НАТО-саміт став "Трамп-самітом": як Сполучені Штати встановлювали правила гри.

Цьогорічний саміт НАТО, що проходив у Гаазі і був охарактеризований держсекретарем США Марко Рубіо як "саміт Трампа", став важливою платформою для досягнення значних угод і обговорення невирішених проблем. Лідери 32 держав домовилися про збільшення витрат на оборону до 5% ВВП до 2035 року — це була одна з основних вимог президента США Дональда Трампа, який вважає дане рішення своєю перемогою.

Цю інформацію повідомляє видання Politico.

Зростання оборонних цілей символізуватиме вихід Європи з-під американського впливу: держави повинні не лише закуповувати військову техніку, а й розвивати потужні сили для протидії можливим загрозам. Крім того, це є логічним продовженням вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, а також реакцією на агресивні дії Росії.

У фінальному комюніке Альянсу Росію описали як "тривалу загрозу", що контрастує з формулюванням минулого року - "найбільша і найбільш пряма". Коли постало питання про те, чи можна вважати Путіна "супротивником", Трамп просто обійшов цю тему.

Ці аспекти мають значний вплив на позицію НАТО щодо України. У той час як Вашингтон сприймає війну в Україні як "конфлікт європейського масштабу", більшість європейських лідерів вважають її критично важливою для безпеки всього континенту. Хоча Трамп і відмовився від відкриття дверей НАТО для Києва, це не змінило загальної позиції Альянсу: генеральний секретар Марк Рютте підтвердив, що шлях України до членства є "незворотним".

Президент США, критикуючи колективну безпеку, заявив: "Існує безліч визначень статті 5... Але я налаштований бути їхнім другом". Тобто він готовий підтримувати, але не йти боронити союзника автоматично.

Саме це змусило європейців і Канаду готуватися до самостійного захисту. Як сказав голова Пентагону Піт Гегсет: стратегічні реалії сьогодні не дозволяють США "передусім зосереджуватися на Європі". Альянс домовився про нові стандарти військової потужності -- і це буде реальна база оборонної спроможності, не лише бюджети.

Саміт продемонстрував, що Європа готова активно брати на себе відповідальність за власну безпеку, без надії на підтримку з боку Вашингтона. Це призводить до зміщення акценту НАТО з американської столиці до Брюсселя та інших європейських міст. Тим часом Трамп, досягнувши зростання витрат до 5% ВВП, залишився лише в ролі каталізатора - він змінив фінансовий підхід, але не зміцнив основи єдності Альянсу.

Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із жорсткою заявою на адресу президента РФ Володимира Путіна, підкресливши, що не довіряє йому через особистий досвід спілкування, під час якого російський лідер неодноразово говорив неправду.

Рютте згадав про свої бесіди з Путіним після катастрофи рейсу MH17, коли в липні 2014 року малайзійський пасажирський літак був збитий над тимчасово окупованим Донбасом ракетою, запущеною з російського ЗРК "Бук". У той час Рютте обіймав посаду прем'єр-міністра Нідерландів, громадяни яких стали жертвами цієї трагедії.

Крім того, керівник НАТО підкреслив, що ілюзорне сприйняття Росії як менш серйозної загрози для держав-членів Альянсу є небезпечним, зважаючи на її агресивні дії, зокрема масштабну війну з Україною.