"Повернутися нема куди, адже все зайнято": Віталій з Маріуполя поділився своєю історією для музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.

78-річний Віталій завжди мріяв про спокійну старість: рідний Маріуполь, близьке море, родина, діти та улюблена квартира. Проте війна знищила ці мрії всього за кілька тижнів. Його дім згорів на очах, коли туди влучила фосфорна бомба. Цю трагічну історію чоловік поділився з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"На сьомому поверсі, прямо під нашою квартирою, був вогонь. Донька ще була вдома. Вона відчула запах, побачила язики полум'я, які фактично перекидалися на нашу квартиру. Вікна й лоджія були засклені пластиком, і все це дуже швидко зайнялося. Донька схопила те, що змогла, адже запах диму був настільки сильний, що ним можна було задихнутися", - пригадує чоловік.

З того моменту розпочалися дні, які нагадували боротьбу за існування. Родина видобувала воду, топлячи сніг і фільтруючи її через вату, щоб кожен міг отримати хоча б трохи рідини на день. Продукти намагалися доставляти з дачі, але шлях туди ставав вкрай небезпечним - під ворожими танками.

"Ми стали свідками російських солдатів з озброєнням, які проходили неподалік. Перед нашими очима маневрував російський танк, який безперервно обстрілював усе навколо," - ділиться своїми враженнями Віталій.

Коли російські загарбники оголосили про початок "зачистки", стало очевидно, що залишатися неможливо. Віталій разом із сім'єю вирушив з міста пішки. На їхніх рукавах майоріли білі шматки тюлі — єдиний символ їхнього бажання залишитися в мирі. Попереду їх чекала довга і ризикована подорож через окуповані землі, яка зрештою привела їх до Києва.

"Тут усе чуже: ти перебуваєш у чужій квартирі, дивишся на чужу стелю, спиш на чужому ліжку. Однак, про повернення навіть мови немає: повертатися нікуди, там усе окуповано, і повертатися просто нікуди. Навіть у думках цього немає", - каже чоловік.

Ознайомтеся з історією Віталія з Маріуполя за цим посиланням.

Колекція музею "Голоси Мирних", що належить Фонду Ріната Ахметова, містить понад 140 тисяч розповідей про війну. Це найбільше у світі сховище свідчень цивільних осіб, які зазнали страждань внаслідок агресії Росії проти України.