Які нові ініціативи були запропоновані в Брюсселі для підтримки України?

Євросоюзу не вдалося перехопити ініціативу у переговорах по Україні. Чому це не зрада, - розбиралася Gazeta.ua.

Пізно вночі почали надходити перші повідомлення про результати екстреного засідання Ради Європи 6 березня. Країнам-членам ЄС вдалося погодити виділення додаткових 800 мільярдів євро на переозброєння. Вони також наголошують на "мирі через силу" і на припиненні вогню як на етапі, а не цілі, мирного процесу. Україну обіцяють підтримувати ще потужніше.

Водночас у підсумковій заяві сказано: європейські країни самотужки, без США, реагуватимуть на зовнішні загрози "з усіх боків". Це може означати, що спільна відповідь всього ЄС, приміром, на російську дронову атаку не передбачатиметься автоматично, а погоджуватиметься - у кожному конкретному випадку.

Отже, президент Франції Еммануель Макрон зазнав тактичного невдачі зі своєю концепцією "ядерної парасольки". Не лише угорський прем'єр Віктор Орбан висловив незгоду, заблокувавши пропозицію про кредитування країн ЄС на суму до 150 мільярдів євро для оборонної промисловості, але й інші учасники також виявили опозицію. Тому підсумкова заява буде опублікована окремо як додаток.

Прем'єр Болгарії Росен Желязков наполягав на фінансуванні переозброєння ЄС не з Фонду згуртованості (звідки отримують дотації різні країни, якщо "відстають"), а від перенаправлення невикористаних коштів з фонду Євросоюзу для боротьби з ковідом на зміцнення оборонної промисловості. Питання важливе, адже через дискусію про використання коштів зі спецфондів у Німеччині розпалася "світлофорна" коаліція Олафа Шольца. Канцлер ФРН справді був не у доброму гуморі - опосередковано розкритикував Макрона з його "ядеркою," нагадавши, що "ядерна парасоля" в ЄС вже є і називається вона НАТО.

Саміт став викликом і для грецького прем'єра Кіріакоса Міцотакіса, який змушений був залишити Брюссель раніше часу через голосування у парламенті щодо недовіри його уряду. Перед цим він висловив своє невдоволення, наголошуючи, що питання оборони східного флангу ЄС отримує надмірну увагу, тоді як загрози для Середземномор'я та Західних Балкан також потребують уваги.

Президент України Володимир Зеленський був тепло прийнятий, що явно принесло йому задоволення.

"Ми отримали величезний сигнал підтримки," - сказав він журналістам перед самітом.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн офіційно оголосила про виділення 800 мільярдів євро для зміцнення обороноздатності Європи. За її словами, це рішення дозволить країнам-членам ЄС інвестувати в українську оборонну індустрію та розвивати військові можливості, до яких також приєднається Україна.

Екстрене засідання Ради Європи, що відбулося 6 березня, тримало світ у напруженні до пізньої ночі. Протягом дня Росія посилювала критику на адресу Макрона, поки Лавров і Путін не висунули звинувачення йому в "ядерному шантажі". З боку США надходили суперечливі повідомлення. Спеціальний представник американського президента з питань України та Росії Кіт Келлог підтвердив призупинення обміну розвідувальною інформацією з Києвом, але підкреслив, що ізоляція Кремля не є дієвою. За словами Келлога, Трамп використовує підхід "батога і пряника" для обох сторін. Для американців "батіг" у випадку Росії означає конфіскацію її "заморожених" активів.

Але Євросоюз удруге за поточний тиждень не зміг погодити такого рішення. Прем'єр Бельгії, де перебуває більшість російських грошей, Барт де Вевер, у своєму виступі на засіданні Ради Європи закликав бути вкрай обережними, адже Європа вже використовує відсотки з цих активів. Конфіскація, за його словами, може похитнути світовий фінансовий порядок. ЗМІ стверджують з посиланням на європейських високопоставлених чиновників, що представники Франції та Німеччини у кулуарах говорили те саме.

Цікаво, що Китай раптом наполіг на участі України і Європи у переговорах. Про це повідомив спецпредставник КНР з європейських справ Лу Шае. Китайська тема була продовжена у Києві того ж дня: дві країни підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту. А Центр національного спротиву повідомив про можливу участь у війні на боці РФ ще й китайських бійців, котрим нібито не вистачає бойового досвіду.

Інтерес Китаю до участі Європи у переговорах зрозумілий, якщо зважити на вплив китайської сторони на ЄС. А от різкий відхід від звичного нейтралітету свідчить про зміни, котрі у Пекіні вважають вартими відмови від обтічних формулювань по Україні.

Можливо, китайська сторона мала на увазі зусилля Сполучених Штатів. Прем'єр Болгарії під час засідання зазначив, що без участі США важко сподіватися на досягнення миру. І, здається, він виявився правим.

Президент Володимир Зеленський, виступаючи перед Радою Європи, окреслив чіткі заходи для досягнення миру: перемир'я в повітряному, водному та енергетичному секторах. Це надзвичайна ініціатива, але вона зіткнулася з негативною реакцією Росії на аналогічні пропозиції, висунуті Францією та Великою Британією. Незважаючи на це, спецпредставник президента США Стів Віткофф висловив надію на те, що можливо укласти угоду про припинення вогню на півроку.

Після цього він підтвердив, що зустріч між українською та американською делегаціями відбудеться наступного тижня в Саудівській Аравії. Зеленський оголосив про свій візит 10 березня, щоб провести переговори з принцом-спадкоємцем, але залишиться до 12 березня для зустрічі з представниками США. Водночас президент України повідомив, що обговорив з Макроном деталі військового саміту, який відбудеться в Парижі 11 березня.

Екстрене засідання Ради Європи показало, що ЄС не зміг повернути собі ініціативу у переговорному процесі по Україні, але сукупно лідерам країн Європи вдалося забронювати місце за столом Зеленському. Якщо за ним вимальовуватиметься серйозна європейська військова міць (нехай поки і на рівні документів), вага українського президента у дискусіях зросте. Вхідний квиток коштував Євросоюзу майже один трильйон євро, якщо додати вже надану Україні допомогу до запланованих витрат. Але у Брюсселі вважають, що мир того вартий. Тепер, якщо у США зірветься угода з РФ, замість Вашингтона Путін матиме справу з Брюсселем. Про занепокоєння Кремля свідчить той факт, що РФ цими днями нарощує свою військову присутність у Чорному морі.