Софійський собор під загрозою атаки російських військ: Путін намагається посягнути на святиню, уламки "Шахедів" збирали відрами.

Російські загарбники знову посягають на священне. Софійський собор, тисячолітній архітектурний шедевр, який вистояв проти численних нападів та війн, зазнав ушкоджень в результаті чергового російського обстрілу Києва. Це не лише будівля, а й символ української спадщини, який тепер несе на собі нові рани.

Як розповіли у Національному заповіднику "Софія Київська", о четвертій ранку, під час повітряної атаки, вибухова хвиля пошкодила карниз та тиньк на східній частині собору.

"Сталася руйнація карнизу. Це велика трагедія для нас, адже Софійський собор є архітектурною цінністю, що датується початком XI століття, і має тисячолітню історію. Він разом із архітектурним ансамблем XI та XVIII століть занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО під номером один від України. Внаслідок російської агресії вибухова хвиля завдала шкоди цій унікальній пам'ятці. Світова спільнота вже висловила кілька заяв, засуджуючи такі дії з боку РФ, які знищують об’єкти світового значення в Києві", -- повідомив ТСН.ua Вадим Кириленко, головний реставратор Національного заповідника "Софія Київська".

Він зазначив, що очікується подача низки нових заяв від ключових спільнот та організацій, які вказують на те, що Росія безжально та бездумно знищує культурні пам'ятки, що належать не лише Україні, а й усьому світові.

На думку фахівців, Путін намагається підкорити собор, що існував ще в епоху, коли на території сьогоднішньої Москви було лише болото. Це той самий храм, який пограбував хан Батий, проте не зумів його знищити. Святиня, що витримала випробування як від Гітлера, так і від Сталіна.

Вадим Кириленко повідомив, що завершено огляд ушкодженої території: тисячолітня стіна залишилася неушкодженою, проте на фасаді, карнизі та штукатурці виявлено значні тріщини.

"На даний момент у нас активно працюють хіміки, технологи та інженери. Ми розробляємо технологічний процес для виконання всіх необхідних завдань, аби вже з наступного понеділка розпочати відновлювальні роботи. Нам вдалося знайти меценатів, які готові забезпечити фінансування проекту, а також надати всі необхідні матеріали та техніку. Зволікати з цим не можна, оскільки, хоча держава й виділить кошти, їх доведеться довго очікувати. Завдяки меценатам, ми зможемо оперативно реалізувати всі заплановані заходи," – зазначив Вадим Кириленко.

Внаслідок ворожого вогню постраждали тиньк і карнизи, що прикрашають тисячолітні стіни. Тому зараз ніхто не в змозі оцінити, скільки коштуватиме відновлення декоративних елементів собору.

"Це не просто стіна, яку можна покрити плиткою або заштукатурити. Це тисячолітня споруда, що потребує ретельного дослідження та вивчення, перш ніж розпочати роботи з її відновленням," -- підкреслює Вадим Кириленко.

Карниз святині виконаний у вигляді півсфери.

"Після вибуху понад 2 метра карнизу відпало, а на трьох його чвертях з'явилися помітні тріщини. Їх візуально видно. Незабаром пошкоджене місце ще будуть оглядати та простукувати наші фахівці, щоб остаточно зрозуміти, чи можливі подальші руйнівні процеси. Після обстеження будемо більш детально розуміти ситуацію", -- пояснює головний реставратор.

Від вибухів Софійський собор постраждав вперше за понад три роки війни. Це свідчить про беззахисність наших пам'яток перед обличчям війни.

До речі, у Києві п'ять об'єктів заповідника "Софія Київська" (Софійський собор -- ХІ століття, Кирилівська церква -- ХІІ століття, Андріївська церква -- ХVІІІ століття, Золоті ворота -- ХІ століття, Гостинний двір -- ХІХ століття). Майже всі вони у різні роки війни постраждали від російських дронів та ракет.

"Наші об'єкти розташовані у центральній частині міста і мають доволі велику площу. На території Гостинного двору наші працівники збирали уламки від "Шахедів" відрами, бо повітряні цілі збивали саме над будівлею, коли безпілотники через Поділ атакували центр міста. Від російського безпілотника у 2024 році постраждала Андріївська церква, його уламки посікли купол храму", -- розповів Вадим Кириленко.

Протягом століть Київ славився своїми неповторними історичними пам’ятками, які стали символами міста. Однак під час війни вони виявилися вразливими перед агресивними діями ворога.

"На жаль, у сучасному світі немає абсолютно надійних засобів, які б змогли захистити історичні споруди від ракетних ударів та вибухових хвиль, не кажучи вже про прямі влучання балістичних снарядів чи "Шахедів". Єдиним варіантом, який ми маємо для захисту фресок від вибухів, є використання мішків із піском. Проте й цей метод далеко не досконалий. На початку війни ми намагалися закрити відкриті кладки Софійського собору мішками з піском, але незабаром ці мішки довелося прибрати. Виявилося, що волога накопичувалася між кладкою XI століття та піском, і відсутність вентиляції й сонячного світла ще більше шкодила старовинній цеглі. Тож, на жаль, у сучасних умовах війни ефективного захисту для історичних пам'яток не існує," - зазначає Вадим Кириленко.

Згідно з інформацією експерта, дзвіниця Софіївського собору залишилася неушкодженою внаслідок вибуху.

"Будівля дзвіниці більш потужна. Вона зведена у ХVІІІ столітті і була розрахована на певну вібрацію від дзвонів, у які на ній дзвонили. Вона витримує певні вібраційні навантаження і більш захищена, ніж Софійський собор, але й її ніщо не зможе порятувати від прямого попадання російських ракет", -- підсумовує Вадим Кириленко.