Оновлення "хатини Леонтовича": де поділися 650 тисяч гривень і які проблеми виникли з проєктом Заболотної?

Будинок, де жив Леонтович. Але це не точно

У селі Шершні, що на Вінниччині, знаходиться будівля, яка, як стверджують, була місцем, де композитор Микола Леонтович, автор знаменитого "Щедрика", провів свої перші роки життя. Проте, насправді ця "архітектурна пам'ятка місцевого значення" є колишньою колгоспною конторою, на стіні якої з часів СРСР висить табличка, що свідчить про те, що тут проходило дитинство видатного українського композитора. На сьогоднішній день будівля перебуває в стані, близькому до руйнації.

Згідно з переказами, оскільки батько художника працював у місцевому храмі, а на цій території знаходилися "церковні будівлі", вважали, що саме тут Леонтович провів свої ранні роки життя.

Однак, на думку мера Сутисків, Леоніда Дідуха, історична значущість даного місця викликає питання, адже його минуле виглядає штучно сконструйованим.

"Є документи, які доводять, що Леонтович тут не жив. У мене лежить понад 100 листків таких доказів - справжній будинок розташовувався біля церкви, яка згоріла разом із ним", - повідомив він в коментарі РБК-Україна.

Незважаючи на це, у 2015 році Наталія Заболотна виступила ініціатором реновації, залучивши близько 650 тисяч гривень від меценатів для реалізації проєкту. Проте, за вісім років нічого не було зроблено в Шершнях. Проєкт залишився незавершеним, а інформація про подальшу долю зібраних коштів залишається невідомою.

Для ізольованих від цивілізації Шершнів "пам'ятка", що має потенціал стати "світовою культурною спадщиною", завдяки всесвітньо відомій українській мелодії "Щедрик", безсумнівно, могла б стати чудовою нагодою для залучення інвестицій та туристів. Навіть якщо її історична цінність викликає певні сумніви.

Ця концепція виглядала надзвичайно привабливо сім-вісім років тому, коли у 2017 році святкували 140-річчя з дня народження та століття з моменту написання "Щедрика". Однак, на жаль, замість розвитку туристичного проекту, сьогодні будівля поступово руйнується.

"Наразі ми просто чекаємо, щоб будівля остаточно розвалилась, знести її й не псувати краєвид місцевості", - коментує ситуацію Дідух.

У 2015-2016 роках місцева адміністрація ініціювала проект по створенню меморіалу на території напівзруйнованого будинку. Планувалося знести стару споруду та встановити поруч пам'ятник композиторові. Ймовірно, відмовилися від збереження будівлі через те, що дослідники з Вінницького краєзнавчого музею та інших наукових установ не змогли знайти підтвердження її історичної цінності.

Згідно з наявними архівними даними, дерев'яні церковні будівлі знищили вогнем ще у 1895 році, тоді як колгоспна адміністрація, ймовірно, була побудована після Другої світової війни у вигляді мазанки з великими цегляними доповненнями.

Проект оновлення "будинку Леонтовича" був "перехоплений" громадською організацією Фонд гуманітарного розвитку України, яку заснувала та очолила колишня директорка Мистецького арсеналу Наталія Заболотна. Її партнером у цій ініціативі виступив Київський інститут Кеннана, керівницю якого, Катерину Смаглій, відсторонили через підтримку проросійських наративів в установі. Співзасновником цієї ГО став художник Віктор Гріза.

Організація Заболотної займалася охороною трьох ключових обʼєктів культурної спадщини. Окрім "будинку Леонтовича", до її проектів входило відновлення басейну "Чайка" в Сирецькому парку Києва та реконструкція приміщення боксерського клубу "Спарта" в Каневі Черкаської області. Додатково, в рамках ініціативи SOSFuture / SOSМайбутнє на інтерактивній карті були позначені памʼятки, які підлягають руйнуванню. Згідно з інформацією на сайті Фонду, останнє оновлення відбулося у 2019 році, тоді як ресурс sosfuture.com.ua востаннє був активний в середині 2021 року.

Фонд також організував два інвестиційні форуми в Каневі, однак багатомільйонні інвестиції для регіону (а також політичні можливості для організаторів та інвесторів) так і не були реалізовані.

Головним проектом фонду стало відновлення "родового гнізда" Леонтовича. Цей об'єкт став символом ініціативи SOSFuture / SOSМайбутнє, що була спрямована на охорону культурних пам'яток, які піддаються руйнуванню або знаходяться в занедбаному стані.

Будівлю в Шершнях визнали "національною спадщиною". Саме тут проходили виступи хору "Щедрик" та благодійні концерти, зокрема, за участю скрипаля Іллі Бондаренка. У 2018 році для привернення уваги до цього об'єкту був заснований фестиваль "Шершні Леонтовича", який планували проводити щороку, але він проіснував лише два роки.

Фонд, очолюваний тодішнім народним депутатом та президентом Федерації боксу Володимиром Продивусом, пообіцяв фінансування реставрації будівлі. Одночасно з цим, фонд оголосив про старт реконструкційних робіт у садибі, оскільки раніше було проведено конкурс, в якому перемогу здобуло архітектурне бюро на чолі з Олексієм Семирогом-Орликом.

Проєкт мав на меті зберегти будинок у максимально автентичному вигляді, використовуючи легкі матеріали та скло, що захищатимуть будівлю від зовнішніх впливів. Поряд з будинком планувалося звести літній музичний театр під відкритим небом Open Air Leontovych Heart на 350 місць, а також школу-студію з музичними та мистецькими класами. Про це йшлося в одному з блогів Заболотної, присвяченому цій події.

Проте, попри зібрані кошти, жоден із цих етапів не було реалізовано.

За словами Дідуха, великі обіцянки з реновації будинку та перетворення села Шершні у "туристичний магніт" були актуальними напередодні парламентських виборів у 2019 році:

"Приїжджали, обіцяли все відремонтувати, привезти туристів. Але пройшли вибори - і все забулося". Щодо використання коштів, він додає: "Де вони ділися? Ніхто нічого не робив. Цих грошей ми бачили".

Фінансова складова проєкту викликає чимало запитів через свою непрозорість. Загальна вартість проєкту була оцінена в 1,5 млн грн. Хоча ця сума не виглядає надто вражаючою (можливо, навіть недостатньою для такого масштабного проєкту, враховуючи курс 2018 року), журналісти, які намагалися відстежити джерела цієї оцінки, так і не змогли дізнатися, звідки вона виникла. Для порівняння, на реконструкцію іншого музею Леонтовича у Вінницькій області, де композитор проживав у зрілому віці, було витрачено 4,5 млн грн з обласного бюджету.

На кінець 2017 року завдяки внескам благодійників вдалося зібрати 250 тисяч гривень. У липні 2018 року ця сума зросла до 350 тисяч гривень, як зазначила Заболотна. Крім того, у 2018 році скрипаль Ілля Бондаренко зробив внесок у розмірі 150 тисяч гривень, про що повідомляли місцеві медіа. Заболотна також зазначила, що 100 тисяч гривень були перераховані Семирозі-Орлику за його виконану роботу.

Крім того, фінансову підтримку для "будинку Леонтовича" було зібрано під час концерту, який відбувся на початку 2020 року. На сцені Культурного центру Freedom Hall виступили такі артисти, як Наталя Могилевська, Тayanna, Тоня Матвієнко, Jerry Heil, Viktoria Vasalati та Анна Буткевич.

Вечір відкрив всесвітньо визнаний хор "Щедрик", а також відомі поет і видавець Іван Малкович разом із Іллею Бондаренком. Серед зіркових гостей були присутні "представники політичного істеблішменту та культурного середовища: Ірина Борзова, Людмила Пишна, Іван Гинянський, Дмитро Гордон зі своєю дружиною Олесею Бацман, Лариса Євтухова, Тимофій Нагорний, Віталіна Ющенко, Катерина Одарченко, Наталія Нетовкіна, Анатолій Солов'яненко, Павло Шилько, Олександр Сірий, Габріела Масанга, Олена Пржонська, а також всі небайдужі". Разом вони змогли зібрати 150 тисяч гривень – приблизно стільки ж, скільки вніс Бондаренко. Водночас можна з упевненістю стверджувати, що витрати на організацію цього заходу та його висвітлення в медіа значно перевищували цю суму.

На початку 2020 року в фонді очікувалося, що накопичиться приблизно 650 тисяч гривень, з яких 100 тисяч було витрачено на послуги архітектора. Проте, варто зазначити, що він навіть не згадував про цей успішний іміджевий проект на своїй Facebook-сторінці.

Навіть якщо після цього в фонд не надходили жодні кошти - через пандемію COVID-19, масштабне вторгнення чи інші обставини - а реставрацію було оголошено "розпочатою" ще у 2018 році, півмільйона гривень мали б якимось чином поліпшити стан "родового гнізда" видатного композитора, долею якого Заболотна турбувалася сім років тому.

Сьогодні будівля зберегла свій первісний вигляд, але, на жаль, без фінансових ресурсів. По завершенні семи років ініціативи Заболотної не залишилося жодних слідів - ані культурного центру, ані туристичного маршруту, ані доказів витрачених коштів.

"Будинок Леонтовича" продовжує занепадати, а його знесення видається лише питанням часу. Цілком ймовірно, що проєкт був лише прикриттям для збору коштів, які потім не використовувалися за призначенням. Та головне питання залишається відкритим: хто відповідатиме за втрачений шанс створити культурний центр?