Як зберегти життя Усика та як поразки від російських боксерів допомогли йому досягти титулів: історія українського боксера на шляху до світової слави.

19 липня в Лондоні відбудеться захоплюючий бій, в якому об'єднаний чемпіон світу в суперважкій вазі Олександр Усик (23-0, 14 КО) зустрінеться із володарем поясу IBF Даніелем Дюбуа (22-2, 14 КО). Цей поєдинок стане реваншем, оскільки два роки тому Усик вже здобував перемогу над британцем. Для українського боксера це буде можливість вдруге за 14 місяців завоювати всі титули престижного королівського дивізіону. Проте його шлях до успіху не був легким: від серйозних хвороб у дитинстві до важких поразок та особистих трагедій, пов'язаних із втратою батька. Усе це, ймовірно, зробило його неймовірним бійцем і взірцем для своєї нації, хоча деякі все ще мають неоднозначне ставлення до Усика.

Перед великим боєм за титул на знаменитому стадіоні "Вемблі" OBOZ.UA підготував добірку найбільш значущих і захоплюючих фактів про Олександра та його шлях у світі боксу.

Викрадені яблука, коні та боротьба за виживання.

Хоча Олександр з'явився на світ у Криму, його батьки переїхали до цього регіону з північних областей України. Мати боксера, Надія Петрівна, родом із Чернігівщини, але вже на півострові закінчила навчання в будівельному училищі. У першому шлюбі вона стала матір'ю доньки Вікторії, проте сімейне життя не склалося. У 1984 році вона познайомилася зі своїм другим чоловіком, і через три роки на світ з'явився Олександр.

Батько боксера, Олександр Анатолійович, походить із Сумщини. Він служив у армії та пережив всі жахи афганської війни, що негативно позначилося на його здоров'ї. Як пізніше зізнавався його син-чемпіон, ночами йому часто снилися жахливі видіння та спогади про загиблих побратимів.

Усик не соромився зізнатися, що в дитинстві був справжнім бешкетником, і впоратися з ним було досить складно. Малий хуліган із Сімферополя любив красти яблука та насіння у бабусь. Він частенько кидався банками і мало не щодня потрапляв у бійки в школі, аж до шостого-сьомого класу. Проте батько завжди стежив за тим, щоб, незважаючи на його витівки, він не забував про навчання.

У зв'язку з фінансовими труднощами, Усик разом з батьками був змушений переїхати на батьківщину матері в Чернігівську область. Там хлопець активно допомагав родині в господарстві, навіть доїв корів. Родичі майбутнього чемпіона займалися конярством, і Олександр також долучався до догляду за кіньми.

Однак у другому класі Усик сильно захворів: "У мене була двостороння пневмонія - страшна хвороба. Лікар сказала моїй мамі, що я можу не вижити. Я хворів близько року і майже весь цей час лежав у лікарні - два місяці там, два тижні вдома. Бабуся водила мене до церкви, мені було цікаво: я дивився, слухав службу, мені подобався запах ладану, роздивлявся ікони".

Таким чином, боксер знайшов шлях не лише до Бога, але й до світу спорту. У одному з інтерв'ю мама спортсмена, Надія Петрівна, згадала, як лікар маленького Сашка сказав: "Синку, тільки спорт врятує тебе від смерті!" Усвідомлюючи свою складну ситуацію, Сашко в дитинстві доклав величезних зусиль і вирішив присвятити своє життя спорту.

Усик вирішив займатися фізичними вправами: почав присідати, віджиматися, бігати та плавати, загартовуючи своє тіло. Оскільки в селі була доступна лише футбольна секція, Олександр обрав гру у футбол. Після повернення до Сімферополя, за рекомендацією лікарів, він продовжив тренування у спорті, приєднавшись до академії "Таврії". Багато хто вважав, що у нього є потенціал стати професійним футболістом, але він не зміг контролювати свій запальний характер.

На сьогоднішній день Усик заявляє, що залишив команду через фінансові труднощі, але раніше в медіа з'являлися чутки про конфлікт з іншим гравцем, який переріс у бійку і, зрештою, поставив під загрозу професійну кар'єру Олександра у футболі. Незважаючи на це, здобувши титули чемпіона в боксі, він все ж вирішив повернутися на футбольне поле.

"Під час одного з тренувань сталася неприємна ситуація. Один з гравців команди вдарив Сашу підніжкою, і, не вагаючись, син відповів йому ударом в обличчя. Тренер заявив, що Сашко або має вибачитися перед цим хлопцем, або покинути команду. Син відповів, що вважає себе правим і готовий вибачитися тільки перед командою, а от перед 'постраждалим' - ні. І просто пішов", - ділився Олександр Анатолійович.

"Старий та страждаючий" на шляху до величі.

У віці 15 років, за рекомендацією батька, Усик почав займатися боксом. Проте його перший тренер Сергій Лапін спочатку сумнівався в доцільності цього рішення через молодий вік та слабке здоров'я Олександра.

"Він вже був досить 'дорослим' для боксу. Я не помітив у нього якихось видатних фізичних здібностей. Крім того, у нього були проблеми зі здоров'ям - астма, а грудна клітка не виглядала розвиненою. Але мій старший син Сергій вирішив його запросити, тож я не став заперечувати. Сказав йому: 'Іди, працюй з ним'. Сергій безперервно наносив удари... Я думав, що після стількох пропущених ударів він не повернеться. Але Сашко знову прийшов! Виявився справжнім настирником!" - згадував Лапін.

Хоча на перших тренуваннях Усик зазнавав чималих труднощів, він не покинув залу і швидко почав демонструвати значний прогрес. Виявилося, що у нього природно розвинене відчуття дистанції, яке працювало на підсвідомому рівні. Більш досвідчені опоненти не могли його вразити — в потрібний момент він вмів ухилятися, нахилятися або підстрибувати, демонструючи вражаючу реакцію.

Злет Олександра в боксі був дуже стрімким. У 2006 році він взяв участь у чемпіонаті Європи і одразу дійшов до півфіналу, в якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг. Мало хто знав, але того ж 2006-го Усик потрапив у "лапи слави". Адже лише у 19 років за медаль на першості континенту він отримав майстра спорту міжнародного класу, підвищену зарплату та премію.

Звісно, я був переконаний, що я справжня зірка! Пам'ятаю, що в якийсь момент ми навіть посварилися з моєю теперішньою дружиною і розійшлися. Я почувався, як Конор Макгрегор, впевнений у своїй силі. Проте, на жаль, я програв наступний чемпіонат України і не зумів потрапити на жодні європейські змагання. Врешті-решт, я вирішив перейти в іншу вагову категорію і навіть залишив бокс. Вважав, що це мій остаточний кінець у спорті, і думав про те, щоб зайнятися театром. Але в результаті здобув перемогу на чемпіонаті України і вступив на факультет фізичного виховання, - ділився своїми переживаннями Олександр.

Віра стала ключем до вирішення проблеми для боксера. Олександр звернувся до свого духовного вчителя і відверто поділився своїми переживаннями. Завдяки йому спортсмену вдалося подолати труднощі, пов'язані зі зірковою хворобою.

Після змін у своїй кар'єрі Усик перейшов до напівтяжкої вагової категорії та у 2008 році здобув у Болгарії престижний трофей Кубка Стренджа. Він також замість Дениса Пояцики вирушив на олімпійський ліцензійний турнір, де з гідністю отримав квиток на Олімпійські ігри.

На Олімпійських іграх у Пекіні-2008, виступаючи у ваговій категорії до 91 кг при вазі 84 кг, Усику бракувало маси для гідної конкуренції зі своїми суперниками. Крім того, він сам визнавав, що не приділив достатньо уваги підготовці до цієї Олімпіади. Проте наступний олімпійський цикл став для кримчанина періодом формування і розвитку. Саме тоді він зав’язав дружбу з Василем Ломаченком і його батьком.

У 2008 році Олександр виграв чемпіонат Європи, потім у 2009 році взяв бронзу на світі, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву. А остаточно кримчанин зміцнів і став на ноги в 2011 році, коли на першості планети уклав на лопатки сильного росіянина Артура Бетербієва, а у фіналі просто розніс господаря форуму азербайджанця Теймура Маммедова і завоював золоту медаль.

Після тривалого панування на міжнародній арені, Олександр вирушив на Олімпійські ігри як беззаперечний лідер. Він завершив свою аматорську кар'єру гучною перемогою, здобувши реванш у Руссо за поразку в Пекіні. І саме в Лондоні, демонструючи свої неперевершені навички, Усик виконав свій легендарний гопак, ставши улюбленцем публіки не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Проте тріумф на Олімпіаді був затемнений втратою батька, який, на жаль, не встиг побачити золоту медаль. Проте він завжди вірив, що його син здатний досягти такого успіху.

Коли я прибув, він вже лежав у дерев'яній скриньці. Я просто витягнув її з сумки і приклав до його руки. Ось так, тримаючи його мертву руку, я вийшов з кімнати. Моя мета була поїхати до нього. Під час нашої поїздки з Лондона, що тривала три дні, я планував відвідати його. Ми перебували в одному з міст України, і я чекав на автомобіль. Хотів привезти класну машину, щоб він побачив, на чому я їжджу. І тут мені зателефонувала мама о третій ночі і сказала... - ділився спогадами Усик в інтерв'ю для TNT Sports Boxing.

З "Отамана" до рекордсмена

Отримавши золоту олімпійську медаль, Олександр отримав пряму можливість перейти у професійний спорт та зайняти високе місце в рейтингах. Проте Усик залишався в роздумах. Після свого успіху в Лондоні він обрав залишитися вдома і, разом із майбутнім кумом Василем Ломаченком, став одним із лідерів команди WSB "Українські отамани", де обійняв посаду капітана. Не дивно, що "синьо-жовті" дійшли до фіналу, і якби суддівство було більш об'єктивним, могли б виграти той сезон.

Проте вже в 2013 році Олександр уклав угоду з промоутерською фірмою братів Кличків, відомою як K2, і розпочав свій стрімкий шлях у професіональному боксі. Його виступи вражали публіку не лише вражаючими перемогами, але й захоплюючими виходами на ринг. Усик без зусиль заповнював найбільші арени та стадіони України, швидко здобуваючи перемоги над своїми суперниками.

17 вересня 2016 року, всього лише у своєму десятому професійному поєдинку, Олександр здобув титул чемпіона світу за версією WBO, перемігши за очками непереможного на той момент польського боксера Кшиштофа Гловацького.

Варто зазначити, що подарунком долі для Усика стала всесвітня боксерська Суперсерія, в рамках якої він зміг зібрати всі титули у своїй вазі - спочатку відібрав пояс WBC у латвійця Майріса Брієдіса, а потім у липні 2018-го у Москві переміг росіянина Мурата Гасієва та став абсолютним чемпіоном.

Після напруженої перемоги над Брієдісом Олександр встановив новий рекорд, перевершивши легендарного Евандера Холіфілда за швидкістю об'єднання титулів у важкій вазі. Це досягнення він здійснив у своєму 14-му професійному бою, тоді як американцю знадобилося 15 поєдинків. Таким чином, Усик став другим українським боксером після Володимира Кличка, який зміг об'єднати чемпіонські пояси.

У поєдинках того сезону Всесвітньої суперсерії, починаючи з чвертьфінальної стадії, Усик більше не виходив під знайому мелодію "Їхали козаки" у виконанні гурту "Тінь сонця". Для кримського боксера спеціально була створена нова пісня "Брати", написана Василем Жаданом, яка прозвучала і на "Олімпійському" в Москві.

"Недотяж" підкорив Королівський дивізіон

Після того, як Олександр Усик захистив свій титул проти британського боксера Тоні Беллью у 2018 році, він вирішив зробити крок у суперважку вагу і почав активно набирати необхідну масу. Не всі експерти були впевнені в його успіху в новій вазі. Тим не менш, Усик спочатку здобув перемогу над Чаззом Візерспуном, потім переміг досвідченого Дерека Чісору, а згодом шокував усіх, вигравши у Ентоні Джошуа.

25 вересня 2021 року в Лондоні непереможний український "Джокер" відібрав чемпіонські пояси WBA Super, IBF, WBO та IBO у британської зірки Джошуа, перемігши господаря рингу за очками. Шанувальники Усика дуже переймалися тим, що на туманному Альбіоні судді не віддадуть українцю перемогу, але своїм домінуванням він не залишив їм вибору.

Після вражаючого виступу на лондонському рингу новий чемпіон суперважкої категорії відвіз колишні титули Володимира Кличка до України. А згодом він успішно захистив їх у повторному бою з Ентоні.

Щоправда, реванш із Джошуа опинився під великою загрозою, адже після російського вторгнення в Україну у лютому 2022-го Олександр вступив до територіальної оборони, а також не шкодував грошей для захисників Київщини. "Мені подзвонив Усик і сказав: "У мене дві бригади, їх треба одягнути. На тебе покладаюся, з тебе вся логістика, з мене - фінанси", - розповів український футболіст Роман Зозуля.

Проте, після консультацій з військовими, Усик вирушив готуватися до реваншу, який відбувся 20 серпня в Джидді. Цей бій виявився для українця значно складнішим, адже до другого поєдинку Ей Джей підготувався значно ретельніше. Однак, це не було достатньо, щоб перевершити Олександра.

Олександру було непереливки у 8-му та особливо 9 раунді, коли на нього обрушилася велика кількість силових ударів. Проте українець витримав і пішов уперед у заключних раундах, здобувши перемогу роздільним рішенням суддів - 113:115, 115:113 Усик та 116:112 та зберігши свої пояси WBA (Super), WBO, IBF та IBO.

Згодом кримчанин зміг навіть перевершити знаменитого Кличка-молодшого, якому не судилося завоювати титул WBC. Натомість Усик став володарем цього титулу, відібравши його у британця Тайсона Ф'юрі, який тривалий час уникав зустрічі з українцем, називаючи його недостойним суперником. Але коли всі відмовки закінчилися і перенести поєдинок вже не було можливості, нарешті відбулася битва за абсолютне першество.

18 травня 2024 року в Ер-Ріяді відбувся поєдинок між чемпіоном світу у важкій вазі за версією WBC Ф'юрі та володарем титулів WBA (Super), WBO, IBF, IBO і The Ring Усиком. Переможець поєдинку мав стати першим абсолютним чемпіоном у важкій вазі з часів Леннокса Льюїса. І ним виявився українець. Наприкінці дев'ятого раунду Олександр завдав Тайсону серії потужних ударів. Рефері відрахував британцю нокдаун. А по закінченню 12 раундів розділеним рішенням суддів британець зазнав першої поразки в профі.

21 грудня 2024 року відбувся повторний бій між Олександром Усиком і Тайсоном. Цього разу український боксер здобув перемогу ще більш впевнено, завершивши поєдинок одноголосним рішенням суддів з рахунком 116:112. Завдяки цій перемозі кримчанин успішно захистив свої титули чемпіона світу за версіями WBC, WBA Super, WBO та IBO.

У перерві між двома мегасеріми із Джошуа та "Циганським королем", у серпні 2023 року українець провів перший бій із Дюбуа в Польщі і виграв нокаутом у дев'ятому раунді. А сам поєдинок, який мав стати для Олександра розминочним і тримати його в тонусі, закінчився скандалом. Адже у п'ятому раунді Дюбуа завдав Усику удар в нижню частину тулуба, і той опинився на канвасі.

Британець кричав, що потрапив супернику в живіт, і це має бути нокдаун, якщо не нокаут, але рефері визнав це ударом нижче пояса і дав українцеві прийти до тями і продовжити бій. Промоутер Дюбуа Френк Воррен подав апеляцію на результат поєдинку, але її було відхилено. Та й статистика бою продемонструвала тотальне домінування Усика.

Буквально нещодавно Олександр заявив, що йому залишилось в боксі ще два поєдинки, включаючи нинішній проти Дюбуа. Але вже кілька років Усик думав про те, щоб завершити кар'єру та присвячувати більше часу дружині та своїм чотирьом дітям, які завжди надихали і підтримували його.

Кримський боксер вже встиг підготувати свої плани на пенсію - він придбав земельну ділянку в Київській області, де займається вирощуванням лохини та полуниці, а також задумав приручити диких кабанів.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що легенда боксу з Росії дав прогноз на реванш Усик - Дюбуа.