатому у вигляді незаконних "відкатів". Виплати здійснювалися контрагентами, яких обирали учасники схеми.

В НАБУ повідомляють, що кошти "відмивалися" в так званих "бек-офісах", розташованих у центрі Києва. Ці приміщення належали родині колишнього народного депутата, а тепер сенатора Російської Федерації Андрія Деркача. Відповідно до інформації слідства, підозрюваним у цій справі вдалося "відмити" близько 100 мільйонів доларів.

10 листопада Національне антикорупційне бюро (НАБУ) опублікувало записи телефонних розмов осіб, які мали кодові імена. Пізніше стало відомо, хто вони насправді. Ключовими персонажами цієї справи виявилися бізнесмени: співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, відомий під псевдонімом "Карлсон", та Олександр Цукерман, якого називали "Шугармен". Вони залишили країну незадовго до проведення обшуків. В результаті проти них були введені санкції, і їх оголосили у розшук.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них -- колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У справі він фігурує під прізвиськом "Професор". У нього також проводили обшуки. 12 листопада він та тодішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук подали у відставку.

Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що Уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.

12 листопада ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:

Приватна підприємиця Леся Устименко отримала рішення про арешт терміном на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 25 мільйонів гривень. Вона згадується в справі як співробітниця бек-офісу. Відомо, що 13 листопада компанія ТОВ "Вангар" внесла заставу за неї, повідомляють "Схеми".

Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію.

Виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії Енергоатом Дмитра Басова затримали на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 40 мільйонів гривень. У кримінальному провадженні він виступає під псевдонімом "Тенор". Крім того, Басов подав апеляцію на рішення суду.

Виконавчому директору з безпеки компанії Енергоатом Ігорю Фурсенку призначили утримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави в розмірі 95 мільйонів гривень. У записах НАБУ Фурсенко відомий під прізвиськом "Рьошик". Він намагався оскаржити рішення суду, але його апеляцію не підтримали.

13 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у справі приватної підприємниці Людмили Зоріної, встановивши тримання під вартою на 60 днів та призначивши заставу у розмірі 12 мільйонів гривень, яка вже була сплачена.

Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, згідно з даними слідства, проходить у справі під прізвиськом "Че Гевара", суд ухвалив рішення про тримання під вартою до 16 січня 2026 року, проте можливість звільнення під заставу у розмірі 51 мільйон гривень була надана. Цю суму вже сплатили, і він вийшов із СІЗО. Крім того, Чернишов також є підозрюваним у справі, пов’язаній з корупційними схемами в будівельному секторі, до яких причетні високопосадовці.