Привабливість гарантій безпеки для України, аналогічних до статті 5 НАТО, може бути оманливою, зазначає The Hill.

Присутність західних збройних сил на території України є єдиним дієвим засобом забезпечення безпеки у світлі можливих нових агресивних дій з боку Росії.

Існує причина, чому Кремль виступає проти присутності американських військових або сил НАТО в Україні як гарантії безпеки. Це пов'язано з тим, що їхня наявність суттєво ускладнила б проведення будь-яких військових дій Росії щодо Києва в майбутньому.

Вже тільки з цієї причини присутність західних військових на землі є єдиною реальною гарантією безпеки (окрім вступу до НАТО), яка може забезпечити відданість союзників українському суверенітету та стримати подальшу агресію Москви.

Як минулого тижня заявив у Києві генеральний секретар НАТО Марк Рютте: "Гарантії для України мають бути такими, щоб Путін, сидячи в Москві, навіть не подумав знову атакувати Україну". Для цього потрібна реальна участь, а не підтримка з боку глядачів. Присутність військ на землі -- це єдиний стримуючий фактор, який Росія сприйме серйозно. Непохитна відмова Москви від цієї пропозиції є достатнім доказом цього, зазначають Джонатан Світ і Марк Тот, оглядачі в газеті The Hill.

Росія не має права голосу. Присутність іноземних військ на українській землі була б суттєвою поступкою, нав'язаною Москві, попри слова віцепрезидента Джей Ді Венса. Америка та Європа повинні стати справжніми захисниками для України.

Білий дім і Брюссель мають визнати, що мета Росії -- систематичне й повне знищення України та викорінення її культури. Усі вимоги та так звані поступки Путіна спрямовані на досягнення саме цього результату. Кремль створює умови для майбутніх операцій, усуваючи перепони. Досить лише згадати дії Росії під час війни в Чечні, щоб зрозуміти її справжню тактику.

Україна винесла важливий урок з невдалого Будапештського меморандуму 1994 року: гарантії безпеки, які не підтверджені юридично обов'язковими угодами з ясними та незмінними зобов'язаннями, не мають жодної цінності.

В Україні наразі розглядаються пропозиції щодо безпекових гарантій, схожих на положення статті 5 НАТО. Це частина зусиль, які мають на меті спонукати президента Володимира Зеленського задуматися про можливість укладення мирної угоди з Росією. Експерти підкреслюють, що головною проблемою є невизначеність щодо того, якими саме будуть ці безпекові гарантії, які можуть бути порівняні зі статтею 5.

Стаття 5 Північноатлантичного альянсу стверджує, що "озброєний напад на одного або декількох членів НАТО в Європі або Північній Америці вважається агресією проти всіх". Таким чином, учасники Альянсу домовляються про те, що "у випадку такого збройного нападу кожен з них, реалізуючи своє право на індивідуальну чи колективну самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН, забезпечить підтримку постраждалій стороні або сторонам".

Як НАТО може це зробити без присутності військових на місцях -- ось у чому головне (і дуже непросте) питання.

Минулого тижня прем'єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала варіант гарантії безпеки для України у форматі "НАТО-лайт" -- зобов'язуючи союзників Києва за двосторонніми угодами "протягом 24 годин ухвалювати рішення про надання військової підтримки Україні у разі повторної атаки з боку Росії". Мелоні описує цю пропозицію як "пункт колективної оборони на зразок НАТО, який не передбачає фактичного членства в Альянсі".

Аналітики вважають, що це простіше озвучити, ніж втілити в життя. Коли в лютому 2022 року Росія розпочала агресію проти України, вона залучила 190 тисяч військових, які наступали з різних фронтів. Скільки військових знадобилося б для ефективного захисту України? Хто б взяв на себе планування, координацію та синхронізацію оборонних дій? Чи могла б Україна бути поділена на зони відповідальності, як це сталося з Берліном після Другої світової війни?

Нещодавно Рютте в інтерв'ю Fox News зазначив: "усі аспекти повинні бути ретельно розглянуті". Але хто саме цим займеться? Верховний командувач НАТО в Європі, який відповідає за Оперативне командування союзників, є американським генералом, що також очолює Європейське командування США. Таким чином, США автоматично продовжать відігравати провідну роль у цьому процесі.

Рішення щодо надання військової підтримки Україні слід приймати до початку агресії з боку Росії, а не через добу після її виникнення. Необхідно збудувати оборонну структуру з підготовленими позиціями та заздалегідь розміщеними боєприпасами для ведення бойових дій. Держави НАТО, які готові надати військову допомогу, повинні утримувати свої підрозділи в стані постійної готовності на українському кордоні або на військових базах в Україні.

"Якщо не буде військових на землі, то рішення щодо захисту України, прийняте через 24 години після російського нападу, перетвориться не на реальний захист, а на просту спробу налагодити контакт. Основною умовою повинна стати перевага в повітрі, що передбачає наявність бойових повітряних патрулів, схожих на місію НАТО з охорони повітряного простору Балтії. Це має забезпечити протиповітряну оборону та безпосередню повітряну підтримку для наземних військ", -- зазначають Світ і Тот.

Виникає безліч запитань. Чи зможуть країни НАТО оперативно ухвалити рішення про вступ у конфлікт з російськими сухопутними силами протягом 24 годин? І чи вдасться їм вчасно відреагувати? Відповідь, найімовірніше, буде негативною. Складне, але вірне рішення необхідно прийняти до другого вторгнення Росії, інакше під час його реалізації може бути ухвалене швидке, але помилкове рішення.

Незважаючи на те, що Трамп оголосив, що Сполучені Штати не відправлятимуть свої війська на територію, Пентагон підкреслив, що "готовий запропонувати стратегічні ресурси, включаючи розвідку, спостереження, засоби командування та управління, а також системи протиповітряної оборони для підтримки будь-якого розгортання наземних сил у Європі".

Проте для цього необхідна стратегія. Поки Брюссель працює над її створенням, Росія безперервно обстрілює українські міста балістичними ракетами та дронами, водночас повільно просуваючись у глиб території України.

Досягти миру в Україні не можна без серйозних зусиль. Обіцянки безпеки, схожі на статтю 5 НАТО, можуть виявитися обманливими. Захід має вжити заходів, щоб примусити Путіна зупинити свої агресивні дії, що вимагає реальних дій, а не поступок Росії. Єдиним ефективним способом змінити Путінові розрахунки стосовно витрат є накладення санкцій і надання Україні необхідної зброї для досягнення перемоги, — зазначили експерти.

Згідно з інформацією, опублікованою ZN.UA, Сполучені Штати представили два варіанти безпекових гарантій для України: перший варіант є аналогом статті 5 Вашингтонського договору, тоді як другий стосується зміцнення українських збройних сил. Проте обидва ці сценарії викликали розчарування серед європейських партнерів. Більш детальну інформацію можна знайти в статті журналіста-міжнародника Володимира Кіма під назвою "Між статтею 5 і 'дикобразом': Захід шукає 'гарантії' безпеки для України" на ZN.UA.