Вся лінія фронту обговорює її історію: як молода мінометниця перетворилася на експерта в управлінні бойовими дронами.

Успішна студентка престижного університету в столиці, яка має статус кандидатки у майстри спорту з художньої гімнастики, колись мріяла про кар'єру міжнародного економіста. Однак, з початку повномасштабної війни, вона вирішила стати на захист своєї країни. Два роки тому Валентина Коркішко вже привертала увагу наших журналістів. Її історія вразила як редакцію, так і глядачів. Тоді їй тільки-но виповнилося 18 років. У війську Валя виконувала обов'язки навідниці 120-міліметрового міномета. Саме там її зустрів наш воєнний кореспондент Ігор Левенок. Які зміни сталися в житті Валентини з того часу? Як вона пережила ці два роки війни? Читайте далі в нашому ексклюзивному репортажі. А також просимо вас підтримати підрозділ Валентини — нашим захисникам терміново потрібен автомобіль для виконання бойових завдань.

Це була її реальність. Реальність елегантної форми...

Її життя нагадувало бездоганну лінію: досягнення, елегантність, розум… Вона була кандидаткою у майстри спорту з художньої гімнастики.

Студентка престижного столичного університету. Фах - міжнародна економіка. Юна дівчина ще вчора кружляла у випускному вальсі. Мріяла про блискучу кар'єру і була впевнена: її чекає яскраве і мирне життя.

Проте війна внесла свої корективи в життя. Лише за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Валентина святкувала своє 18-річчя. У той час, коли тисячі людей кидали все та тікали з Києва, дівчина наполегливо стукала у двері військового комісаріату. Її щоразу відправляли додому, стверджуючи, що вона "занадто молода" і що "це не жіноча справа". Але Валентина не здавалася... Вона поверталася туди знову і знову.

Валентина Коркішко, операторка мінометної батареї:

Чому я тут? Давай розглянемо це детальніше. Перш за все, я не дозволю, щоб мене вдруге вигнали з мого дому. У 2014 році, коли в місті ходили танки, а на сусідніх вулицях лунали постріли, мій дім став місцем, де я відчула всю тривогу і страх. Тоді мені було всього 10 років. - Яке це місто? - Це Торез, розташований у Донецькій області, неподалік від Савур-могили та Сніжного. Саме туди рухалися колони на Іловайський котел. Тоді я зрозуміла, що прийшов час постояти за себе та свою родину. Я більше не дозволю собі втекти з рідного дому.

Часів Яр - це дійсно загадкове місце, адже ніколи не можеш передбачити, що на тебе чекає під час поїздки, які несподівані події можуть статися.

Ми познайомилися з Валентиною тут. 2023 рік, Часів Яр. Тоді це була одна з найгарячіших точок фронту. І ця юна, тендітна дівчина стала навідницею 120-міліметрового міномета. Робота, що вимагає не лише фізичної сили, а й філігранної точності.

Мене запитали: "Ти хоч щось розумієш у математиці?". Я відповіла, що навчаюся на економіста, тож, звичайно, маю уявлення. Вони жартома додали: "Отже, ти будеш навідником!". І так я опинилася в цій ролі.

Часів Яр, Кліщіївка, Велика Новосілка... Батальйон тероборони, в якому служила Валентина, воював на найнебезпечніших ділянках. Та навіть у воєнній рутині вона намагалася не втратити себе.

У зруйнованому шкільному спортзалі, одягнена у форму та берці, Валя вправно демонструє гімнастичні трюки з м'ячем. Це був її особистий, тихий протест проти війни — спосіб зберегти в пам'яті свою справжню сутність.

Валентина Коркішко, операторка мінометної батареї:

Я не дуже там думаю, про те, що як я там буду, можливо, колись, економістом там у фірмі, або на підприємстві працювати. Мені здається, це не те що недосяжним, але не реальним, бо є багато нюансів, на які ти дивишся як солдат. Як людина, яка вміє трохи аналізувати. Це так суб'єктивно, звісно. Але я бачу, які зміни дійсно можна зробити у війську.

- Валя!!! Вітаю! Я вірив, що наша зустріч ще відбудеться! Я дуже радий, як ви? - Та нічого. - Та я бачу, що на вигляд супер!!! - Дякую, та мені всі кажуть, що ми з війною всі гіршаємо на вигляд, а ти все краще і краще. А я їм кажу, що ви просто старішаєте всі, а я просто дорослішаю!

Два роки пройшли, і ми знову зустріли Валентину на передовій. Прагнення до нововведень і сучасних технологій спонукало її приєднатися до 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського, де вона стала частиною оборонних зусиль у Харківській області. З артилерійського фаху вона перейшла на посаду оператора безпілотників.

Валентина Коркішко, лейтенант екіпажу ударного безпілотника "Дартс":

Оскільки я усвідомила, що саме у цьому полягає майбутнє цієї війни, а також наступних конфліктів, які, ймовірно, спостерігатимемо в світі. Ці два роки були нелегкими, але я все ще жива і почуваюся добре.

Головний сержант взводу, командир екіпажу ударного БпЛА "Дартс". Це нова військова спеціальність Валентини. "Дартс", або ж "Дротик" - українська розробка, літаковий дрон-камікадзе, швидкий і смертоносний.

Орієнтовно 40-50 кілометрів дистанція, дивлячись, яка задача, як підберуть БК і який у нас комплект батарей.

Історія Валентини нагадує хроніку української боротьби на фронті. Її інтелект тепер спрямований на впровадження новітніх технологій у нашій армії. Екіпаж Валентини вже продемонстрував свою ефективність, успішно відбиваючи механізовані атаки ворога на Харківщині.

Андрій, керівник РУБпАК 58-ї окремої механізованої бригади імені Гетьмана Івана Виговського:

Прекрасна людина, єдине, що їх таких дуже мало. Нам би ще хотя б десятка два Валь і було б набагато легше. Розумних людей не вистачає. Шкода, що Валя одна прийшла до нас, а не забрала ще приблизно десятка два таких же військовослужбовців.

У цій лабораторії відбувається вдосконалення дронів та підготовка їх до польотів. Це справжня боротьба розуму та креативності. Валя переконана: перемогу здобуде той, хто швидше освоїть новітні технології. І вона навчається, вражаюче швидко навчається...

З використанням ФПВ-камери все стає набагато захоплюючіше, а швидкість польоту суттєво зростає, що дозволяє краще контролювати приземлення на ціль. Мені дуже до вподоби такі маневри між деревами та подібні трюки.

Ігор, командир взводу технічного забезпечення ББС 58 ОМПБ ім. Гетьмана Івана Виговського:

На той час, коли відбувалися штурмові дії, у нас якраз випробування були багатої кількості виробників дронів. Ворог просувався колоною, намагався зайти в смугу нашої відповідальності й в цьому випадку дуже важливу роль відіграли дрони саме на оптоволокні.

Валентина Коркішко, лейтенант екіпажу ударного безпілотника "Дартс":

Спочатку я прийшла сюди, щоб працювати в ФПВ. Проте мій командир дуже піклується про мене, хоча й запевняв, що дозволить мені вибрати місце роботи. Врешті-решт, я справді закохалася в "Дартс" і отримую величезне задоволення від цієї роботи.

Валентина Коркішко - представниця молодого покоління українців, що втратили дім, але знайшли силу боротися за своє майбутнє.