Виявлення мирного рішення для України: Німеччина бере участь, проте вибори стають на заваді.

Активізація миротворчих місій по Україні свідчить про те, що узгодженого бачення завершення війни немає. Чи готує Захід нові пропозиції для Путіна, - з'ясовувала Gazeta.ua.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у супроводі нового віце-прем'єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова відвідав Німеччину. За неофіційними даними, йшлося про членство України у НАТО, проти чого виступає Берлін. За офіційними - Денис Шмигаль і Олаф Шольц обговорили справедливий і довготривалий мир, шляхом якого є єдність і сила. "А сила - це членство у НАТО", - зауважив Шмигаль.

Того ж дня угорський прем'єр Віктор Орбан вирушив до Туреччини для обговорення миру в Україні з президентом Ердоганом. Тим часом речник Путіна, Дмитро Пєсков, поділився подробицями телефонних розмов між ними. За його словами, Орбан запропонував встановити різдвяне перемир'я та провести великий обмін полоненими, на що Кремль швидко надав угорській стороні списки полонених. Проте, Пєсков зазначив, що з огляду на реакцію президента Зеленського в соціальних мережах та позицію його команди, Київ відхилив цю пропозицію. Віктор Орбан у свою чергу висловився більш емоційно: "Ми зробили все, що від нас залежало!"

Цікаво зазначити, що після візиту Дениса Шмигаля виникла дискусія щодо можливого повернення українських біженців з Німеччини. В даний момент їх кількість у ФРН перевищує мільйон, як повідомив Олексій Чернишов, глава новоствореного міністерства національної єдності. За словами Шмигаля, було досягнуто угоди з канцлером про спільний пошук рішень, зокрема у сфері інфраструктури, для сприяння їх поверненню. Однак конкретні деталі щодо українців у Німеччині не були озвучені. Це не викликає подиву, адже 11 грудня канцлер Олаф Шольц оголосив про готовність до голосування за вотум недовіри, що може призвести до дострокових виборів. Таке голосування заплановане на 16 грудня, і існує ймовірність, що Шольц не залишиться на своїй посаді, тому дострокові вибори в Німеччині можуть відбутися вже у лютому 2025 року. У зв'язку з цим українська делегація провела зустріч з чинним міністром фінансів Робертом Хабеком, який може стати кандидатом у канцлери від партії "зелених". Напередодні Хабек критикував уряд за затримки у постачанні зброї Україні, на тлі оптимістичних заяв потенційного конкурента Фрідріха Мерца, чия несподівана поїздка до Києва також викликала неоднозначну реакцію в Німеччині, подібно до візиту Олафа Шольца тиждень тому.

Після візиту Шмигаля до Німеччини не було висловлено принципово нових заяв. Проте 12 грудня, слідом за ним, до Німеччини вирушив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він провів переговори щодо підтримки України з колегами з Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, держсекретарем Великої Британії та головною дипломаткою ЄС.

У той же день, коли президент Франції Емманюель Макрон, який на вечір 12 грудня ще не призначив нового прем'єра, прибув до Польщі, планувалося, що його візит триватиме до 13 грудня. Проте французький лідер несподівано скоротив свій час у Варшаві. Незважаючи на це, йому вдалося обговорити важливі питання з польським прем'єром Дональдом Туском.

Як зазначила колишня заступниця генсека НАТО Камілла Гранд, на розгляд виносилися варіанти проведення миротворчої місії в Україні.

Камілла Гранд упевнена, що на столі існувало три варіанти розвитку подій:

* "німецький": певна частина України приєднується до НАТО без визначення кордонів, що викликає заперечення з боку США та Німеччини.

"Ізраїльські": постачання значних кількостей озброєння після укладення угоди про перемир'я або мир з метою забезпечення безпеки України.

"Корейський": тривала вже 70 років міжнародна миротворча операція, що забезпечує охорону демаркаційної лінії між країнами на Корейському півострові.

За словами експертки, найбільш імовірним виглядає так званий "корейський" сценарій. Це пов'язано з тим, що для реалізації "ізраїльського" варіанту знадобляться суттєві фінансові вливання, які навряд чи зможе забезпечити Європа, а у США, ймовірно, відсутнє бажання інвестувати.

Крім Франції у миротворчій місії зацікавлені ще Нідерланди. Але для Макрона принциповою є хоча б символічна участь чи схвалення Сполучених Штатів. Щодо практичної реалізації, надзвичайно важливою є роль Польщі, наголосила вона. Але прем'єр Дональд Туск категорично заперечив відправку польських військ до України навіть після ймовірного припинення вогню: "Це вирішуватиметься у Варшаві й тільки у Варшаві".

Згідно з інформацією від Reuters, у Європі відсутня одностайність щодо створення миротворчої місії в Україні. Однак, якщо Макрон прагне встигнути запропонувати нинішньому президенту Джо Байдену альтернативу запрошенню України до НАТО, його спроби зрозумілі — необхідно сформувати коаліцію з 5-6 країн. Водночас генсек НАТО Марк Рютте 12 грудня зазначив, що немає безпосередньої загрози з боку Росії, що може свідчити про небажання обговорювати питання членства України в НАТО, принаймні до 20 січня 2025 року.

У Туреччині відбулася зустріч угорського прем'єра Віктора Орбана з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Первісні повідомлення про деталі їхньої бесіди з'явилися з певним запізненням, що робить цю зустріч досить складною для аналізу. Як повідомляє управління комунікацій Туреччини, лідери країн обговорили питання двостороннього співробітництва. Ердоган підкреслив успішну "чесну та добросовісну" політику Туреччини щодо Сирії. При цьому питання України не було порушено. Водночас, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто в той же день зв'язався з Сергієм Лавровим, висловлюючи незадоволення щодо Володимира Зеленського.

У свіжому інтерв'ю Дональд Трамп несподівано заглибився в деталі, засудивши використання "далекобійних" систем озброєння і зізнавшись, що досягти миру за 24 години є неможливим завданням. Важливо зазначити, що це перша критика Трампа на адресу рішення Байдена щодо України після 5 листопада. Це може свідчити про "рішучі дії", на які натякав Зеленський восени 2024 року, і які можуть бути обговорені на грудневій зустрічі в "Рамштайні".

Сюжетні нитки зводяться до майбутнього концерту "Рамштайн," дата якого, можливо, співпадає з візитом чинного президента США Джо Байдена до Європи. Таку версію висловив український депутат і заступник голови парламентського комітету з національної безпеки Єгор Чернєв під час ефіру єдиного телемарафону. На заході планується обговорення конкретних потреб України в озброєнні, зазначають джерела Reuters.