Роман Безсмертний – відомий український політичний діяч та дипломат.

Оцінка першого місяця Трампа: максимальний шум і мінімальний результат

Останні два тижні інформаційний простір переживає справжній шторм. Мюнхенська конференція з безпеки, термінова нарада лідерів Європейського Союзу та НАТО в Парижі, зустріч представників США та Росії в Саудівській Аравії, а також численні коментарі Дональда Трампа, якому виповнився рівно місяць з моменту його другого "пришестя".

На ці та інші теми Укрінформ провів бесіду з політиком і дипломатом Романом Безсмертним.

- Романе Петровичу, 20 лютого минає місяць, як Трамп удруге офіційно став президентом США: як би ви його оцінили, у вас теж складається враження, що минув уже рік?

Щодо Трампа ситуація виглядає досить передбачувано: без яскравих несподіванок, але з величезним потоком інформації. "Слон" повертається повільніше, ніж сподівалися, адже роки беруть своє. Проте, навіть у такому темпі, він встиг наробити чимало шуму. Однак ефективність всього цього можна оцінити приблизно на рівні 0,25. Це означає, що галасу багато, але реальних досягнень значно менше.

Чи відчуваєте ви, що цей місяць триває вже цілий рік? Таке враження часто виникає у тих, хто слідкує за інформаційними потоками, а не за конкретними діями. Трамп створює величезну кількість новин, але наскільки вони дійсно продуктивні? Згідно з деякими джерелами, тільки 18% його указів реалізовано на практиці. Інші або заблоковані через невідповідність Конституції, або просто ігноруються. Що стосується торговельних мит проти Мексики, Канади та Китаю, то їх запровадили, а потім швидко скасували через негативний вплив на економіку США. Його амбітні ідеї, такі як "Канада - 51-й штат Америки" або пропозиція купити Гренландію, залишилися лише на папері.

У дипломатичному полі теж поки що більше шуму, ніж реальних рішень. Закінчення війни в Україні? Нуль. Домовленості з Путіним чи Зеленським? Нуль. Зібралися в Ер-Ріяді? Поки що це навіть не переговори, а консультації. Джей Ді Венс приїхав на Мюнхенську конференцію, наговорив там купу всього, образив інтелігентних людей, залишив після себе більше запитань, ніж відповідей. І що?

- Проте в Європі заяви Трампа, які він зробив за цей час щодо України, РФ та війни назвали "поступками ще до початку переговорів"...

- Тут важливо розділяти стиль Трампа і реальні наслідки його дій. Він обіцяв подзвонити Путіну - подзвонив. Обіцяв діяти - діє. Але питання знову таки: наскільки ефективні його дії?

Щодо його так званих "компромісів" - насправді, його консультанти обдумували ще більш рішучі кроки, проте навіть тепер стає очевидним, що їхні пропозиції не приносять бажаних результатів.

Також важливо зрозуміти, хто насправді є домінуючою стороною у взаєминах Трампа і Путіна. Деякі люди вважають, що Путін відчуває страх перед Трампом, проте це не відповідає дійсності — насправді Трамп відчуває побоювання щодо Путіна, який спілкується з ним у стилі, характерному для КГБ та ФСБ. Трамп піддається лестощам, а лестощі, в свою чергу, свідчать про страх. Як він зможе знайти вихід із цієї ситуації — велике питання.

Яким чином ви сприймаєте стиль переговорів Трампа?

Його тактика полягає в тому, щоб підвищувати ставки і спостерігати, хто перший поступиться. Він направив Зеленському запит на 500 мільярдів, але після отримання дипломатичної відмови миттєво відступив. А якщо згадати, як його запитали, чи буде Україна учасником переговорів, то його відповідь була невиразною. Проте, коли з Києва прозвучало, що Україна не визнає жодних результатів переговорів без її участі, ситуація змінилася. На наступний день Трамп оголосив, що Україна отримає гарантоване місце за столом переговорів.

Якщо звернути увагу на всі його "мікродуелі", то можна помітити, що він переважно зазнає невдач. Наприклад, він намагався придбати Гренландію, але Метте Фредеріксен відповіла, що цей острів не представлений на біржі для купівлі.

Трамп діє за певною схемою: він входить у кімнату, ламає посуд, помічає, що це не приносить результату, і переходить до наступної кімнати, щоб розбити ще дорожчий сервіз. Його соратники, такі як Джей Ді Венс, відвідують великі заходи, де виголошують гучні заяви, на які європейці реагують з іронічною усмішкою, мов досвідчені вчителі на гучного учня. Спочатку вони слухають, потім сміються, а згодом просто йдуть займатися своїми справами.

Як виглядала команда Трампа під час переговорів у Ер-Ріяді?

- Це катастрофа. В Ер-Ріяді, як я вже казав, проводилися не переговори, а консультації, але хто їх вів? Марко Рубіо - жодного досвіду в дипломатії. Майк Волц - нульовий досвід у переговорах. Віткоф - узагалі працював по Близькому Сходу й не має уявлення, що таке Росія. А проти них сидять Лавров і Ушаков - досвідчені дипломати зі школи Громика (багаторічний міністр закордонних справ СРСР, - ред). Це ніби студенти-першокурсники грали в шахи проти гросмейстерів. Показовий момент - Мюнхенська конференція. Американці приїхали з одними поглядами, а поїхали зовсім з іншими. Гегсет, Кіт Келлог - навіть вони зрозуміли, що їхній підхід не працює. Щодо Джей Ді Венса взагалі говорити нічого - його виступ викликав більше подиву, ніж підтримки.

Отже, які висновки можна зробити про перший місяць Трампа? У загальному підсумку його підхід можна охарактеризувати як великий галас при малих досягненнях.

Поставлю вам ще одне питання про Джей Ді Венса: чи можна вважати його виступ "сигналом тривоги для Європи"?

- "Будильником для Європи"? Я так не думаю. Європа прокинулася ще 24 лютого 2022 року. Відтоді вона діє згідно з планом, який було затверджено на Версальському саміті у 2022 році. Антоніу Кошта, голова Європейської ради, абсолютно правий, коли говорить, що після 24.02.22 Європа стала іншою - реакція на російську агресію проти України докорінно змінила політичний ландшафт. Важливі корективи були внесені і 3 лютого 2025 року під час неформальної зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі, присвяченої виключно питанням оборони та стратегічного зміцнення безпеки Європи. Йшлося, зокрема, про збільшення оборонних витрат.

Отже, чи не став виступ Венса рушійною силою для цих перетворень?

- Виступ Венса окреслив позицію США. Водночас у залі сиділи люди, які знали, що всі ці процеси вже запущені, що рішення прийнято і реалізується. Як зазначають Урсула фон дер Ляєн й Антоніу Кошта, зараз питання не в тому, скільки треба зробити, а як зробити це швидше та якісніше.