Примус до миру. Чому Росія активізує атаки на Україну, в той час як Кремль нібито "підготовлюється" до мирних переговорів.

Росіяни різко збільшили масштаб та частоту обстрілів по Україні. Яку мету зараз переслідує Москва - в матеріалі РБК-Україна.

Росія значно збільшила інтенсивність обстрілів по Україні. Упродовж минулого місяця супротивник зазвичай здійснював по 100-200 дальніх безпілотних літальних апаратів під час однієї атаки, але за останні кілька днів Москва проводить масштабні комбіновані удари щоночі.

На фоні російських заяв щодо готовності до діалогу та завершення конфлікту, ситуація виглядає інакше. Підвищення частоти їхніх атак та терористичні наслідки обстрілів свідчать про те, що справжні наміри Путіна можуть бути зовсім іншими.

Протягом років масштабного конфлікту Росія постійно прагне встановити нові "досягнення", змагаючись сама з собою. Вона намагається випустити більшу кількість ракет, "збити" стільки західних винищувачів, скільки просто неможливо знайти у Повітряних Силах України, і так далі.

Протягом останніх трьох діб ворог щовечора атакує українські міста за допомогою ракет і безпілотників. У ніч з 25 на 26 травня російські сили здійснили "рекордний" запуск далекобійних БПЛА, випустивши 355 дронів, перевищивши свою попередню "норму" з ночі до цього, коли було зафіксовано 298 безпілотників.

На жаль, нічні атаки російських безпілотників стали звичним явищем для українців, оскільки з вересня вони відбуваються майже щоденно. Єдині винятки траплялися в дні, коли російський лідер Володимир Путін оголошував "перемир'я". Водночас, з початку року до 24 травня противник здійснював масштабні комбіновані удари ракетами приблизно 1-2 рази на місяць.

У ніч з 23 на 24 травня Повітряні сили Російської Федерації здійснили атаку на Україну, запустивши 14 балістичних ракет типу Іскандер-М/KN-23. Крім того, були використані 250 безпілотних літальних апаратів, з яких українські військові змогли нейтралізувати 245. Значна частина з них — близько 200 БПЛА та 9 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 — була спрямована на удари по столиці України, і вибухи та руйнування були зафіксовані практично в усіх її районах.

Наслідки атаки дрону в районі Святошино (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

З ночі 24 на 25 травня ситуація повторилася: російські війська розпочали масовані атаки на Україну за допомогою безпілотників, загальна кількість яких досягла 298, з яких було знищено 266. Пізніше, в темряві, вони активізували запуск ракет. Основна увага була зосереджена на крилатих ракетах — їх було 55, серед яких "Калібр" та Х-101, а також одна надзвукова протикорабельна ракета Х-22, дев'ять балістичних ракет Іскандер-M/KN-23 та чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69. У ніч з 25 на 26 травня, одночасно з 355 безпілотниками, російські війська випустили дев'ять ракет Х-101 з літаків стратегічної авіації.

У цьому контексті російські сили не тільки випробовують різні комбінації озброєнь, але й адаптують тактику запуску безпілотників, аби обійти нашу систему протиповітряної оборони та досягти своїх цілей.

"Сьогоднішня стратегія російських військових полягає в тому, що вони постійно коригують маршрути своїх безпілотних літальних апаратів, намагаючись запускати їх на великих висотах - понад 2 кілометри. Потім вони здійснюють пікірування безпосередньо на ціль. Хоча на таких висотах БПЛА стають більш помітними для наших радарів, вони залишаються поза досяжністю стрілецької зброї, крупнокаліберних кулеметів і мобільних вогневих груп", - зазначив у коментарі РБК-Україна Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ.

Інша тенденція, за його словами, полягає в тому, що російські війська організовують масові напади дронів на один і той самий населений пункт або об'єкт одночасно. Як приклад, можна згадати нічну атаку на Старокостянтинів у Хмельницькій області, яка відбулася в понеділок. Ігнат зазначив, що саме це місце стало основним ціллю їхньої операції.

Окрім цього, російські війська використовують ударні безпілотники типу "шахед" чи "герань" поряд із значною кількістю дронів-імітацій без бойового навантаження, відомих як "Пародія". За задумом агресора, це має створити додаткове навантаження на нашу систему протиповітряної оборони. Як зазначив Ігнат, під час останніх атак співвідношення між бойовими БПЛА і дронами-імітаціями "Пародія" становило приблизно 60 на 40: 60% були справжніми, а 40% – імітаційними.

Можна виокремити кілька ключових цілей, які ставлять перед собою російські війська під час цих масованих багатоденних атак. Найважливіша з них — ослаблення обороноздатності української армії. Цим завданням Москва займається вже більше трьох років. Вони систематично намагаються отримати розвідувальну інформацію про наші військові об'єкти, зокрема ті, що беруть участь у виробництві ракет і безпілотників.

"На сьогоднішній день російські атаки зорієнтовані на нашу оборонну інфраструктуру. Ми неодноразово повідомляли про те, що незабаром розпочнемо виробництво ракет. Російська сторона стверджує, що за три дні знищила 1177 українських дронів. Вони вирішили націлитися на підприємства, які займаються виробництвом цих засобів ураження. Місяць тому в Ростові-на-Дону були виявлені залишки ракети з реактивним двигуном. Це свідчить про те, що щось, або ж прилітає до них, або проходить завершальну обробку. Вони намагаються випередити наші підприємства оборонно-промислового комплексу," - зазначає авіаційний експерт Валерій Романенко в інтерв'ю для РБК-Україна.

Оскільки Москва планує наступальні операції під час своєї літньої кампанії, один із її пріоритетів - завадити виробництву української зброї. Те, чи вдається росіянам "пробивати" ППО і влучати у військові об'єкти, зі зрозумілих причин, не розголошується.

З одного боку, їх метою є вплив на емоції та моральний дух українського населення. Завдяки наявним ресурсам, вони активно розширюють своє виробництво та вдосконалюють можливості для запуску безпілотників, як бойових, так і дронів-імітацій. Протягом двох ночей поспіль було зафіксовано рекордну кількість запусків цих апаратів. Однак їх цілі не обмежуються лише залякуванням – вони прагнуть вражати конкретні об'єкти своїх нападів. У цей список можуть входити оборонні підприємства, критична інфраструктура та важливі державні об'єкти, - зазначив Ігнат.

Наслідки атаки в Печерському районі (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Незважаючи на зміни в тактиці та нові експерименти з боку російських сил, Сили оборони продовжують ефективно знищувати більшість ворожих безпілотників і ракет. У процесі відбиття атак активно залучаються зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил, протиповітряна оборона Сухопутних військ, мобільні вогневі групи, армійські вертольоти, винищувачі, а також дронова система ППО. Окрім того, Романенко відзначає високий рівень роботи українських засобів радіоелектронної боротьби, які не лише нейтралізують ворожі БПЛА, але й також ефективно перешкоджають ракетним атакам.

"Кілька їхніх сучасних ракет були локаційно втрачені. Це означає, що вони десь попали під дію РЕБ, супутник не підказав їм куди летіти, і вони полетіли ген за небокрай", - додає Романенко.

Ще одне системне завдання росіян - це терор. Окупанти дуже сподіваються, що рано чи пізно українці настільки втомляться від регулярних атак, що їхній спротив, врешті-решт, зійде нанівець. І Кремль все ще не може прийняти той факт, що роки безперервного терору не змусили українців вийти на головні площі міст з плакатами "Ми на все згодні".

"Це ми знаємо, що така тактика не працює, а російська ментальність працює таким чином, що вони обирають мету і лобом намагаються пробити дірку в стіні. Це історично з імперських часів, з радянських часів. Вони впевнені, що якщо вони будуть кошмарити тил українців, тил здасться, суспільство здасться і змусить владу піти на всі умови росіян на перемовинах. Для цього вони це і роблять", - каже голова Центра протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Цей терор, за планом Москви, має спонукати нову хвилю міграції, зокрема, виїзд жінок і дітей. Росія розраховує на зростання паніки в суспільстві.

Останні ворожі наступи спрямовані на підрив внутрішньої стійкості України та зміни в суспільно-політичному контексті, впливаючи на настрій і свідомість громадян. Ворог прагне викликати у значної частини населення, а можливо, навіть у більшості, відчуття безвиході, загрози та страху через регулярні обстріли. Завдяки наявності ресурсної та фінансової підтримки, а також постійній модернізації своїх засобів ураження, противник здатний проводити більш масштабні та часті атаки, зазначив координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець у розмові з РБК-Україна.

Ще один аспект, який може впливати на рішення Кремля, - це тиск в процесі переговорів. На останніх переговорах у Стамбулі представники Росії озвучили свої максималістські вимоги для досягнення миру.

На минулому тижні один із високопосадовців ради федерації висловив думку, що Росія нібито планує надати Україні свої пропозиції у формі "меморандуму" для завершення конфлікту. Зміст цього документа поки що залишається невідомим, але є певні сумніви, що він суттєво відрізнятиметься від умов, які були обговорені в Стамбулі. Здається, саме це є тим "фіналом", який може задовольнити Москву.

Однак Путін розуміє, що Україна не готова йти на ці ультиматуми. Тож системні обстріли одночасно з активізацією наступальних дій на фронті, за логікою росіян, мають зробити українців більш поступливими.

Як це зазвичай трапляється, коли Росія посилює терористичні дії, збільшуючи частоту атак, одними з перших "здаються" західні ЗМІ. На третій день масованих ударів по Україні в ряді видань з'явилася інформація про те, що в РФ активно розширюють виробництво і вдосконалюють засоби ураження.

В Україні ж, навпаки, все стає гіршим - ракети для ППО закінчуються, а нові чекати не доводиться, особливо враховуючи дещо дивну позицію американського президента Дональда Трампа, чия країна є основним постачальником зброї для ЗСУ.

Зокрема, журнал The Economist вважає, що в найближчому майбутньому можливі атаки, в яких буде задіяно тисячі безпілотних літальних апаратів.

"У минулому році Кремль виготовляв приблизно 300 дронів "Шахед" щомісяця; нині таку ж кількість вдається виробляти менш ніж за три дні. Українська військова розвідка повідомляє, що має документи, які підтверджують наміри Росії збільшити виробництво безпілотників до 500 одиниць на день. Це означає, що можливість атакуючих роїв у 1000 дронів може стати цілком реальною," - зазначають у виданні.

Обстріл у Святошино дронами (фото: Getty Images)

Наприкінці березня РБК-Україна повідомляло, що Росія планує до завершення першого півріччя 2025 року забезпечити можливість запуску 500 безпілотників за один раз. Згідно з даними видання, станом на березень, Москва могла щомісяця виготовляти близько 900 безпілотників "шахед" / "Герань-2", не менше тисячі "Пародій", а також понад 2000 "Гарпій" і "Гербер", з яких 80% становили "Гербери", а 20% - "Гарпії".

Згідно з повідомленнями західних ЗМІ, іранські безпілотники проходять активний процес модернізації. Однією з найбільш обговорюваних інновацій є ймовірна інтеграція штучного інтелекту в нові моделі, а також можливість їхнього управління через бот у Telegram. Проте фахівці висловлюють значний скептицизм щодо цієї інформації.

"Дійсно весь час йде удосконалення "шахедів". Але треба розуміти, що управляти "шахедом" за допомогою мобільної мережі - це з області фантастики. "Шахед" - це зброя по типу "вистрілив і забув". Після випуску оператор не має жодного зв'язку з цим ударним засобом. Як вони через супутник будуть ним керувати? Так нема на "шахеді" системи супутникового зв'язку, якщо б вона була, він був би дорожчим від крилатих ракет", - додає Романенко.

Однак росіяни дійсно постійно роблять спроби модернізувати дрони, щоб зробити їх більш функціональними. Наприклад, в залежності від цілі на дрони можуть "навісити" більшу кількість вибухівки. Проте доведеться поступитися його дальністю і злити паливо. Тому до західних областей України навряд зможуть долетіти БПЛА з бойовим зарядом вагою 90 кг.

"Шахеди", як правило, запускаються за заданими координатами по заданій цілі. Він не керується в онлайн-режимі. Хоча ми знаходили на окремих одиницях і камери, і старлінки, і сім-карти - тобто експерименти з управлінням росіяни роблять. Але це були одиничні екземпляри", - розповів Ігнат.

Російські інженери також намагаються створити дрон, який буде максимально невидимим для українських систем радіоелектронної боротьби. Для досягнення цієї мети вони збільшують кількість периферійних антен на апараті. Однак стверджувати, що управління дронами здійснюється за допомогою штучного інтелекту чи ботів у Telegram, поки що виглядає передчасним.

У New York Times повідомляється, що російські війська оновлюють свої системи "Іскандер". Як зазначає видання, балістичні ракети ("Іскандер-М") отримують нові радіолокаційні пастки, а їх траєкторія атаки тепер є квазібалістичною, що істотно ускладнює їхнє перехоплення.

Противник дійсно робить акцент на балістиці, міняючи співвідношення між нею і крилатими ракетами. Одна з можливих причин - західні винищувачі можуть вражати крилаті ракети, але не можуть - балістичні. Для цього підходять Patriot і SAMP-T, боєприпаси до яких обмежені. І питання не тільки в тому, що їх мало постачають - їх, насамперед, не встигають виробляти.

"За даними балістики, винищувачі не виконують своїх завдань. Росіяни ж мають бажання знищувати українців — такі вже вони. Це слід мати на увазі. Саме тому вони орієнтуються на підвищення обсягів виробництва: генерал Скібіцький зазначив, що російська сторона планує виготовити 750 балістичних ракет у поточному році", - підкреслює Романенко.

На даний момент Україна успішно продовжує нарощувати свої запаси засобів протиповітряної оборони. Наприклад, нещодавно Сполучені Штати затвердили намір Німеччини передати Україні 100 ракет для системи ППО "Patriot". Крім того, Берлін має намір надати Україні ракети великої дальності Taurus, що безумовно ускладнить ситуацію для Росії.

В будь-якому випадку Україна намагається відповідати. Робити це дзеркально поки не виходить - у Києва недостатньо для цього ресурсів. Але бити по больових місцях все ж вдається. Наприклад, вкотре вдарити по заводу з виробництва "шахедів" в Єлабузі або пустити сотні дронів на арсенал ракетно-артилерійського управління у Володимирській області. У цьому контексті ракети великої дальності значно допоможуть, зважаючи на те, що цілі вже "пристріляні".

Проте російська сторона продовжуватиме змінювати та вдосконалювати методи обстрілів. У цій ситуації Україні важливо не лише оперативно аналізувати ці зміни, а й перейти до активного впровадження власних стратегій.