Польща на межі безладу: яким чином тріумф Навроцького спровокував ймовірність дострокових парламентських виборів у країні.

У неділю, 1 червня, під час другого туру президентських виборів у Польщі, кандидат від влади, мер Варшави Рафал Тшасковський, що отримав підтримку Дональда Туска та його партії "Громадянська платформа", зазнав поразки від євроскептика та консерватора Кароля Навроцького. Останнього підтримала правоконсервативна опозиційна партія "Право і справедливість" (ПіС).

Партія "Право і справедливість", під керівництвом свого багаторічного лідера Ярослава Качинського, представляла Навроцького як кандидата, близького до народу. У своїй першій реакції на перемогу на президентських виборах, сам Навроцький зауважив, що кампанія була "складною і в деякі моменти жорстокою". Дійсно, виборча кампанія виявилася непростою, зокрема через нові обставини, які спливли на поверхню в медіа стосовно біографії Навроцького. Наприклад, різні інформаційні джерела повідомили, що до початку своєї політичної кар'єри він працював охоронцем у готелі в Сопоті, де допомагав клієнтам замовляти послуги секс-працівників. Також у 2021 році Навроцький став власником квартири за угодою про піклування, про що не вказав у своїй декларації. Проте під час виборчої кампанії він запевнив, що готовий продати цю квартиру і пожертвувати отримані кошти на благодійність.

Незважаючи на це, як ми можемо спостерігати, навіть численні скандали та інші подібні факти не стали на заваді Каролю Навроцькому вийти переможцем на президентських виборах. Хоча відстань між Навроцьким і Тшасковським склала всього 1,78%, це свідчить про серйозну поляризацію в польському суспільстві. Підтримка кандидата від ПіС надійшла переважно від мешканців маленьких міст та сіл, а також з східних областей країни. Перемога Навроцького також слугує своєрідною оцінкою виборцями невдалих дій уряду Туска та його коаліції. Спікер Сейму Шимон Головня вже підкреслив важливість перегляду коаліційної угоди у світлі поразки Рафала Тшасковського.

"Перемога Кароля Навроцького на президентських виборах створює ряд викликів як для самої Польщі, так і для регіону Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) та ЄС в цілому. У Польщі перемога із мінімальним відривом стала свідченням значної поляризації суспільства, яка може посилитися на тлі прогнозованого протистояння між новообраним президентом та урядом, ймовірного переформатування уряду, або ж дострокових парламентських виборів, які можуть бути оголошені у випадку клінчу між парламентом та президентом", -- коментує ТСН.ua заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

На думку експерта, виникнення нового гравця в Центрально-Східній Європі, який представляє правий популізм, може зміцнити вже існуючі авторитарні режими та надати натхнення іншим популістським лідерам, таким як прихильники Андрея Бабіша (популіст і євроскептик – Ред.), на виборах у Чехії.

"У ЄС черговий розворот Польщі може призвести до посилення відцентрових тенденцій, що в перспективі може посилити розкол між ядром "старої Європи", яка, ймовірно, й далі шукатиме шляхів посилення єдності, та периферійним поясом нестабільних та волатильних "суверенних націй". Очевидно, що розкол супроводжуватиметься і суттєвими розбіжностями у поглядах на новий семирічний бюджет ЄС, що може призвести до затягування з його ухваленням та гострих дебатів про його пріоритети та пріоритети Єврокомісії", -- вважає Сергій Герасимчук.

Варто зазначити, що під час другого туру виборів за Навроцького, який відстоює концепцію "Польща понад усе", проголосували також прихильники ультранаціоналістичної та проросійської партії "Конфедерація". Це стало можливим, зокрема, через підписання Навроцьким декларації лідера "Конфедерації" Славоміра Менцена, який у першому турі зайняв третє місце. Декларація містила вісім пунктів, серед яких була умова, що новий президент Польщі не підпише "закон про ратифікацію вступу України до НАТО". Крім того, сам Навроцький неодноразово підкреслював, що Україна не зможе стати членом ЄС та НАТО, поки не визнає свою провину за Волинську трагедію.

"У відносинах з Україною є надія, що в безпековому плані Варшава і Київ лишатимуться на спільних позиціях. Щонайменше, поки зберігатиметься вплив Ярослава Качинського на свою креатуру -- Кароля Навроцького. Проте, існує ризик того, що, отримавши повноту влади, Навроцький спробує переорієнтувати "Право і Справедливість" на власний порядок денний, менше зважаючи на свого патрона Качинського", -- підсумовує Сергій Герасимчук.