Поки Путін отримував інформацію про "досягнення", українські військові звільнили більше 200 квадратних кілометрів території поблизу Лиману в Донецькій області.

Збройні сили України повідомили про звільнення понад 200 квадратних кілометрів території в Донецькій області після чотирьох місяців активного контрнаступу. Цю інформацію підтвердили українські медіа, BBC та кілька незалежних аналітиків OSINT, серед яких французький військовий експерт Клеман Молін. Про це також інформує телевізійний та онлайн-ресурс "Настоящее время", який був заснований Радіо Свобода для російськомовних глядачів.

Мова йде про ділянку фронту на північ від міста Лиман у Краматорському районі Донецької області. Звільнений регіон характеризується як верхня частина "кліщів", які російські сили використовували для загрози Лиману, а також Слов'янську та Краматорську, останнім великим містам Донецької області, що залишаються під контролем України. Операція ЗСУ тривала кілька місяців, починаючи з кінця травня, і проходила в умовах повної секретності, слідуючи тій самій стратегії, що й попередній успішний наступ, що завершився звільненням 26 сіл в Олександрівському напрямку, про що стало відомо в серпні.

"3-й армійський корпус успішно реалізував важливу операцію проти ворожих сил на північ від Лиману: вдалося знищити виступ, який супротивник створював для продовження наступу на місто, а також повернути під контроль більше 200 квадратних кілометрів території", - повідомив український репер і військовослужбовець з позивним "Мучной".

Лиман, разом із сусіднім Ізюмом, який знаходиться в Харківській області, потрапили під окупацію Росії у 2022 році. Проте, внаслідок українського контрнаступу в Харківській області, ці території були згодом визволені.

Підтвердження українського наступу збіглося із заявами очільника РФ Володимира Путіна про те, що Росія нібито взяла місто Святогірськ, у тому ж районі (у ньому розташована відома Святогірська лавра). Після цих слів Путіна і українські військові, і кореспонденти ЗМІ почали записувати відео зі Святогірська, які спростовували слова Путіна.

Відкриття нових фактів щодо української операції поблизу Лиману знову викликало сумніви щодо достовірності інформації та карт, які російські військові презентують під час своїх брифінгів. Міністерство оборони Росії взагалі не згадувало про відступ своїх військ з цієї території, а президент Путін, відповідно до слів його помічника Юрія Ушакова, ще у вівторок, 8 вересня, інформував американського лідера Дональда Трампа про нібито успіхи Росії в Донецькій області.

Навіть російські військові кореспонденти Z упродовж останніх місяців визнавали, що карти, які ілюструють досягнення Росії, зокрема в Святогірську, не відповідають дійсності. Вони стверджують, що реальні успіхи російських сил на різних ділянках українського фронту значно скромніші, ніж ті, про які звітують командири перед Путіним.

Sure! Please provide the text you would like me to make unique.

Чому ж російські військові звіти все більше відходять від дійсності? Які фактори сприяли успіху українських сил у Лимані, і чи можна стверджувати, що Краматорськ та Слов'янськ тепер не під загрозою оточення або захоплення? Про це в ефірі телеканалу та онлайн-платформи "Настоящее время" розмірковував військовий аналітик Сергій Роза, який проживає в Латвії.

Він говорить про "ієрархію брехні", яка існує в російській армії, через яку командири на всіх рівнях змушені доповідати нагору лише про успіхи і приховувати провали, і про те, що "".

"Але оскільки цього не відбувається, а командири продовжують доповідати, то реальність дедалі далі відходить від того, що у них за доповідями", - констатує Розе.

Чи знаєте ви, завдяки чому Збройні сили України змогли змінити хід подій у районі Лиману?

- Знаєте, насамперед це не стільки ЗСУ, скільки росіяни самі себе переграли тією величезною кількістю брехні, яку вони постійно не тільки пускають в ефір, а й доповідають власному командуванню.

Вони настільки активно повідомляли, що у них усе добре, що вони продовжують наступ, що їм вдається виходити на нові рубежі, захоплювати той самий Святогірськ, що, природно, командування не було в курсі ситуації. І вони цілком серйозно думали, що дійсно все добре.

Результат виявився таким, що... Проте навіть на офіційних ресурсах угрупування "Запад" російської армії про це не згадували. Це означає, що самі вони не інформували про ситуацію, внаслідок чого ніхто не мав уявлення про те, що відбувається. Саме тому Україна змогла безперешкодно продовжувати наступальні дії. Зокрема, їй вдалося здійснити кілька механізованих атак, що є досить вражаючим досягненням у рамках поточної війни.

Російські джерела в цьому контексті зазначали: "Ми ліквідували декілька українських бронемашин". Проте вони не уточнили, чому ці бронемашини виявилися настільки близько до лінії фронту, не згадали про те, що з них висадили десант, який встиг закріпитися і розпочати наступальні дії. Це, безумовно, створює певну однобокість у їхньому повідомленні.

Безумовно, війна завжди має свої жорна, а втрати — це завжди трагедія, тому в цьому контексті важко знайти щось смішне. Але вміння заперечувати власні слова — це справжня майстерність з їхнього боку!

- А хто кому бреше? Ось Путін вкотре заявляє про взяття того чи іншого міста, яке виявляється не взятим, твердим голосом повідомляє, що тисячі людей оточені, а потім з'ясовується, що вся ситуація загалом вигадана. Це його вводять в оману військові чи це така акторська гра, розрахована на росіян або Трампа?

По-перше, справа в тому, що Путін і російська влада сподіваються отримувати щоденні новини про "визволення" наступного населеного пункту.

Оскільки цього не спостерігається, а вони продовжують надавати звіти, реальність все більше віддаляється від їхніх доповідей. Це вже можна було помітити, наприклад, у картах південного угруповання російських військ. А угруповання "Запад", яке відповідало за фронтову ділянку в Лимані, раніше повідомляло про захоплення Куп'янська.

Отже, реальність все більше відходить від звітів, і це стає очевидним навіть на найнижчих рівнях. Спершу інформація надходить знизу, а потім піднімається вгору, поступово досягаючи самого верху – до Путіна. Він висловлює свою думку, і в результаті навіть ті, хто підтримує режим, починають бити тривогу. Z-канали, які мають певне розуміння ситуації, вражені і говорять про те, що це вже справжній абсурд, адже від реальності залишилося зовсім небагато!

Єдине, що Z-канали поки не усвідомлюють, так це те, що війна, в якій вони беруть участь, є далекою від істини: як в обґрунтуванні конфлікту, так і в способах ведення бойових дій. Але поки що ця думка їм не зрозуміла.

- Я хотів ще з вами поговорити про ситуацію під Краматорськом, до якого російська армія, судячи з усього, все-таки продовжує наближатися. Наскільки швидко це відбувається і яка ситуація для ЗСУ на цій ділянці?

Обговорювана нами Лиманська ділянка є складовою частиною Краматорсько-Слов'янської агломерації, зокрема її північного боку. Російські військові зазвичай реалізують свою стратегію, намагаючись захопити фланги: спочатку відрізаючи логістичні маршрути, а потім переходячи до безпосередніх боїв за конкретні населені пункти.

Що ми спостерігаємо на даний момент? Якщо їх вигнали з Лиману, їм буде потрібно атакувати Слов'янськ прямо в обличчя, і саме це вони вже почали робити. Також у Краматорську їх наступальні дії відбуваються практично фронтально.

Зрозуміло, що російським військовим вдається просуватися на цьому напрямку, і я не можу цього оспорити. Однак, очевидно, що їхні успіхи не є такими значними, як вони сподівалися.

Якщо поглянути на цю територію з південної сторони, можна побачити Костянтинівку. У цьому місті тривають бойові дії, незважаючи на російські заяви про те, що вони захопили його ще місяць тому. Наразі Україна перекидає туди підкріплення. Відомо, що на цю ділянку було направлено нову бригаду та штурмовий полк, що свідчить про те, що почали розробляти план оборони.

Плюс , армію Білецького (Андрій Білецький, бригадний генерал ЗСУ, командир 3-го армійського корпусу) і армію "Редіса" (Денис Прокопенко - генерал і командир 1-го корпусу НГУ "Азов"). Подивимося, як це розвиватиметься. Але росіяни, звичайно, продовжуватимуть наступати, це у них план усієї війни.