Секретаріат омбудсмена повідомляє про тривожну ситуацію в Києві щодо виконання мовного закону в навчальних закладах.

Зображення: Секретаріат мовного уповноваженого

Київ показує значне зниження використання української мови в навчальному процесі.

Під час презентації результатів моніторингового дослідження, яке стосувалося використання державної мови в освітньому процесі навчальних закладів загальної середньої освіти Києва, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко зробив відповідну заяву.

Протягом квітня та травня 2025 року Державна служба якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови реалізувала третій етап моніторингового дослідження щодо дотримання мовних норм у закладах загальної середньої освіти.

Сергій Сиротенко наголосив, що це моніторингове дослідження є надзвичайно важливим, адже дає змогу оцінювати не тільки стан дотримання мовного законодавства в освіті, але й бачити тенденції функціонування української мови в Україні.

За словами Сергія Сиротенка, кількість звернень до Уповноваженого, що стосуються порушень у сфері освіти, є досить низькою — приблизно 5% від загальної кількості скарг. Ці звернення охоплюють усі рівні освіти, включаючи дошкільну та позашкільну освіту. Що стосується шкіл, то лише одна четверта частина всіх скарг пов'язана саме з ними. Хоча на перший погляд це може здаватися малим, насправді незначна кількість скарг не свідчить про відсутність проблем. Це, очевидно, зумовлено особливостями взаємодії між учасниками освітнього процесу, адже батьки та діти мають певний інтерес у збереженні добрих стосунків з вчителями. Окрім того, існує певна складність у фіксації порушень, що також ускладнює ситуацію.

Так, результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон - застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні: 14% на уроках та 21% - на перервах.

Мовний омбудсман: Україномовний контент має бути високоякісним, а не лише "для заповнення ефіру"

При опитуванні учні зазначили, що самі порушують мовний закон - спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках - 40%, на перервах - 52%).

Лише 18% учнів столичних шкіл вказали, що спілкуються лише українською мовою.

"Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі Росія впливає на наших дітей, на формування мовних звичок", - зазначив Сергій Сиротенко.

У цьому році спостерігається зростання кількості звернень до мовного омбудсмена на 27%.

Заступник керівника Секретаріату Уповноваженого наголошує на необхідності прийняття Закону про внесення змін до деяких законів щодо використання мови у освітньому процесі (№13072): "Цей закон не є ідеальним і не вирішить всіх питань. Але він створить певні правові підстави для впливу і на батьків, і на дітей. Адже він чітко визначає, що є освітнім українськомовним середовищем, якою мовою повинні спілкуватися учасники освітнього процесу на території закладу освіти".

На думку Сергія Сиротенка, важливо створити системний підхід до правової та ціннісної освіти як для вчителів, так і для учнів, а також посилити контроль у межах освітньої системи. "Керівник закладу загальної середньої освіти повинен гарантувати і контролювати, щоб працівники закладу дотримувалися вимог організації навчального процесу державною мовою. Він несе особисту відповідальність і має забезпечити виконання мовного закону", - зазначив він.