Роззброєння Росії: що стоїть за заявами про скорочення оборонних витрат на 50%

Сполучені Штати можуть опинитися у складній ситуації, якщо дійсно зменшать свої військові видатки, тоді як Росія прагне отримати максимум вигоди з невиконаних обіцянок.

Російський лідер Володимир Путін висловив думку, що скорочення оборонних витрат на 50% є "хорошою ідеєю". Цю заяву нещодавно активно обговорювали у медіа. Ідея належить Дональду Трампу, який зазначив, що після завершення бойових дій в Україні та секторі Газа має намір вести переговори з Росією і Китаєм щодо зменшення військових бюджетів та ядерних запасів. У Кремлі виявили готовність до обговорення цього питання, підкресливши його важливість. Проте варто зазначити, що ще восени Путін планував масове виробництво "Орєшніків", вартість яких становить 40-50 мільйонів доларів за одиницю, а протягом останніх років суттєво збільшував фінансування оборонної промисловості. Ці заяви особливо дивують у контексті України, де вже звикли до можливості початку третьої світової війни або тактичного ядерного удару з боку Росії.

Про те, що Кремль втрачає ресурси для ведення війни, віддавна міркують різні видання й аналітики. Питання лише, чи дійсно об'єктивні причини можуть змусити агресора відмовитися від нарощування військових потужностей і подати це як "жест доброї волі" в перемовинах зі своїм несподіваним союзником - США. Або ж це така нова хитра форма політичної гри з прогнозованим невтішним для нас усіх фіналом.

Здоровий глузд підказує економити, а російська логіка — вдаватися до хитрощів.

РФ за 12-18 місяців може зіткнутися із серйозними економічними проблемами, якщо продовжуватиме війну проти України, написав учора Інститут вивчення війни. Тривала війна проти України перевантажує російську економіку, пишуть американські аналітики. У країні зростає інфляція, витрачається суверенний фонд Росії, наростає дефіцит робочої сили. "Росія, ймовірно, зіткнеться з низкою матеріальних, людських та економічних проблем через 12-18 місяців, якщо ЗСУ продовжуватимуть завдавати шкоди російським військам на полі бою з нинішньою інтенсивністю", - дійшли висновку в ISW. Якби країною керував здоровий глузд, то шалені витрати на війну хотіли б скоротити (принаймні, тимчасово).

Володимир Пастухов, російський політичний коментатор у вигнанні, поділився своїми думками на своєму телеграм-каналі. Він зазначив, що наразі існують два основних підходи до того, як може завершитися війна. Перший з них вказує на те, що Путін, як і раніше, прагне захоплення всієї України, і внаслідок цього переговори не принесуть результату, а конфлікт триватиме ще, принаймні, рік. Другий підхід полягає в тому, що Путін готовий піти на перемир'я, якщо не на мир, адже він усвідомлює ризики, пов’язані з продовженням війни, так само як і загрози, що виникають при укладенні мирної угоди, хоча наразі перші ризики для нього є більш вагомими. У такій ситуації Пастухов вважає, що не слід виключати можливість завершення конфлікту в 2025 році.

Як відомо, Путін затвердив федеральний бюджет на 2025-2027 роки, який передбачає рекордні витрати на національну оборону: 13,49 трлн рублів у 2025 році, що значно перевищує 10,8 трлн у 2024 році та 6,8 трлн у 2023 році (а в 2022 році ця сума становила лише 4,7 трлн). За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), Росія посідає одне з провідних місць у світі за військовими витратами, поступаючись лише США та Китаю.

Тобто ще недавно ніякого згортання воєнного маховика не передбачалось, і раптом - роззброєння. Економічний сенс у ньому, безумовно, був би, вважає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. Бо з економікою в РФ помітні проблеми - на початок 2025 року дефіцит бюджету вже становив 1 трлн 700 млрд рублів, а плановий дефіцит на весь рік мав би дорівнювати 1 трлн 300 млрд. "Економіка РФ вже не витримує цю війну. The Economist писали, що вона програє економічну війну, а Інститут вивчення війни - що Росія вже не здатна паралельно воювати і забезпечувати розвиток економіки, - говорить він. - Є потреба загальмувати ці військові витрати, бо вони у них постійно збільшуються". І коли Андрєй Бєлоусов сідав у крісло міністра оборони РФ, він казав, що оптимізує їх, та виходить навпаки. Тож Росія, мабуть, і хотіла б ситуацію змінити, вважає Іван Ус, бо відповідальні за економічні показники в державі люди розуміють: треба терміново щось робити. Та не зовсім так, як демонструє Кремль. "Заяви про скорочення озброєння швидше робляться, щоб нормалізувати стосунки зі США - насамперед, щоб мати можливість добитися скасування санкцій, які боляче б'ють, - говорить економіст. - Питання, чи виконає Росія те, що обіцяє (зазвичай ні), але принаймні підґрунтя для діалогу з Трампом їм потрібне".

Ця гра на публіку поки нічого під собою не має - навіть не початок торгів, а лиш гучні заяви, говорить директор Програми Російські та Білоруські Студії аналітичного центру "Українська призма" Ярослав Чорногор. "Трамп - це людина, яка генерує багато порожніх слів, та Росія намагатиметься мати з цієї гри якусь користь, - вважає він. - Сам факт, що з ними ведуть перемовини і Трамп визнає Путіна президентом Росії - вже величезний удар по міжнародній системі, що поступово формувалася після 2022 року".

ОДНИМ "РОЗПРОСТОРЕННЯМ" - НЕСКІЛЬКИ ЗАЙЦІВ

"Можу припустити, навіщо Путін робить такий дипломатичний маневр, - говорить Станіслав Желіховський, експерт-міжнародник, кандидат політичних наук. - Насправді це може бути прикриттям для реальних намірів". Ніякого скорочення Кремль не планує і навіть навпаки: якщо вдасться підписати зі США якусь угоду щодо цього, вона буде використана, щоб "приспати" американців і продовжити мілітаризацію. Для цього росіяни мають безліч неофіційних інструментів. "Росія собаку з'їла на обходженні санкцій, перебуваючи під ними роками. Може фінансувати оборонку через різного роду приватні компанії (військові, зокрема), державні корпорації, - міркує він. - Створять якісь спецфонди приватні чи фінансування надходитиме з якоїсь острівної держави. Якими б не були домовленості, Путін легко знайде спосіб їх обійти, йому не звикати, Росія завжди шахраювала".

Желіховський вважає, що досягнення реальних угод малоймовірне, але зазначає, що певні мотиви учасників конфлікту все ж видно. "Трамп буде задоволений, а Путін - ще більше, - зазначає експерт. - Він вийде з ізоляції у статусі миротворця, а Китай з Індією будуть аплодувати, але насправді Росія продовжить просувати свої інтереси в різних регіонах, використовуючи сприяння президента США, який поверне її до великої гри". На думку пана Станіслава, це може призвести до небезпечних наслідків, адже Штати, на відміну від РФ, будуть змушені виконувати свої зобов'язання. "Можливо, чисельність американських військ або їх арсенали не скоротять, але витрати можуть зменшитися за рахунок зовнішніх витрат, - говорить він. - Це може вплинути на підтримку України, Ізраїлю, Південної Кореї, Японії та союзників у НАТО, а також на зменшення контингентів у Європі". Це, безумовно, послабить безпеку цих держав, що стане на руку країнам осі зла, які можуть адаптувати свої агресивні плани під нову ситуацію.

Згідно з думкою експерта, Росія в даних умовах здатна без труднощів розширити виробництво озброєнь. Кремль не надає звітів своїм громадянам і не зобов'язаний діяти так прозоро, як це роблять Сполучені Штати. Усі фінансові ресурси та рішення перебувають у руках верхівки влади, яку очолює Путін. Крім того, Москва має можливість активніше співпрацювати з Іраном, Китаєм та Північною Кореєю, інвестуючи кошти в виробництво зброї або отримуючи її у обмін. На думку Желіховського, навіть просте створення ілюзії готовності до зменшення напруженості може стати привабливим для деяких країн Глобального півдня, що є партнерами Росії, і принести їй певні вигоди. "Це може особливо сподобатися Китаю, оскільки в такому випадку Росія демонструє свою готовність до роззброєння та прагнення до мирного вирішення конфліктів", - зазначає він.

Іван Ус звертає увагу на те, що Китайська Народна Республіка особливо зацікавлена у співпраці з Росією в умовах санкцій. Після недавньої зустрічі в Ер-Ріяді деякі російські політики висловлювали обережний оптимізм щодо можливого зняття санкцій, хоча деякі впливові блогери вважали ці надії передчасними. "Скептики міркують, які думки з цього приводу має Китай. США знаходяться далеко, а Китай поряд і, спостерігаючи за таким різким поворотом, навряд чи в захваті," - зазначає Ус. Він вважає, що Китай може очікувати, що США спробують використати тактику, подібну до тієї, яку колись застосували Річард Ніксон і Генрі Кіссінджер, щоб ввести розбіжності між Москвою та Пекіном. У минулому основним суперником США вважався СРСР, а зараз ситуація змінилася, і існують думки, що Дональд Трамп міг би прагнути перетворити Росію на "антиКитай". Водночас Китай вигідно володіти домінуючою позицією у торговельних відносинах з Росією, яка має обмежений вибір партнерів. "Можливо, це звучить надто сміливо з мого боку, але я не виключаю, що війна Росії проти нас може призвести до того, що Китай вирішить забрати щось у Росії, і, ймовірно, не зустріне великого опору," - підсумовує Іван Ус.

РОЗРАХУКИ ШТАТІВ: НЕ ЛИШЕ "КИТАЙСЬКИЙ", А Й ВНУТРІШНІЙ АНАЛІЗ

Адміністрація Трампа цілком може розглянути можливість скорочення витрат на оборонний сектор, вважає Желіховський. Чому б і ні? Нещодавно міністр оборони Піт Гегсет дав вказівку керівникам Пентагону та збройних сил розробити плани щодо зменшення оборонного бюджету на 8% щороку протягом наступних п'яти років. "І це при тому, що Росія поки що не вжила жодних заходів у цьому напрямку, - підкреслює він. - Я допускаю, що США можуть розглянути скорочення навіть на 50% через популістські настрої, до яких вдається Трамп, намагаючись заручитися підтримкою американців". Відповідно до цього, не витрачатимуться гроші на озброєння (особливо на те, що піде за кордон), а акцент буде зроблено на економічних питаннях. Тобто, причини цього рішення мають внутрішньополітичний характер. "Не виключаю, що до цього справді вдасться, якщо не відбудуться радикальні зміни в контексті міжнародної безпеки, викликів (хоча ці виклики вже існують, і логічно було б посилити збройні сили)", - зазначає експерт у сфері міжнародної політики. Іран, Китай та Північна Корея активно зміцнюють свої військові можливості і не припиняють загрожувати своїм сусідам і глобальній безпеці. Тож обґрунтувань для таких рішень президента США немає, є лише розуміння, що за цим стоїть суто "трампівський" підхід до політики.

Якщо Сполучені Штати дійсно дотримуватимуться політики ізоляціонізму, то зменшення витрат на військові потреби може мати під собою певне підґрунтя, зазначає Чорногор. Якщо країна не планує брати участь у жодних конфліктах, то навіщо їй утримувати великі арсенали? А в разі виходу з ООН чи НАТО, це може призвести до значної економії. "Але виникає питання: яка тоді залишиться роль Штатів у світі? Чимало їхніх надприбутків формувалося завдяки активній міжнародній політиці, - зазначає експерт. - Якщо ж вони відмовляться від участі у глобальних процесах, їхні прибутки можуть суттєво зменшитися". У геополітиці витрати і доходи тісно пов'язані. Спочатку країна захищає свої економічні інтереси в певному регіоні за допомогою військової сили, отримує вигоди і стає впливовим гравцем, але для підтримки цього впливу потрібні подальші інвестиції. "Якщо ж країна залишає регіон і не інвестує в армію, її вплив зникає, і хтось інший обов'язково займе її місце, - пояснює пан Ярослав. - Китай, наприклад, не упустить можливості скористатися ситуацією".

Росія ж може погодитися на це "взаємне роззброєння" в обмін на вигідний їй мирний договір з Україною, наприклад, чи економічні угоди. "Трампу це буде імпонувати, бо означатиме потепління у відносинах. А Путін чинитиме, як йому треба і в зручний момент завдасть удару", - припускає пан Станіслав. Крім втішеного самолюбства на терези не буде чого й кинути. Справді: у 2023 році США спрямували на оборону $916 млрд (3,4% національного ВВП), а Росія - $109 млрд (5,9% ВВП). Можна лише уявити, якої купи зброї гіпотетично недоотримають в результаті 50% скорочення Штати, в той час як російська "купа" буде десь удев'ятеро меншою. Це ніби один відмовився від маєтку, а інший - від кімнати в гуртожитку. Та ще й таємно продовжив у ній жити.

Навіть якщо США потім отримуватимуть сигнали від розвідки, що Росія порушує домовленість, Дональд Трам робитиме вигляд, що нічого не відбувається, впевнений Желіховський. "І довести це складно, і не захоче сваритися, бо ж угода щодо припинення вогню висітиме на волосині", - каже він. Тож хоч як не крути, росіяни зиск матимуть. А от Штати втратять, ще й на довгий термін. "В США за 4 роки зміниться адміністрація і наступному президенту вже буде складно почати зворотний процес, бо доведеться пояснити якось громадянам, навіщо збільшувати витрати на оборону. Формально ж РФ виконуватиме умови", - пояснює перспективу експерт. І підкреслює ще раз: у такі складні часи мало віриться, що агресор згорне свої військові надбання.

Дональд Трамп вже перевернув реальність, і, може, невипадково робить свої контраверсійні заяви щодо України, зокрема, вважає Іван Ус. "Багато хто вже ставить запитання: чи взагалі є ще старі союзи чи вже нема? Нові точно не вибудовуються", - каже він. От хоча б і останнє голосування в ООН: США не підтримали пропозицію України, а Китай з Іраном - утримались, хоча раніше завжди були проти. Можливо, вже починають замислюватись, чи РФ їм ще союзник, чи треба її підтримувати, припускає економіст. Трамп навіть спровокував Путіна до того, що той почав пропонувати російські копалини, говорити про залучення американського бізнесу. "Для Китаю це має бути легким шоком - там самі на те все розраховували, - вважає пан Іван. - І це може створити базу для протиріч між РФ та КНР, у якої претензій до Москви й так вистачало".

Єдине, що залишається Україні в ролі спостерігача цієї складної гри - це зосередитися на підтримці своїх запасів. Нам не можна зменшити свої можливості навіть на одну соту відсотка.

Тетяна Негода, місто Київ

Перше зображення з iStockPhoto, автор - kenlh.