Правоохоронні органи припускають, що екс-очільниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії незаконно отримала 160 мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро України разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. Слідство вважає, що вона незаконно отримала прибуток у розмірі 160 мільйонів гривень, залучивши до злочинної схеми своїх близьких.

Цю інформацію озвучили в НАБУ.

"Вона легалізувала частину коштів шляхом проведення фіктивного продажу нерухомості, а потім, за допомоги чоловіка, вивезла ці гроші за межі країни і розмістила їх на рахунках в іноземних банках", -- зазначається у повідомленні.

За даними НАБУ, наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами слідства, після чого справу скерують до суду.

В НАБУ повідомили, що дії були класифіковані відповідно до частини 2 статті 366-2, статті 368-5 та частини 2 статті 209 Кримінального кодексу України.

4 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило про виявлення фактів незаконного збагачення Тетяни Крупи, яка очолює Хмельницький обласний медико-соціальний експертний комітет, та її сина Олександра. Олександр займав керівну позицію в головному управлінні Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило про завершення перевірки декларації Олександра Крупи за 2022 рік. Під час аналізу виявлено, що він задекларував неправдиві дані на суму, що перевищує 44 мільйони гривень. У зв'язку з цими фактами НАЗК підготувало висновки, які можуть свідчити про порушення за статтею 368-5 (незаконне збагачення) та частиною 1 статті 366-2 (внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації) Кримінального кодексу України і направило їх до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Під час проведення обшуків у родині Крупи було виявлено близько 6 мільйонів доларів готівкою, а також розкішні прикраси та дорогоцінності. Правоохоронці знайшли гроші в різних місцях, таких як шафи, шухляди та схованки. У робочому кабінеті Крупи було виявлено 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро.

Правоохоронні органи виявили, що родина державних службовців володіє 30 об'єктами нерухомості у містах Хмельницький, Львів та Київ. Крім того, у них є 9 розкішних автомобілів, корпоративні активи на суму 48 мільйонів гривень, а також готельно-ресторанний комплекс площею майже 3 тисячі квадратних метрів, розташований в одному із парків Хмельницького. За межами України вони володіють нерухомістю в Австрії, Іспанії та Туреччині. На їх валютних рахунках за кордоном зберігається приблизно 2,3 мільйона доларів.

Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.

7 жовтня 2024 року Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для Тетяни Крупи у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 500 мільйонів 1528 гривень.

Тетяну Крупу було затримано відповідно до статті 368-5 Кримінального кодексу України, що стосується незаконного збагачення. За інформацією слідчих органів, вона займалася оформленням фіктивного статусу інваліда для чоловіків, які прагнули уникнути призову на військову службу.

Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.

16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.

Суд неодноразово ухвалював рішення про продовження утримання Крупи під вартою. Спочатку встановлена застава в розмірі 500 мільйонів гривень була знижена до 20 мільйонів гривень.

4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для Тетяни Крупи. Замість утримання під вартою, їй було призначено заставу в розмірі 20 мільйонів гривень. Це рішення обґрунтоване тим, що загальний термін тримання під вартою підозрюваного протягом досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд також встановив ряд умов, серед яких — обов'язкове носіння електронного браслету.

Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили.