Посол Великої Британії Мартін Гарріс заявив, що Росія не демонструє ніяких ознак готовності до справедливого миру.
Про завершення війни та вступ України в НАТО, план перемоги Зеленського та "столітню угоду", настрої британців та українську мову - читайте і дивіться у великому інтерв'ю посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса для РБК-Україна.
Протягом найближчих тижнів і місяців ми можемо отримати відповіді на кілька важливих запитань, пов'язаних з конфліктом: Чи можливе його завершення до 2025 року? Які умови для цього будуть визначені? Чи отримає Україна запрошення та, в подальшому, членство в НАТО? Яким чином це буде реалізовано?
Ці запитання РБК-Україна адресувало й Мартіну Гаррісу, послу одного з наших важливих партнерів - Великої Британії. У своїх відповідях Гарріс проявив дипломатичну обережність. Зокрема, він утримався від "спекуляцій" щодо можливості "гібридного" вступу України до НАТО.
Замість цього посол неодноразово підкреслював, що мир повинен бути "справедливим" і "стійким". Він також звернув увагу на майбутні вибори в США, адже саме від курсу нової адміністрації Білого дому залежатиме, як саме буде завершено війну. "Ми будемо підтримувати Україну протягом усього процесу зміни влади у Вашингтоні", - запевнив Гарріс у коментарі для РБК-Україна.
Варто підкреслити, що за вимогою посла ми спілкувалися лише українською мовою, яку Гарріс почав вивчати ще двадцять років тому, коли відправився на своє перше дипломатичне завдання в Україні.
Наступним йде повна версія відео інтерв'ю з послом Гаррісом, а також скорочена текстова версія бесіди.
- Чому, на вашу думку, останнім часом стало так багато розмов про так званий negotiated peace, тобто мир, досягнутий на переговорах?
- Я перш на все хотів би сказати, що ми підтримуємо цей головний принцип, що мир має бути справедливим і тривалим для України. Недавно наш прем'єр-міністр зустрічався з лідерами і США, і Німеччини, і Франції, і це була спільна позиція, що в Україні має бути справедливий мир.
На жаль, агресивні дії Росії проти України тривають. Вони не демонструють жодних ознак готовності до справедливого миру. Нам необхідно активніше підтримувати ініціативи України як військовими, так і дипломатичними засобами, щоб наблизити цю важливу мету.
- Ви вірите в те, що цього миру можна буде досягти за умови, якщо Росія добровільно не забереться в один день з України?
Я вважаю, що це надзвичайно важливо не лише для України, а й для всього міжнародного співтовариства. Адже основні принципи Статуту ООН, такі як територіальна цілісність і суверенітет незалежних країн, мають загальне значення. Ми підтримуємо мирний план Зеленського, оскільки він базується на цих ключових принципах. Ці основи є важливими не лише для забезпечення безпеки України та Європи, але й для глобальної стабільності.
Той факт, що майже 100 країн були присутні на саміті миру у Швейцарії, свідчить про те, що є всесвітня підтримка цих принципів ООН, і це має бути базою для справедливого миру тут в Україні.
Проте не варто стверджувати, що існує універсальна підтримка мирної формули або мирних самітів, оскільки є багато впливових акторів, таких як Китай, які мають свої власні погляди, що істотно відрізняються від наших. Як ви вважаєте, чи можуть ці країни залучити на свій бік країни Глобального Півдня, а, можливо, навіть деякі європейські держави?
- Я думаю, що всі такі країни мають бути за Статут ООН, за його головні принципи.
Ми піднімали це питання під час наших обговорень з Китаєм, Індією, а також з усіма учасниками Групи двадцяти. Наша позиція залишається незмінною – ми підтримуємо мирний план для України.
Також є головний принцип, що не може бути дискусії про мир для України без України. Тож я думаю, що через такий дипломатичний тиск, разом з військовим тиском, ми можемо впливати на позицію Росії і досягнути справедливого миру для України і безпеки для Європи загалом.
Ви згадали про стратегію успіху президента Зеленського. Чи вистачить цієї стратегії для досягнення перемоги України?
- Я думаю, що це план до справедливого миру. Я думаю, що це правильно, те що робить президент Зеленський, робить нову стратегію, з метою переконати Росію, що військові дії не будуть результативними.
Я дуже радий, що ми мали цей шанс, коли президент Зеленський був в Лондоні, обговорити з ним, разом із прем'єр-міністром Стармером і новим генсеком НАТО такі головні принципи. І що ми можемо мати зараз спільну стратегію, тому що ми згодні з метою плану перемоги президента, що зараз нам потрібно зміцнити позицію України до кінця року.
Незабаром в Сполучених Штатах відбудуться зміни в адміністрації, і ми прагнемо, щоб на цей момент Україна займала міцні позиції у військовій, дипломатичній та економічній сферах. Завдяки активній співпраці з нашими партнерами ми працюємо над зміцненням підтримки для України.
Президент Зеленський висловлює надію на те, що війна може бути завершена до кінця 2025 року шляхом досягнення справедливого миру. Багато західних ЗМІ також активно обговорюють можливість завершення конфлікту вже наступного року. Яка ваша думка з цього приводу: чи можливо насправді закінчити війну в 2025 році?
- Я думаю, що всі тут, в Україні, хочуть, щоб ця жахлива війна завершилася якомога швидше. І ми також підтримуємо Україну до перемоги і після перемоги. Я знаю, що важлива також позиція нової адміністрації США, і ми будемо поруч з Україною в ході всього процесу зміни адміністрації у Вашингтоні.
На мою думку, немає іншої країни, яка була б такою близькою до США, як Велика Британія. І, напевно, немає країни, яка б так підтримувала Україну, як Велика Британія. Отже, ми будемо на стороні України, коли будемо вести переговори з новою адміністрацією щодо зміцнення її позицій для досягнення справедливого миру.
Ви зосереджені на майбутніх виборах у США. Як ви вважаєте, чи може зміна влади суттєво вплинути на позиції та баланс сил щодо війни? Чи є ймовірність, що після зміни адміністрації Європа, а особливо Велика Британія, повинна буде взяти на себе більш активну роль у питаннях, пов'язаних з Україною?
Цей процес продовжується і нині, адже Європа, в партнерстві зі Сполученими Штатами та іншими державами, повинна посилювати свою підтримку Україні.
Сьогодні я хочу поділитися важливою новиною про нову підтримку для України, що ґрунтується на ключовому принципі: Росія повинна нести відповідальність за свої дії. Британський уряд оголосив про надання нової позики Україні на суму 2,26 мільярда фунтів стерлінгів, що еквівалентно приблизно 3 мільярдам доларів США. Ця сума буде покрита доходами від заморожених російських активів. Україна не нестиме витрат на цю позику – платити буде Росія. Кошти, отримані від Великої Британії, будуть спрямовані на військовий бюджет України, що дозволить зміцнити збройні сили, зокрема, покращити системи ППО та забезпечити більше артилерії.
Завдяки цьому механізму Росія фактично фінансує захист України та створення нових можливостей для Збройних Сил. Це внесок з боку Великої Британії, але ми також сподіваємося на схожі рішення від усіх наших партнерів у Великій сімці. Загальний обсяг такої підтримки для України досягне 50 мільярдів доларів США. Це колосальна допомога на наступний рік, спрямована на укріплення позицій України та реалізацію принципу, що Росія повинна нести витрати за свої дії.
Як ви вважаєте, чи можливий стабільний і тривалий мир, якщо одна з сторін, наприклад, Україна, або обидві сторони залишаться сильно незадоволеними і вважатимуть, що їхні цілі не були досягнуті? Чи може такий мир бути довготривалим, чи ж це лише тимчасове затишшя, за яким послідують нові етапи конфлікту?
- Я не хочу спекулювати, тому що головне - це Україна має вирішувати майбутнє України. В основі лежить незалежність України, суверенітет України.
Я усвідомлюю, чому для України так важливо досягти стабільного миру. Ця війна розпочалася не два-три роки тому, а ще десять років тому. Тому, і для українців, і для забезпечення безпеки в Європі, мир повинен бути не лише тривалим, але й справедливим.
Влада Великої Британії постійно підтримує контакт з українським керівництвом. Чи є правдивими повідомлення з численних західних ЗМІ про те, що Україна нібито стала більш відкритою до компромісів у питанні завершення конфлікту в останній час?
В даний час Україна та уряд країни зосереджені на реалізації стратегії перемоги президента Зеленського. Це питання стало предметом обговорення між нашими урядами.
Я нагадаю, що після виборів у Великій Британії, коли Кір Стармер став прем'єр-міністром, він пообіцяв президенту Зеленському, що ми будемо зміцнювати і прискорювати нашу підтримку Україні.
Я усвідомлюю, що іноді виникає питання: чи дійсно партнери виконали свої обіцянки щодо підтримки? Наш міністр оборони ініціював новий механізм, щоб забезпечити виконання наших зобов'язань перед Збройними Силами України. І все озброєння, поставки якого ми планували прискорити в липні, з моментом формування нового уряду, наразі вже на 95% знаходиться у розпорядженні ЗСУ.
Ми знаємо, що ситуація критична, і що партнери мають працювати швидко з підтримкою для України. І те, що ми обіцяли, ми доставили, ми зробили.
- Велика Британія неодноразово була першою в ухваленні важливих рішень щодо допомоги Україні. Наприклад, саме ви були першою країною, яка надала нам сучасні західні танки. Чи готові ви теж взяти на себе лідерство у питанні зняття заборони на удари західною зброєю вглиб Росії?
- Це питання, яке зараз у процесі обговорення між партнерами і також з Україною. Також це один з елементів плану перемоги президента Зеленського.
Це питання виходить за межі лише однієї системи озброєння чи оперативних аспектів. Існує комплексна стратегія та загальна ситуація. Місяць тому ми анонсували постачання нових ракет для України — 650 одиниць, а також зміцнення системи протиповітряної оборони для її захисту. Не менш важливою є нинішня співпраця між оборонними промисловими комплексами України та Великої Британії, оскільки це створює можливості для спільного виробництва військової техніки.
Чи готова Велика Британія взяти на себе ініціативу в питанні запрошення України до НАТО? Чи виступить вона не лише як підтримка, а справжній лідер і рушій цього процесу?
На мою думку, позиція Великої Британії завжди полягала в тому, що Україна повинна стати частиною НАТО. Ми переконані, що не лише Україні буде вигідно приєднатися до альянсу, а й НАТО стане сильнішим завдяки її участі. Сподіваюся, що перемога України відбудеться найближчим часом. Проте навіть після цього я вважаю, що загроза з боку агресора залишиться, впливаючи на безпеку Європи. Наше бачення полягає в тому, що майбутнє співробітництво з Україною стане основою потужного альянсу, який гарантуватиме безпеку для Європи та стане важливим союзником для Великої Британії в рамках НАТО.
Чи може Україна отримати запрошення до НАТО ще до того, як війна завершиться?
- Чесно, я не знаю, коли і яким чином, але я впевнений, що Велика Британія буде поруч з Україною, підтримуватиме Україну на шляху до НАТО. Україна зараз дуже близько до НАТО, і через нашу оперативну співпрацю.
- Чи вважає Велика Британія життєздатною формулу так званого гібридного членства України в НАТО, наприклад, коли гарантії статті 5 не будуть розповсюджуватись на якісь її території, не будуть розміщуватися якісь озброєння союзників тощо?
На мою думку, це питання стосується майбутнього, і не слід його обговорювати з метою маніпуляцій.
Чи можуть різні угоди про безпекові гарантії, укладені Україною з Великою Британією та низкою інших держав, у певному сенсі виконувати роль заміни членства в НАТО?
- У нашому угоді з Україною чітко зазначено, що цей договір є кроком до вступу в НАТО. Він не може бути сприйнятий як заміна НАТО. Я вважаю, що Україна повинна мати гарантії, закріплені в статті 5 Північноатлантичного договору.
Через реалізацію цієї угоди ми можемо бути впевнені, що це наблизить момент, коли Україна вступить до НАТО.
До речі, в нашій угоді ми акцентували, що будемо тривалий час підтримувати Україну. Наразі ми є першою країною, яка повністю профінансувала цю ініціативу. Тож наша позиція полягає в тому, що щороку до 2030 року ми виділятимемо три мільярди фунтів стерлінгів на захист України, а також стільки, скільки буде необхідно. Завдяки цій угоді ми отримали фінансові ресурси, що дозволяють зміцнити співпрацю, посилити Збройні сили України та забезпечити всі необхідні можливості для майбутньої інтеграції України до НАТО.
Отже, це справжня стратегія з фінансуванням та угодою, яка нині працює на користь України.
Хочу акцентувати увагу на тому, що наша візія охоплює як майбутнє після перемоги, так і перспективу на наступні 100 років. Наразі ми активно ведемо переговори про укладення нового угоди, що передбачає довгострокове партнерство на століття.
- На якому, до речі, зараз етапі цей договір, коли він може бути підписаний?
На даний момент це знаходиться на стадії реалізації. Ми вже провели кілька раундів переговорів з українськими партнерами, включаючи представників різних міністерств. Наша співпраця в області безпеки є дуже міцною, і ця угода ще більше зміцнить наші відносини в цій сфері.
Існує безліч можливостей для співпраці між Великою Британією та Україною, які виходять за межі військової сфери. Ми прагнемо зміцнити наші зв'язки в культурній, технологічній та освітній галузях, а також у економіці. Наразі між нашими країнами діє практично повна лібералізація митних тарифів на наступні п'ять років. Тому важливо скористатися цією нагодою для розвитку унікального партнерства в інших сферах наших відносин.
- Чи є у західних союзників України, зокрема у Великої Британії, стратегія підтримки України, яка лежить за межами формули "ми підтримуємо Україну, скільки буде потрібно, чи скільки зможемо, чи до перемоги"?
- Так, є таке стратегічне бачення, що ми хотіли би підтримувати і захищати суверенітет і незалежність України. І це є базовий принцип Статуту ООН, безпеки Європи після Другої світової.
Необхідно акцентувати увагу на нашій підтримці українського плану. Ми віримо в майбутнє України і будемо відстоювати її бачення. Наша позиція ґрунтується на фундаментальному принципі: Україна є незалежною країною.
Велика Британія є ключовим союзником України, і ми налаштовані на спільну роботу для втілення мирного плану України в життя.
Отже, стратегія успіху, озвучена президентом Зеленським, має потенціал примусити Росію зупинити свою агресію щодо України?
На мою думку, основною метою є укріплення позицій України. Важливо, щоб існувала єдина стратегія, яка об'єднувала б Україну та її партнерів для досягнення цього завдання.
На початкових етапах повномасштабної війни західні країни виявили вражаючу підтримку Україні. Проте згодом ми стали свідками поступового зниження цього рівня підтримки, в той час як певні політичні сили, які висловлюють антиукраїнські погляди, почали набирати популярність, вигравати вибори або демонструвати значні успіхи. Яка ситуація з цим спостерігається у Великій Британії?
- Високий рівень підтримки України залишається зараз у Великій Британії. Тобто це є стабільним. І в політиці, тому що всі партії, всі члени нашого парламенту, підтримують Україну.
Серед британців також можна помітити цю тенденцію. Я відвідав різні куточки Великої Британії, зокрема острів Скай у Шотландії, де ми з родиною проводили час і помітили українські прапори. Сьогодні всі британці мають уявлення про Україну, і багато з них мають особисті знайомства з українцями.
Тож я думаю, що зараз характер британської підтримки для України є також персональним, особистим. І це також для мене відкриває нову перспективу для наших відносин і в майбутньому.
Підсумовуючи, яку підтримку може отримати Україна від Великої Британії в найближчій перспективі, окрім військових аспектів?
Її не варто очікувати, адже вона вже існує в даний момент. Наприклад, український уряд визначив мету, щоб кожен мав можливість спілкуватися англійською мовою. На нашу думку, перевагу слід надавати європейському варіанту англійської, зокрема британському.
Ми розробили інноваційну програму для вивчення англійської мови, орієнтовану на державних службовців, що беруть участь у процесі євроінтеграції. Ця програма, створена за підтримки Британської ради, надає тисячам українських чиновників можливість активно долучитися до навчання.
Ще один аспект - це культурні зв'язки. На мою думку, сьогодні цей момент є надзвичайно важливим для них. Я спостерігаю справжню динаміку в українській культурі, яка переживає етап відродження у всіх своїх проявах. Зараз у Великій Британії Україна стала відомою, і люди виявляють інтерес до вашої культури.
На завершення, хотілося б задати кілька особистих запитань. І перше з них, безумовно, є досить очевидним: яким чином вам вдалося так майстерно оволодіти українською мовою?
- Дякую вам. Для мене це дуже гарна мова. Я мав можливість двічі вчити українську мову, тому що це не перша моя каденція тут, в Україні.
Двадцять років тому, під час Помаранчевої революції, я обіймав посаду заступника посла. Разом з дружиною та дітьми ми прожили п'ять років у Києві, на Нивках.
Отже, наразі я вже перебуваю в Україні протягом семи років. Два десятиліття тому я навчався в університеті імені Івана Франка у Львові, щоб опанувати українську мову. Після деякого часу я повернувся до Львова, щоб відновити свої знання української мови в Українському Католицькому університеті. Там мені запропонували чудову програму, яка охоплювала не лише українську мову, але й культуру, історію та розвиток української мови.
Як ви вважаєте, яким чином Україна трансформувалася протягом останніх 20 років, зокрема в плані зовнішнього вигляду?
- Я дуже радий бути ще раз тут, в Україні. Я думаю, що зараз українська ідентичність дуже сильна. І воля українського народу дуже сильна. І я також дуже вражений процесом децентралізації і роллю громад зараз в Україні.
І я зустрічався в регіонах з багатьма лідерами громад. Це була дуже важлива реформа для зміцнення української демократії.
- Загалом, які ваші враження від українців і чим в загальних рисах пересічний українець відрізняється від пересічного мешканця Великої Британії?
- Важко визначити. Але, на мою думку, у нас є чимало спільних рис. Я з Шотландії. Ми всі є частиною Європи, і нас об’єднує спільний інтерес у забезпеченні безпеки нашого континенту.