TikTok та безпілотники: чому Сполучені Штати забороняють китайські технології та що це значить для України.

Які наслідки це матиме для України та інших партнерів США?

У США на фінальний етап вийшли переговори щодо продажу китайського TikTok американським покупцям. У посадовців США викликає занепокоєння той факт, що власник TikTok - китайська компанія ByteDance - може поставити під загрозу особисті дані користувачів зі США.

Конгрес США ухвалив закон, який зобов'язав ByteDance до 19 січня 2025 року продати платформу компанії, розташованої поза Китаєм, інакше додаток мав бути заборонений у країні.

18 січня TikTok та кілька інших застосунків, що належать ByteDance, ненадовго припинили функціонувати в США. Проте згодом новообраний президент США Дональд Трамп кілька разів відкладав заборону TikTok. До слова, команда Трампа і сама активно використовувала додаток під час виборчої кампанії.

На даний момент компанія ByteDance має намір розробити спеціальний додаток для американських користувачів, який використовуватиме власні алгоритми і системи обробки даних. Як повідомляє Reuters, цей новий додаток, орієнтований виключно на клієнтів з США, функціонуватиме autonomously від основної платформи.

Передбачається, що він стане частиною спільного підприємства, створеного американськими інвесторами, такими як Oracle, Blackstone та Andreessen Horowitz. У той же час, ByteDance збереже за собою невелику частку акцій. Водночас TikTok у глобальному масштабі, за межами США, залишиться під контролем китайської компанії.

У цих обставинах важливим питанням залишається: чи зможуть американські інвестори отримати доступ до унікальних алгоритмів TikTok, які відповідають за підбір відео. Цей алгоритм спирається на складні моделі машинного навчання, що враховують безліч факторів, включаючи геолокацію, тип пристрою, категорії контенту, хештеги, звуки та навіть поведінкові шаблони користувачів. Розроблена компанією ByteDance, ця технологія вважається однією з найпотужніших у сфері соціальних мереж, що робить її надзвичайно цінним активом.

Саме цей алгоритм є основою успішної монетизації TikTok, а також ще однією причиною побоювань уряду США. Мовляв, цей механізм може використовуватися для впливу на громадську думку.

Цей випадок не є єдиним, коли уряд США активно виступає проти китайських компаній як на своїй території, так і за її межами.

Після популярності TikTok, одним із найбільш яскравих конфліктів останніх років стала боротьба Сполучених Штатів із компаніями Huawei та ZTE, які спеціалізуються на виробництві смартфонів і телекомунікаційного обладнання для мобільних операторів. У 2019 році США внесли Huawei до чорного списку (Entity List) через підозри у шпигунстві, що призвело до заборони на використання американських технологій компанією. А в 2022 році продаж телекомунікаційного обладнання цих компаній на території США був повністю заборонений.

Вашингтон вважає, що техніка цих компаній може мати приховані можливості (backdoors), які дають змогу китайському уряду доступати до даних американських громадян. Ще одним аргументом на підтримку цієї думки є те, що обидві компанії мають міцні зв’язки з китайською владою. Додатково, китайське законодавство, зокрема закон про національну розвідку, прийнятий у 2017 році, зобов'язує компанії співпрацювати з державними розвідувальними службами.

Проте є також думки, що заборона могла бути в певній мірі зумовлена економічними інтересами. Huawei постачає більш доступне обладнання, що ускладнювало ситуацію для американських та європейських конкурентів.

Ще одна цікава історія пов'язана з платформою електронної комерції Temu, яка є власністю китайської компанії PDD Holdings. Як і в багатьох інших випадках, у Сполучених Штатах викликає занепокоєння питання про доступ компанії до даних користувачів, включаючи геолокацію, електронну пошту, календарі, фотографії та навіть біометричні відомості.

У той же час, Temu скористалася правилом de minimis, яке дозволяє ввозити товари вартістю до 800 доларів без сплати мит і з мінімальними перевірками. Це дозволяло компанії встановлювати надзвичайно привабливі ціни, що ставило під загрозу конкурентоспроможність американських підприємств, таких як Amazon, eBay та Etsy.

Однак згодом цю можливість було усунено. У січні 2025 року Трамп ухвалив рішення про запровадження додаткового 10% мита на китайські вироби та скасування норми de minimis для Китаю. Це викликало підвищення цін на товари Temu на 130-150%. На даний момент платформа залишилася доступною в США, але її позиції значно ослабли в порівнянні з американськими конкурентами.

У США активно працюють над стримуванням зростання впливу китайської компанії DJI, відомої своїм виробництвом дронів. Зокрема, її безпілотники Mavic здобули популярність в Україні. Дрони DJI використовуються в США в таких сферах, як правоохоронні органи, служби порятунку, сільське господарство та перевірка інфраструктури, оскільки вони є більш доступними за ціною та демонструють хорошу якість. Проте, в американському уряді виникають побоювання, що дані з цих пристроїв можуть бути передані до Китаю, що створює загрозу для національної безпеки та критичної інфраструктури.

В даний час у США тільки обговорюють можливості для стримування розширення китайських дронів. У грудні минулого року Конгрес прийняв "Закон про національну оборону", який вимагає провести перевірку безпеки дронів DJI до 23 грудня 2025 року. Якщо ця перевірка не буде завершена, продаж нових моделей DJI буде автоматично заборонено. Проте аудит досі не розпочато.

Одночасно в Конгресі був представлений законопроект під назвою "Drones for America Act", який передбачає поетапну заборону на використання китайських дронів до 2028 року, а також надання грантів для підтримки американських виробників.

Сполучені Штати прагнуть стримати розширення китайських технологій не тільки на своїй території, а й у країнах-союзниках. Для цього використовують як залякування, так і заохочення.

У 2020 році США попередили, що країни, які використовують обладнання Huawei, можуть втратити доступ до обміну розвідувальними даними в рамках альянсу "П'ять очей" (Five Eyes): США, Великобританія, Канада, Австралія, Нова Зеландія.

З іншого боку, в той же період Сполучені Штати ініціювали проєкт "Clean Network", метою якого є усунення китайських технологій (таких як Huawei, ZTE, TikTok, WeChat та інших) з телекомунікаційних систем, хмарних платформ та додатків у країнах-партнерах. До цієї ініціативи офіційно приєдналися понад 60 держав, серед яких члени НАТО, Японія та Південна Корея.

Всі вони формально погодились обмежити використання китайських технологій. Проте в кожній країні це відбувається по-своєму. Найбільш активні тут Велика Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Але часто відмова є символічною, адже китайські технології таки мають багато конкурентних переваг. Наприклад, у низці країн заборонено встановлювати китайські додатки на робочих пристроях державних службовців.

Усе це також має відношення до України. Сполучені Штати не раз закликали Київ зменшити свою залежність від продукції Huawei в галузі телекомунікацій. Під час свого візиту до України в 2019 році держсекретар США Майк Помпео порушував питання безпеки мобільних мереж і співпраці з Huawei. Незважаючи на те, що Україна не запровадила повну заборону, оператори почали укладати угоди з Nokia та Ericsson для оновлення своїх мереж.

У той же час, дії Сполучених Штатів у цій області поступово, але невідворотно сприяють створенню у світі двох технологічних блоків — на основі американських і китайських платформ. Хоча наразі в більшості країн існує певний простір для маневру між цими блоками, цей простір поступово зменшується. Ймовірно, наступна хвиля конкуренції у цій сфері буде пов'язана з розповсюдженням різних версій штучного інтелекту.

Інші публікації

У тренді

stolychnonews

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на stolychno.news

Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на stolychno.news

© Stolychno.News. All Rights Reserved.