Росія переживає люті морози, а кремлівські лідери залишаються безмовними: як зміни клімату виявили вразливість путінської влади.

Зміну клімату зазвичай пов'язують із потеплінням -- і справді, хвилі спеки, лісові пожежі, посухи, повені та танення вічної мерзлоти стали для Росії майже звичними. Водночас потепління робить періоди сильних морозів менш передбачуваними та значно жорсткішими.

За останній місяць Калінінград пережив найсильніший снігопад з 2001 року, в той час як на Камчатці зафіксували найпотужніші опади за останні 30 років. У Москві ж відзначили найбільшу снігову бурю за понад дві сотні років. Після цього в країні встановилися аномально низькі температури, яких не спостерігали десятиліттями.

Ці метеорологічні умови спричинили закриття аеропортів, транспортний хаос, блокування доріг, введення надзвичайних станів та значні відключення електроенергії в Краснодарському та Мурманському регіонах.

Зимовий період 2025-2026 років, що характеризується небаченими для Росії погодними аномаліями, повинен стати вагомим приводом для занепокоєння.

Незважаючи на поширений у Росії скептицизм щодо кліматичних змін, стає очевидним, що це явище становить серйозну загрозу для країни. Температури в Росії зростають швидше, ніж у середньому по світу, що робить її особливо уразливою до кліматичних катастроф. Найбільше постраждають від цього малозабезпечені, сільські та корінні спільноти — ті, хто не отримує вигоди ані від видобутку корисних копалин, ані від військових дій проти України.

Сподівання на те, що зростання температури позитивно вплине на сільське господарство або зменшить споживання енергії, є помилковими. Насправді, непередбачувані погодні умови лише посилюють безлад у аграрній сфері, а також у транспортному, логістичному та енергетичному секторах.

Те, що десятиліттями було очевидним для корінних народів, зокрема саамів на Кольському півострові, нині стало відчутним і для мешканців великих міст. Затримка снігопадів, а потім різкі потепління ускладнили традиційне оленярство, призвели до утворення криги та зростання травматизму серед тварин. Ці цикли танення і замерзання роблять зими ще суворішими, ніж звичні холодні та сніжні періоди.

Для інфраструктури ці явища призводять до утворення льоду на дорогах і залізничних коліях, викликаних перебоями в електропостачанні, а також до збільшення випадків травм і хвороб. У аграрному секторі раптові потепління та заморозки можуть завдати серйозної шкоди озимим рослинам.

Російській владі не вистачає готовності до викликів, пов'язаних із зміною клімату. За різними оцінками, приблизно 40% енергетичної інфраструктури країни є застарілою, а в деяких регіонах цей показник може сягати до 80%. Наприклад, у Мурманську дві з п'яти обвалених опор ліній електропередач мали понад 60 років.

Найбільш вдалі роки новітньої історії Росії пройшли без користі: замість вкладень у розвиток інфраструктури, прибутки йшли до кишень олігархів. Теперішня ситуація в країні є результатом радянського минулого, яке залишалося незмінним протягом десятиліть після розпаду СРСР.

Кремлівська політика та бюджет не орієнтовані на вирішення проблем, пов’язаних з кліматичними змінами, а на ведення війни в Україні. Багато регіональних програм адаптації виглядають лише формальними. Якби Путін дійсно турбувався про безпеку держави, він би вклав кошти в розвиток стійкої інфраструктури та посилення кліматичної адаптації.

Окремою проблемою залишається надмірно централізована енергосистема. У Мурманську залежність від Кольської АЕС і наявність лише однієї лінії електропередачі до загальноросійської мережі стали однією з причин масштабних відключень за температур нижче -20°C. Мережа локальних відновлюваних джерел енергії могла б бути значно ефективнішим рішенням.

Кліматична криза -- це не лише потепління, а й небезпечна непередбачуваність. У деяких регіонах сніг може не випадати місяцями або роками, а коли це стається -- комунальні служби виявляються неготовими. Для країни з репутацією "суворої зими" нинішній хаос став одночасно принизливим і показовим прикладом неефективного управління.

Суворі погодні умови призвели до фатальних наслідків: на Камчатці загинуло не менше двох осіб, а в Краснодарському краї 14 людей були доставлені до лікарні. В даний час встановлюються точні масштаби цієї трагедії.

Кліматичні зміни створюють додаткові труднощі для Кремля в Арктиці. Зменшення льодових покривів, зміна атмосферних і водних течій, а також екстремальні погодні умови ставлять під загрозу арктичні транспортні шляхи. При цьому Росія не володіє достатніми ресурсами для усунення можливих катастроф, як у випадку з нафтовими, так і ядерними ризиками в цьому регіоні.

Снігові бурі та інші стихійні лиха в Росії та в усьому світі є ще одним нагадуванням про глобальні загрози, які не можуть бути подолані жодною країною самостійно. Це заклик зупинити конфлікти з сусідами та нарешті зосередитися на викликах, що формуватимуть майбутнє не лише для Росії, але й для всієї Землі.

Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого 2026 року Росія здійснила масовану атаку на Україну ударними безпілотниками та ракетами. Під ударом опинилися щонайменше вісім областей. Основними цілями стали об'єкти енергетики, що забезпечують теплом Київ, Харків і Дніпро. Атака відбулася на тлі рекордних морозів до -25°C, через що сотні тисяч родин ризикували залишитися без теплопостачання.