Скандал навколо Житнього ринку в Києві: чи вдасться зберегти історичну архітектуру, чи вона буде знищена?

У Київській міській державній адміністрації поділилися своїми планами щодо виходу з кризи.

Житній ринок у Києві знову опинився в центрі гучного скандалу, викликавши жваві дискусії в соціальних мережах.

Чутки про можливу приховану приватизацію Житнього збурили Мережу. Активісти заявляють, що таким чином історичний об'єкт просто хочуть довести до повного занепаду, фактично продати за безцінь, а потім на його місці збудувати чергову висотку чи навіть дві.

Йдеться про найдавніший ринок Києва, який існував на Подолі, ще за часів Київської Русі. Площу Житнього ринку розділяла річка Глибочиця. Тутешній базар сотнями років був центром торгівельного життя Києва. А критий Житній ринок був зведений у 1980 році.

Отже, ми маємо справу з історичною будівлею, яка вже відзначає свій 45-річний ювілей. На початку 2000-х років технічний стан ринку викликав занепокоєння та незадоволення у відвідувачів. На той час приміщенню було всього 20 років, і не так багато людей звертали увагу на протікання даху чи на те, що взимку в обох поверхах було дуже холодно.

Житній ринок - комунальний, тобто належить місту. Останні декілька років міські чиновники тільки й говорять, що ринок треба рятувати. Але, для цього фактично нічого не роблять. Приміщення ринку доведене до такого стану, що його вже неможливо експлуатувати.

Ситуація виглядає так: комунальний ринок виставлено на оренду. Але не весь одразу, а лише перший або другий поверх (чому не обидва — питання без відповіді). Орендар, у свою чергу, повинен не лише відремонтувати всі приміщення ринку та прилеглу територію, а й сплачувати значну орендну плату навіть під час виконання ремонтних робіт, коли ринок залишається закритим.

Фахівці описують цю ситуацію як "безкінечний круговорот". Час іде, стан ринку стає все гіршим, а орендар опиняється в складному становищі: він не в змозі платити орендну плату, оскільки не отримує жодної вигоди від орендованого об'єкта, при цьому зобов'язаний витрачати кошти на його ремонт.

Власне тому, експерти наголошують, що місто має вникнути у проблему, тобто дати орендарю канікули віл сплати оренди, щоб він спочатку виконав ремонтні роботи і зміг запустити ринок в експлуатацію. А вже після цього сплачував шалені кошти за оренду приміщення.

В КМДА почали обговорювати можливість приватизації Житнього ринку, що викликало обурення серед громадськості. Люди занепокоєні тим, що новий власник, який фактично стане власником цього історичного місця, може знищити його унікальність, перетворивши територію на черговий торговий центр, яких у Києві вже й так надто багато.

В даний момент у суспільстві активно обговорюється питання: що є більш вигідним - розумна та справедлива оренда Житнього ринку, чи його приватизація, яка може призвести до серйозних ризиків.

У той час як тривають обговорення, ТСН.ua звернувся до Валентина Мондриївського, заступника голови КМДА, щоб дізнатися, які плани має міська влада щодо Житнього ринку та в якому напрямку планують рухатися.

Яка доля чекає Житній ринок у Києві: оренда чи приватизація?

В даний момент приватизація Житнього ринку не є доцільною. Мається на увазі лише перспектива довгострокової оренди, проте з визначеними умовами, які забезпечать збереження ринку як історичної архітектурної споруди та його первісної функції.

Активісти протестують проти приватизації, оскільки існуюча історична споруда ризикує зазнати руйнування та бути заміненою на новий житловий комплекс на Подолі. Які можливі рішення можуть допомогти в розв'язанні проблеми, що виникла навколо Житнього ринку?

- Міська влада стоїть на сторожі інтересів киян, а громадськість вимагає збереження Житнього ринку як історичної пам'ятки та торгового об'єкта. І тут наші позиції сходяться. Саме тому влада розглядає можливість передати його в оренду на умовах, які не дозволять змінювати ані архітектурну концепцію, ані функцію ринку. Умови оренди мають бути публічними, а контроль за їхнім виконанням - чітким і жорстким.

Які початкові дії повинно вжити місто для розв’язання актуальних проблем Житнього ринку?

Експерти повинні встановити умови можливого орендування та розробити методи контролю за їх дотриманням. Уся ця процедура повинна бути відкритою та зрозумілою для населення, щоб запобігти маніпуляціям і поширенню недостовірних даних.

Якщо ми обговорюємо можливість оренди Житнього ринку, які вимоги можуть бути висунуті до орендаря? Чи стануть ці умови більш суворими?

При розробці умов довгострокової оренди (в разі, якщо депутати підтримають дане рішення) необхідно врахувати попередній досвід оренди, потреби мешканців Києва та чинне законодавство. Тому ми плануємо оренду цілісного майнового комплексу, а не окремих поверхів чи ділянок. Це дозволить уникнути ситуацій, коли загальний вигляд і проблеми, такі як протікаючий дах, не потрапляють під відповідальність орендаря. Хочу наголосити, що основні вимоги до нового орендаря полягають у збереженні архітектурного вигляду будівлі, підтриманні її ринкової функції, а також у відповідальності за технічний стан будівлі та належне функціонування комунікацій.

- Чи залишиться ринок ринком, бо є загроза, що він перетвориться на черговий ТЦ?

Авжеж! Житній ринок повинен зберегти свою назву "Житній".

Раніше на ТСН.ua повідомляли про те, коли російські назви будуть видалені з фасаду Житнього ринку (фото).