Путін має потребу в ресурсах: Снєгирьов про амбіції диктатора щодо повного контролю над Донеччиною.

Якщо ЗСУ вийдуть зі Словʼянсько-Краматорської агломерації, під контролем російських окупантів опиняться найбільші промислові міста Донеччини - Краматорськ, Словʼянськ, Дружківка й Костянтинівка

Цю інформацію в ефірі каналу Еспресо озвучив військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

"Головний фактор, який впливає на таке аж дуже велике бажання російського диктатора захопити всю Донеччину, не військовий, а економічний. Мовиться про те, що якщо ЗСУ вийдуть зі Словʼянсько-Краматорської агломерації, під контролем російських окупантів опиняться найбільші промислові міста Донеччини - Краматорськ, Словʼянськ, Дружківка й Костянтинівка. Не слід також забувати й найбільші поклади сланцевого газу у Європі. Відповідно, враховуючи той аспект, що США та Україна уклали договір про спільне використання українських надр, Київ в разі реалізації цього договору й контролю над цими родовищами, матиме можливість нарешті отримати енергетичну незалежність. А це катастрофа для РФ. Адже, вони втрачають не так військовий, як економічний важіль тиску на Україну", - пояснив Снєгирьов.

Експерт вважає, що політична стратегія Кремля щодо повного контролю над Донеччиною має на меті продемонструвати певні досягнення у рамках так званої "спеціальної військової операції".

З військової точки зору, Путін добре усвідомлює, що захоплення чотирьох промислових міст Донеччини, які складають агломерацію, в найближчій історичній перспективі є практично неможливим завданням. Тільки в Бахмуті, що не можна порівняти за розмірами з Костянтинівкою, російські війська зазнали втрат у 90 тисяч особового складу, і їхні атаки тривали цілих дев'ять місяців. Тепер постає питання про захоплення чотирьох промислових центрів. Політична складова цього процесу полягає в тому, що Путін мусить продемонструвати хоча б якісь проміжні та позитивні результати для Росії в рамках так званої "спеціальної військової операції".