"Теорія безумства": чому Путін не розпочав військову агресію проти України під час президентства Трампа - NYT
На думку зовнішньополітичних експертів Роберта О'Брайєна та Елбріджа Колбі, Путін не наважився напасти на Україну раніше, тому що не міг передбачити реакцію президента Трампа.
Перший термін президентства Дональда Трампа з 2016 по 2020 рік сприймався як один із найбільш дестабілізуючих факторів на міжнародній політичній сцені. Через вісім років він намагається знову зайняти президентське крісло і обіцяє відновлення миру у світі. Його прихильники серед аналітиків у сфері міжнародних відносин вважають, що "Трамп 2.0" представить світові "вражаючу стратегію".
Цю інформацію поділили Роберт О'Брайєн та Елбрідж Колбі під час бесіди з оглядачем The New York Times Россом Дутхатом.
Роберт О'Брайєн виконував обов'язки радника президента Трампа з національної безпеки в період з 2019 по 2020 рік, тоді як Елбрідж Колбі займав позицію заступника помічника міністра оборони у 2017-2018 роках і був одним із основних авторів стратегії національної оборони на 2018 рік.
Критики Дональда Трампа вважають, що всі досягнення його першого терміну стали можливими завдяки зусиллям радників і дипломатів, які діяли всупереч його імпульсивним рішенням. Вони також застерігають, що якщо Трамп знову займе пост президента, контролювати його спонтанні дії буде набагато складніше, що може спричинити серйозні проблеми для міжнародних альянсів.
Проте Роберт О'Брайен висловлює переконання, що "основною ідеєю" адміністрації Трампа була концепція "миру через силу".
"Суть в тому, що потужна Америка стримує своїх супротивників, тоді як вразлива Америка їх підштовхує до дій. Я переконаний, що ми утримуємо надзвичайно міцну позицію, яка, якщо бути відвертим, є антивоєнною", - зазначає він.
На його думку, Сполучені Штати встановили чіткі межі для Путіна в Україні та для Сі Цзіньпіна на Тайвані, які ніхто не наважився переступити.
"І це дало свої результати. Лише чотири роки тому в глобальному масштабі панував спокій. Наразі ж ми спостерігаємо, як світ невпинно наближається до Третьої світової війни", - підкреслив О'Брайен.
Елбрідж Колбі зазначив, що Трамп критикує "гордість у зовнішній політиці", що передбачає уміння не лише усвідомлювати власні пріоритети та можливості, але й оцінювати потенціал супротивників та демонструвати готовність до діалогу з ними.
"Ми опинилися в цій дивній ситуації, коли кандидата в президенти від Республіканської партії критикують за його відкритість до переговорів з такими людьми, як Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин. Якщо ви згадаєте холодну війну, тоді вважалося обов'язковим для президентів США вести переговори з радянськими лідерами", - наголосив Колбі.
Рішення про виведення американських військ з Афганістану було ухвалено адміністрацією Трампа, але реалізовувати його довелося вже Байдену. О'Брайен зазначає, що застерігав своїх колег від надто швидкого виходу "в стилі Сайгона".
Експерт стверджує, що за початковим планом Трампа, вихід з Афганістану мав бути захищеним та повільним. США планували повернути всю американську військову техніку та обладнання, евакуювати американців та афганців, які допомагали їм. Військові підрозділи мали залишатись в країні до останнього і піти лише після того, як Талібан та афганський уряд досягнуть добросовісної угоди та створять уряд національної єдності, який продовжуватиме боротьбу з терористами ІДІЛ.
"Нічого з цього не відбулося. У нас був хаотичний вихід, який принизив американців... Ми залишили техніку. Ми залишили американських громадян. Ми залишили позаду своїх союзників. У нас немає уряду національної єдності, а ІДІЛ лютує в Афганістані", - наголосив О'Брайен.
Він вважає, що ця обставина наочно продемонструвала Володимиру Путіну та Сі Цзіньпіну, що Сполучені Штати не мають наміру стояти на захисті своїх союзників і партнерів.
"На мою думку, існує безпосередня взаємозалежність між подіями в Кабулі та маршем на Київ, який відбувся всього кілька місяців пізніше," - зазначив експерт.
Елбрідж Колбі підкреслив, що якщо протягом чотирьох років президентства Байдена стався б лише один "нещасливий випадок", його можна було б вважати одиничною невдачею. Однак, коли подібні невдачі починають накопичуватися, це вказує на необхідність шукати глибші причини.
Колбі перелічив усі зовнішньополіттичні невдачі Байдена:
"Тож забагато. І багато з цього, на мою думку, пов'язано з відсутністю поєднання гнучкості та прагматизму, яке привносить президент Трамп... Тоді як адміністрація Байдена є абсолютно негнучкою. Є Тоні Блінкен і Джо Байден, які читають моралі та лекції, але лише з позиції військової слабкості", - зазначив Колбі.
Роберт О'Брайєн пригадав, що розмовляв із Трампом приблизно за два тижні до початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Тоді Трамп сказав йому, що Путін не наважився напасти на Україну, коли Трамп був президентом, тому що росіяни не могли прорахувати, як він відреагує. Він пояснив, що завжди існувала ймовірність, хоч і невелика, що США "рішуче втрутяться, відправлять морську піхоту та розіб'ють росіян".
Цей рівень непередбачуваності, який Ніксон охарактеризував як теорію божевільного, полягає в тому, щоб не давати зрозуміти свої наміри, водночас підтримуючи відкритий і дружній діалог з росіянами. Це може бути важко для розуміння. Президент Трамп демонстрував велику доброзичливість до Володимира Путіна і був привітним із Сі Цзіньпіном. Однак він використовував цю доброзичливість, щоб висловити їм жорсткі й непрості істини. Коли хтось говорить спокійно і як друг, набагато легше сприймати його слова, адже він не намагається повчати, а просто попереджає: "Не роби цього, інакше можуть виникнути серйозні наслідки, такі як війна". – поділився думками О'Брайєн.
На думку експерта, підхід адміністрації Байдена-Гарріс суттєво відрізнявся. Вони відкрито висловлювали, яких кроків не планують вжити на підтримку України, внаслідок чого російські представники уважно стежили за цими заявами та робили свої висновки.
"Таким чином, експерт підкреслив, що Путін виявив відкриті двері."
Зазначимо, що Олександр Усик висловив цікаву ідею Трампу щодо демонстрації його впливу на Путіна. Відомий боксер звернувся до колишнього президента США з проханням підтримати зусилля по визволенню захисників "Азовсталі" з полону.