Саміт НАТО: що очікувати? Зникли мільярди, "незворотне членство" для України, Трамп-руйнівник, а Росія вже не вважається агресором.

У візії ідеального світового порядку Сполучені Штати залишаються потужним "оплотом безпеки" для Європи, сигналізуючи російському лідеру Путіну про те, що агресивні дії недоречні. Однак, під керівництвом президента Дональда Трампа, виникає інша перспектива: він вважає, що Європа та Україна нібито "експлуатують" США, тому не заслуговують на підтримку, в той час як Росія виглядає як "надійний партнер", якому можна повірити.

Дональд Трамп все активніше налагоджує контакти з Росією, що підриває довіру до НАТО та ставить під питання участь США в Альянсі. Сигналів про те, що він більше не сприймає Європу як союзника, стає все більше. Тому саміт, що пройде в Нідерландах 24-25 червня, викликає серйозні побоювання щодо можливих висловлювань та дій американського президента. Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зазначає, що важливість збереження крихкої єдності НАТО в умовах, коли "адміністрація президента США ставить під сумнів роль Америки як основного гаранта безпеки Альянсу, є такою ж важливою, як і необхідність збільшення витрат на оборону".

Окрім обговорення вимоги Трампа щодо підвищення військових витрат країн НАТО до 5% від їхнього ВВП, важливою темою на порядку денному стане ситуація в Україні. Президента України Володимира Зеленського запросили на саміт, але через суперечки в адміністрації президента США його статус знижено. Повідомляється, що він візьме участь у вечері, організованій королем Нідерландів. Також під сумнівом залишається особиста зустріч між президентами США та України, яка планувалася на минулому тижні в Канаді.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголошує на тому, що Альянс дотримуватиметься своїх зобов'язань щодо прийняття України, навіть якщо це не буде зазначено в остаточному комюніке майбутнього саміту. Проте, є підстави вважати, що така інформація все ж з'явиться, оскільки вказується на те, що у фінальному документі про Україну буде менше згадок, ніж раніше. США виступають за зменшення згадок про Україну у фінальному комюніке саміту. На даний момент "чернетка" документа містить лише одну згадку про оборонні спроможності України, без заяви про підтримку з боку Альянсу. Росія, з одного боку, залишається "прямою загрозою", проте в комюніке відсутні згадки про її агресію, а також не повторюватимуться попередні твердження, що Україна перебуває на "незворотному" шляху до членства в НАТО та інші партнерські меседжі.

Про те, чого чекати від саміту НАТО та як Дональд Трамп руйнує євроатлантичний союз - у матеріал OBOZ.UA

"З метою порадувати Трампа"

Враховуючи неприязнь президента США до тривалих переговорів, саміт у Гаазі проходитиме у формі єдиного засідання тривалістю дві з половиною години. Зазвичай саміт НАТО включає три сесії, кожна з яких займає стільки ж часу і зосереджується на питаннях геополітики та стратегії альянсу. Однак цього разу захід обіцяє бути "швидким і приємним", щоб задовольнити Трампа та уникнути ситуації, подібної до його від'їзду з "Великої сімки" в Канаді минулого тижня. Комюніке саміту НАТО буде містити всього п'ять абзаців на одному аркуші формату А4, в той час як минулорічна заява у Вашингтоні складалася з 44 абзаців і містила 5400 слів.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має намір зосередитися на досягненні спільного рішення щодо підвищення витрат на оборону Альянсу до 5%. Ця сума буде включати 3,5% на основні оборонні програми та 1,5% на розвиток військової інфраструктури і логістичних систем. Цей підхід є суттєвою перемогою для Дональда Трампа, який давно закликав країни-члени НАТО збільшити свої витрати на оборону. Якщо це рішення буде ухвалене, воно знову ж таки підніме настрій американському президенту, надаючи йому ще один привід вважати, що його дії є виправданими.

Україна - різка зміна настрою під впливом Трампа.

Окрім дискусії про вимогу президента США довести військові витрати до 5% ВВП, ключовим пунктом порядку денного стане доля України. За даними ЗМІ, Сполучені Штати увесь цей час тиснули на європейських союзників, щоб ті обмежили згадки про Україну в заключному комюніке саміту. Поточний проєкт документу містить лише одну побіжну згадку про обороноздатність України та не містить широкої заяви на підтримку Києва, повідомляє Newsweek.

Генсек НАТО побоюється, що саміт Альянсу може ускладнити дві речі: президент США Трамп, має значні розбіжності із союзниками з питання майбутнього України і щодо її подальшої підтримки. Нібито він вимагатиме від членів НАТО припинити допомогу, аби Україна скоріше погодилася щодо завершення війни. У проекті комюніке немає кількох значущих заяв, які містилися в минулих деклараціях. Так, нічого не йдеться про перспективи, нехай довгострокові, вступу України до НАТО. Також немає торішньої обіцянки виділяти 40 млрд доларів на рік у вигляді військової допомоги. Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг спочатку взагалі запропонував дати Україні 100 млрд євро на п'ять років, але, зустрівши опір ряду країн, замінив його на 40 млрд євро на рік. Від цієї пропозиції, однак, тоді залишилася лише обіцянка: рішення не ухвалили, оскільки не всі країни були готові давати конкретні зобов'язання на кілька років наперед.

У проекті комюніке Росія називається "загрозою" для євроатлантичної безпеки: на цьому наполягали багато країн. Враховуючи позицію нинішньої американської адміністрації, не було гарантій, що й таке формулювання буде включено. Водночас, на відміну від минулорічних декларацій, немає згадки про "Росію-агресора", яка веде загарбницьку війну в Україні. США при Дональді Трампі заблокували таку згадку вже у кількох міжнародних документах, наприклад, у резолюції Генеральної асамблеї ООН. Як зазначають європейські дипломати, все це робиться, щоб уникнути відкритих розбіжностей між президентом Дональдом Трампом та союзниками.

Не зовсім зрозуміло, чи візьме участь президент України в основній частині засідання, адже його запрошено лише на вечерю до короля Нідерландів, приурочену до старту саміту. Також викликає запитання, чи відбудеться зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, яка є вкрай важливою для України. Як повідомляється, комітет Конгресу США вже ухвалив проєкт оборонного бюджету на 2026 рік, в якому, очікувано, немає передбаченої військової допомоги для України. Тепер Україні необхідно зосередитися на закупівлі зброї в Сполучених Штатах, хоча, схоже, існують певні труднощі в цьому аспекті через скептичне ставлення Трампа. Саме питання продажу американської зброї стане одним із ключових моментів у переговорах між президентами, якщо такі зустрічі відбудуться.

Як усе трансформувалося за рік

Заключне комюніке саміту НАТО, в якому майже не згадується Україна, буде разючим контрастом із заявами, зробленими Альянсом протягом останніх кількох років. Усі останні роки НАТО висловлювало однозначну підтримку Україні. Ще рік тому питання вступу України до НАТО розглядалося як головним для отримання гарантій безпеки, які б унеможливили наступний напад з боку РФ. Так, надати натовську "парасольку" Захід був не готовий, але ж на саміті у Вашингтоні Альянс охарактеризував прагнення України як "незворотне", тобто, що "майбутнє України - у НАТО", хоча це й далеке майбутнє.

"НАТО підтвердило свою готовність "зміцнити нашу тривалу підтримку України, щоб вона могла здобути перемогу у боротьбі за свою свободу", – йшлося в комюніке 2024 року. Наразі ці слова вже не мають значення."

Зробити Альянс недієздатним

Після закінчення холодної війни всі були переконані, що жоден противник не наважиться на військове вторгнення до європейської країни-члена НАТО. Сьогодні ця віра похитнулася, особливо з обранням Трампа. Вірність США Альянсу більше не вважається само собою зрозумілою, і НАТО занурюється у найглибшу кризу за всю свою історію. Проблема не в тому, що Трамп загрожує виходом своєї країни з Альянсу, як він це робив у першому терміні. Але він робить відносним обов'язок США з надання допомоги і цим підриває авторитет, силу та єдність Альянсу.

Трамп поступовими кроками просто послаблює організацію. Наприклад, радник з національної безпеки Трампа за його першого президентства Джон Болтон вважає, що він зробить дуже багато, аби Альянс був мало на що здатен. На цьому фоні європейські ЗМІ зазначають, що США повідомили своїх союзників по НАТО про намір припинити участь у плануванні майбутніх військових навчань у Європі. Також європейці дипломати очікують, що найближчими місяцями США оголосять про скорочення своєї військової присутності в Європі. Конкретні терміни та обсяги цього скорочення поки що неясні, але у європейській частині НАТО вже готуються до такого сценарію. Тим паче, що за підсумками останньої зустрічі глав Міноборони країн НАТО, глава Пентагону Піт Гегсет заявив, що союзники США по НАТО мають самі забезпечити свою обороноздатність, у тому числі для стримування Росії. За його словами, паралельно із цим Сполучені Штати зацікавлені у збільшенні присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні, тобто за межами Європи.

На сьогоднішній день в Європі перебуває приблизно 80 000 американських військовослужбовців, які виконують ключову функцію у забезпеченні безпеки на східному кордоні НАТО. Зменшення або виведення цих військ могло б суттєво змінити стратегію оборони Альянсу.

У своєму виступі Піт Гегсет нещодавно наголосив європейським партнерам на тому, що їм слід прийняти реальність: "Америка не в змозі захистити всіх одночасно і не зобов'язана це робити". Дональд Трамп також раніше висловлював сумніви щодо обов'язковості статті 5 НАТО, стверджуючи, що США не завжди будуть надавати захист країнам, які не виконують свої фінансові зобов'язання. Проте сьогодні залишається незрозумілим, які саме вимоги потрібно виконати, щоб отримати підтримку з боку американців. Досягнення рівня витрат на оборону в 5% ВВП є складним завданням для багатьох країн НАТО, зважаючи на їхні економічні реалії та бюджетні обмеження. Наприклад, у США оборонний бюджет наразі становить лише 3,3-3,5%. В команді нинішнього президента США все більше обговорюється концепція "сплячого НАТО", де Америка виступає лише як мовчазний партнер. Якщо така ситуація настане, стаття 5 може втратити свою значимість. Це викликає занепокоєння в європейських столицях, адже сценарій, коли озброєні люди в масках можуть захопити ключові адміністративні будівлі в естонському Нарві, а Естонія в критичний момент не отримає необхідної допомоги від НАТО, перестає бути просто гіпотезою.

Для України критично важливо усвідомити, які кроки потрібно зробити далі.

Я не маю особливих сподівань щодо цього саміту НАТО. Очевидно, він не стане доленосним або революційним для України. Проте є кілька аспектів, які мають для нас велике значення. По-перше, важливо, щоб питання України залишалося в фокусі Альянсу. Необхідно, щоб у фінальному комюніке була згадка про нашу країну. Це критично важливо, щоб чітко прозвучало, що НАТО продовжує підтримувати Україну. Крім того, важливо, щоб відбулася пряма комунікація між президентом Трампом і президентом Зеленським. Формат цієї зустрічі поки що невідомий — можливо, вона відбудеться на полях саміту або під час прийому у короля Нідерландів. Тривалість зустрічі також залишається загадкою. Але сама можливість її проведення є надзвичайно важливою. Останній пакет допомоги, виділений адміністрацією Байдена, добігає кінця, і нам критично потрібно зрозуміти, що буде далі — таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Олександр Мережко, народний депутат України та голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Що стосується тем, які планується обговорити на саміті, то, за словами Олександра Мережка, найголовнішим питанням стане фінансування оборони. Раніше Дональд Трамп наполягав на тому, щоб країни НАТО витрачали не менше 2% свого ВВП на оборонні потреби. Наразі він прагне підвищити цю планку до 5%. Проте, судячи з усього, компроміс може бути знайдено на рівні 3,5%.

На думку Мережка, є ще один важливий момент. НАТО не просто військовий альянс. Це інструмент стримування потенційного агресора. Але стратегія стримування працює лише тоді, коли є те, що американці називають credibility - довіра. Довіра до того, що у випадку нападу на будь-яку країну-члена НАТО, маленьку чи велику, Альянс без вагань застосує статтю 5 і дасть рішучу відповідь. Якщо цієї довіри немає, то вся стратегія перетворюється на порожню декларацію. Тож критично важливо підтримувати цю довіру. І в першу чергу з боку США.

Зараз ми спостерігаємо, як формується атмосфера навколо майбутнього саміту. Чутки свідчать, що він може стати рекордно стислим, триватиме приблизно дві з половиною години. Це безпрецедентно. Однак ключовим є не стільки тривалість заходу, скільки збереження наших позицій на шляху до вступу в НАТО. Україні належить подолати чималі труднощі. Ймовірно, комюніке також буде лаконічним. Що саме в ньому буде викладено, наразі невідомо. Але, наскільки мені відомо, наші союзники в НАТО активно працюють над тим, щоб у документі з'явилася чітка згадка про Україну та продовження підтримки нашої обороноздатності. І це на сьогодні є найголовнішим, - зазначає Олександр Мережко.

На його думку, якщо Трамп дійсно прагне досягти "значної перемоги", як він сам це називає, то наразі, чесно кажучи, навіть не видно жодних ознак того, що Путін сприймає його всерйоз. Тому необхідно виконати те, про що раніше говорили і навіть обіцяли - Україні слід зміцнитися. Адже, як зазначав сам Трамп, не можна сідати за стіл переговорів "без козирів". Важливо підходити з позиції сили і мати ті ж "сильні козирі".

Якщо Трамп справді прагне "припинити конфлікт", як він це стверджує, то лише зміцнення України може привести до успіху. Саме тому йому потрібно вжити відповідних заходів - підтримувати Україну, а не йти на компроміс з Путіним. Щодо можливого зменшення американської військової присутності на східному фланзі НАТО в Європі, раніше я б вважав це абсурдним. Але з огляду на дії Трампа останнім часом, я вже не можу нічого виключити. Це суперечить національним інтересам США, адже НАТО - це не лише альянс, а й гарантія американської безпеки. Сполучені Штати завжди були лідерами Альянсу. НАТО довело свою ефективність, але, як показує досвід, зруйнувати довіру набагато легше, ніж її відновити, - зазначив Олександр Мережко.